Ухвала суду № 65163350, 02.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 березня 2017 року К/800/36541/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 р. у справі № 802/1478/16-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування наказу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 р. позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 р. скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, слід погодитись із наступними висновками суду апеляційної інстанції.

Встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року у справі №802/713/16-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016 року, у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 про скасування наказу № 572 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1" відмовлено.

У зв'язку із прийняттям Вінницьким апеляційним адміністративним судом рішення по справі №802/713/16-а та з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, на підставі п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII начальником Вінницької ОДПІ 09.09.2016 року прийнято наказ №1106 "Про внесення змін до наказу Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №572 від 28.04.2016 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1", яким передбачено проведення перевірки суб'єкта підприємницької діяльності з 15.09.2016 року тривалістю 10 робочих днів.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, а також те, що судове рішення, яким підтверджено правомірність прийняття наказу про призначення документальної планової виїзної перевірки позивача, набрало законної сили, обставини, ним встановлені, не підлягають повторному доказуванню.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судом фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 р.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва