Постанова № 65164554, 27.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017 Справа № 904/6360/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Паруснікова (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

від представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю від 25.10.2016 №2045;

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю від 03.01.2017 № 4/81

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 по справі № 904/6360/16 (головуюча суддя Рудь І.А. судді: Новікова Р.Г., Мельниченко І.Ф.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_3 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення 430389,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 по даній справі позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 414908,28 грн. плати за користування вагонами, 14174,16 грн. збору за зберігання вантажу, 6436,24 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю позивачем факту затримки спірних вагонів поїздів: №№ 4600-581-4572, 4568 1 4572, 4574 40 4572 з вантажем на своїх осях на станціях: Нікополь, Красний Шахтар, Грекувата ОСОБА_3 залізниці з вини відповідача, який несвоєчасно приймав вагони, які прибули на його адресу по причині несвоєчасного їх вивільнення від вантажу та скупчення їх на станції Рядова ОСОБА_3 залізниці, про що складено: акти ГУ-23, ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів та видано накази про затримку вагонів.

Непогоджуючись з рішенням господарського суду відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, що на його думку є підставою для скасування вказаного рішення.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що місцевий господарський, суд приймаючи оскаржуване рішення, не приділив належної уваги доводам відповідача, не здійснив належного аналізу документів, які свідчать про відсутність вини ПрАТ «Північний ГЗК» у затримці спірних вагонів на підходах до станції Рядова, що стало наслідком безпідставного задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що судом не прийнято до уваги, що на станції Рядова було більше трьох вільних колій на час видачі спірних наказів.

Крім того, судом першої інстанції, на думку апелянта, не враховано, що вагони затримуються на шляху слідування без фактичного аналізу наявності вільних та зайнятих колій на станції призначення, лише з метою «штучної» затримки вагонів, оскільки діяльність диспетчера, який відповідає за виконання графіку руху поїздів, не може бути проконтрольована сторонами.

Всі ці обставини на думку позивача, є підставою для скасування рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог.

16.01.2017 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.02.2017.

06.02.2017 згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 225/17 здійснено автоматичну зміну складу колегії на ОСОБА_4 головуючого суддю, суддів: Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.

06.02.2017 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 27.02.2017.

27.02.2017 позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апелянта та вважає, що вина відповідача є доведеною в повному обсязі, судом першої інстанції досліджені та з'ясовані всі обставини справи і відповідно винесено правомірне та обґрунтоване рішення.

27.02.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення не підлягає зміні чи скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом між Державним підприємством «ОСОБА_3 залізниця» (далі - залізниця, або позивач), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», та Публічним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (власник колії), укладено договір № ПР/М-12-2/14-1438НЮдч «Про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції ОСОБА_3 і Рядова ОСОБА_3 залізниці», відповідно до умов якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції ОСОБА_3 залізниці:

Терни стрілками №№ 2, 4, 6 до колій № 6 та № 8 станції ОСОБА_3;

Рядова стрілкою № 8 до колії № 6 станції Рядова;

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Межею підїзної колії є знаки «Межа підїзної колії», які встановлено:

по станції ОСОБА_3 біля:

- маневрового світлофору М-10, розташованого на відстані 61,5 м. від вістряка стрілки № 2 станції ОСОБА_3;

- маневрового світлофору М-8, розташованого на відстані 86,2 м. від граничного стовпчика стрілки № 4 станції ОСОБА_3;

- маневрового світлофору М-6, розташованого на відстані 147,2 м. від граничного стовпчика стрілки № 6 станції ОСОБА_3.

по станції Рядова біля:

- вхідного світлофору ЧК, розташованого на відстані 500 м. від вістряка стрілки № 8 станції Рядова (п. 1 договору).

Час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).

Відповідно до п. 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно Правил користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);

- збір за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно Правил зберігання вантажів.

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами.

Згідно п. 6 договору вагони, що прибули на станцію ОСОБА_3 залізниці для ПАТ «ПІВНГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції ОСОБА_3, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони, що прибули на станцію Рядова ОСОБА_3 залізниці для ПАТ «ПІВНГЗК», подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

За умовами п. 20 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 12.06.2013, цей договір укладається терміном на 3 роки і діє з моменту підписання його сторонами.

В лютому 2016 року за накладними №№ 45600988, 45792520, 45793072, 45793064, 45793122, 45792611, 45793031, 45792603, 45792777, 45792884, 45792538, 45783883, 45783891, 45785490, 45785508, 45779352, 45780954, 45780962,45780970, 45780996, 45781010, 45781002, 45748290, 45552577, 45552601, 45552585, 45905478, 45863198, 45880945, 45880952, 45863172, 45863180, 45857158, 45857166, 45857182, 45857208, 45857216, 45857224, 45857240, 45842754, 45741998, 45736972, 45731833, 51633386,5 1633360, 51633410, 51633428 залізницею прийнято порожні власні вагони для перевезення на адресу відповідача.

На шляху прямування на підставі наказу № 154 від 01.02.2016 затримано вагони (№№ голова 58928565 хвіст 58926718 у кількості 69 вагонів, індекс поїзда 4600-581-4572 з вантажем на своїх осях) на станції Нікополь ОСОБА_3 залізниці через неможливість приймання їх станцією Рядова ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Рядова ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а. с. 143 том 1).

За наказом № 161 від 02.02.2016 затримано вагони (№№ голова 58820838 хвіст 58817354 у кількості 65 вагонів, індекс поїзда 4568 1 4572 з вантажем на своїх осях) на станції Красний Шахтар ОСОБА_3 залізниці через неможливість приймання їх станцією Рядова ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Рядова ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а. с. 147 том 1).

За наказом № 167 від 04.02.2016 затримано вагони (№№ голова 58920109 хвіст 58802604 у кількості 48 вагонів, індекс поїзда 4574 40 4572 з вантажем на своїх осях) на станції Грекувата ОСОБА_3 залізниці через неможливість приймання їх станцією Рядова ОСОБА_3 залізниці з причини скупчення вагонів на станції Рядова ОСОБА_3 залізниці, що прибули на адресу ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу (а. с. 151 том 1).

За наведеним фактом станціями затримки вагонів Нікополь, Красний Шахтар, Грекувата у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, п. 9 Правил зберігання вантажів було складено:

- акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 22 від 01.02.2016, № 8 від 02.02.2016, № 6 від 04.02.2016 (а. с.144, 148, 152 том 1);

- акти загальної форми ГУ-23: № 9 від 01.02.2016, № 8 від 02.02.2016, № 32 від 04.02.2016 (а. с. 145, 149, 153 том 1);

- повідомлення про затримку вагонів (станція Рядова ОСОБА_3 залізниці), що перевозяться в поїзді № 2735 індекс 4600-581-4572 отримане відповідачем 01.02.2016 о 06:50 год. (а. с. 146 том 1);

- повідомлення про затримку вагонів (станція Рядова ОСОБА_3 залізниці), що перевозяться в поїзді № 3603 індекс 4568-01-4572 отримане відповідачем 02.02.2016 о 06:35 год. (а. с. 150 том 1);

- повідомлення про затримку вагонів (станція Рядова ОСОБА_3 залізниці), що перевозяться в поїзді № 3501 індекс 4574-40-4572 отримане відповідачем 04.02.2016 о 03:10 год. (а. с. 154 том 1);

На підставі ст. 42 Статуту залізниць України, якою передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня, позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, щодо яких складено відповідні акти загальної форми про затримку вагонів на станції призначення на під'їзну колію відповідача, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Рядова ОСОБА_3 залізниці (а. с. 1-78 том 2).

Враховуючи викладені обставини, щодо затримки вагонів за вказаними накладними на станціях Рядова ОСОБА_3 залізниці та ОСОБА_3 залізниці, позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 414908,28 грн. Крім того, позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 14174,16 грн.

Відповідач плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, місцевий господарський суд, на думку колегії суддів, дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут), визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Про зазначене також йдеться у п. 14 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» та у п. 5.3. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 №04-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею». При цьому згідно вказаного Роз'яснення підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Як вбачається з матеріалів справи, станцією затримки Рядова ОСОБА_3 залізниці оформлено відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів № 154 від 01.02.2016, № 161 від 02.02.2016, № 167 від 04.02.2016, відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 11029096, 11029095, 10029091, 10029090, 09029089, 09029088, 08029086, 10029062, 10029058, 09029057 у загальній сумі 414908,28 грн. та збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 № 12029011, 12029008, 12029010 у загальному розмірі 14174,16 грн.

Колегія суддів, здійснивши перевірку, наданих позивачем розрахунків, дійшла висновку про правомірність нарахування залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу на суму 429082,44 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення відповідач суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.

За умовами п. 5 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 12.06.2013) здавання вагонів для під'їзної колії зі станції ОСОБА_3, Рядова здійснюється:

- порожніх хоперів через інтервал часу - 2,0 год.;

- порожніх напіввагонів для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів через інтервал часу - 2,5 год.;

- вагонів з небезпечними вантажами класу «1ВМ» - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;

- інші вагони за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції залізниці прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Відповідно до п. 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції ОСОБА_3. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього залізничного транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2,0 години до предявлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.02.1999 № 113. (п. 8 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 12.06.2013)).

Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком, відповідно до умов договору чи іншим чином, щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.

В обґрунтування своєї позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії, відповідач зазначив про наявність вільних колій на станціях Нікополь, Красний Шахтар, Грекувата на момент видачі залізницею спірних наказів про затримку вагонів. Але навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на вказаних станціях, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це може бути свідченням саме його вини у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні його вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Зазначене спростовує твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника, що залізниця мала можливість подати затримані за спірними наказами вагони на вільні на той час колії, оскільки навіть за умови наявності вільних під'їзних колій на станції Рядова, за відсутності з боку комбінату доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, неможливо погодитися з доводами комбінату щодо відсутності його вини у їх скупченні, а навпаки - це може бути свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні його вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Разом з тим, зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції, планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку «Укрзалізниці» і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо.

Визначення можливості доставки на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи саме залізниці, оскільки це пов'язано з необхідністю спеціальних знань диспетчера з руху поїздів.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено відсутності його вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Рядова.

Крім того плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанові від 15.02.2017 по справі 904/4464/16).

Доводи апелянта про неправильне оформлення наказів № 154 від 01.02.2016 та № 161 від 02.02.2016 в частині визначення часу затримки вагонів, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Наказ № 154 виданий о 04 год. 34 хв. 01.02.2016, станцією призначення Рядова. Повідомлення № 22 про затримку вагонів на станції підходу Нікополь передано відповідальному працівникові комбінату о 06 год. 50 хв. 01.02.2016, тобто на 16 хв. пізніше встановлених п. 10 Правил користування вагонами 2-х годин.

Враховуючи вимоги п. 4 Правил користування вагонами, термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного в повідомленні, залізницею в розрахунку суми позову нарахована плата за користування спірними вагонами саме з часу зазначеного в Повідомленні № 22 06 год. 50 хв. 01.02.2016 до часу закінчення затримки по акту загальної форми ГУ-23 № 9 від 31.01.2016 13 год. 10 хв. 08.02.2016, незважаючи на те, що п. 12 Правил користування вагонами час до 30 хвилин не враховується.

При здійсненні розрахунку суми позову щодо заборгованості відповідача по платі за користування вагонами по відомостям плати ф.ГУ-46 №№ 08029086, 09029089, 10029059, 10029059, 10029091, 11029095 нарахована плата за користування вагонами за затримку вагонів по наказу № 161 від 02.02.2016 виданого о 06 год. 23 хв. на станцію Красний Шахтар була допущена технічна помилка, а саме, невірно визначено початок затримки вагонів з 05 год. 20 хв. 02.02.2016, тобто з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу, фактично час користування повинен обраховуватись з моменту видачі наказу на затримку вагонів № 161 з 06 год. 23 хв. 02.02.2016.

За вказаних обставин, позивачем було здійснено перерахунок плати за користування вагонами по відомостям ф.ГУ-46 08029086, 09029089, 10029059, 10029059, 10029091, 11029095 та відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України 10.11.2016 подано в господарський суд Дніпропетровської області заяву про зменшення позовних вимог з 430389,00 грн. на 429082,44 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом зроблено правильні висновки стосовно обґрунтованості позовних вимог, що підтверджується наявними у справі доказами, всебічно, повно і обєктивно встановлено всі обставини справи, надано їм належну правову оцінку, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 по справі № 904/6360/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови підписано 06.03.2017.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

ОСОБА_5