Рішення № 6516247, 23.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.09                                                                                 Справа № 19/213

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства "Луганськкомуншляхбуд", м.Луганськ

до Закритого акціонерного товариства "Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1", м.Луганськ

про стягнення 60220 грн. 07 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Крилова Л.Б., довіреність № 6 від 28.08.2009;

від відповідача –Нікітін В.В., довіреність № б/н від 24.09.2009.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача 59459,00 грн. заборгованості за договором № 3-07-09/1 від 03.07.2009.

У судовому засіданні 13.10.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 23.10.2009.

Позивач у судовому засіданні 13.10.2009 подав заяву від 13.10.2009, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму боргу 59459 грн., інфляційні витрати у сумі 475,67 грн., 3% річних у сумі 285,40 грн.

Дана заява розглянута у судовому засіданні, виявлено, що вона не суперечить законодавству, на підставі чого вона була прийнята судом. Тобто справа розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 23.10.2009 відповідач надав відзив, в якому визнає позовні вимоги у повному обсязі та звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення до 31.12.2009.

Позивач відносно відстрочення боргу заперечує.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Закритим акціонерним товариством „Луганськкомуншляхбуд” (позивач, постачальник) та Закритим акціонерним товариством „Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1” (відповідач, покупець) 03.07.2009 був укладений договір купівлі-продажу № 3-07-09/1 (далі –договір), за умовами якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти на умовах договору асфальтобетонну суміш (далі – продукція) у кількості 100 тон за ціною 594,59 грн. за 1 тону, у т.ч. ПДВ –99,1 грн.

Відповідно до п.1.2 договору сума договору складає 59459 грн., у т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію за накладною № 7 від 03.07.2009 на суму 59459 грн. (а.с.7).

Відповідач отримав продукцію згідно довіреності № 20 від 03.10.2009 (видана на ім’я Поклонської В.І.) (а.с.8).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в даному договорі не визначений термін оплати поставленої продукції, позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про оплату боргу № 147 від 24.07.2009 (а.с.12), яка отримана відповідачем 03.08.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1131625 (а.с.11).

Відповідач, в свою чергу, обґрунтованого заперечення не надав та оплату отриманої продукції не здійснив.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже позивачем правомірно нараховані 3% річних від суми заборгованості, що складає 285 грн. 40 коп. та інфляційні витрати, які складають 475 грн. 67 коп.

Заява відповідача стосовно відстрочення виконання рішення залишається без задоволення, оскільки відсутність грошей на рахунку не є винятковим випадком, наявність якого передбачена ст.121 Господарського процесуального кодексу України, до того ж дане ствердження не було підтвердження документально.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 0 грн. 01 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 23.10.2009 за згодою представників сторін була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Луганське шляхове ремонтно-будівельне управління № 1”, м. Луганськ, пров. Краснодонський, б.3, код 03329628 на користь Закритого акціонерного товариства „Луганськкомуншляхбуд”, м. Луганськ, пров. Краснодонський, б.1, код 03329611 заборгованість за договором купівлі-продажу № 3-07-09/1 від 03.07.2009 у сумі 59459 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 285 грн. 40 коп., інфляційні витрати у сумі 475 грн. 67 коп., державне мито у сумі 602 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Луганськкомуншляхбуд”, м. Луганськ, пров. Краснодонський, б.1, код 03329611 зайве сплачене за платіжним дорученням № 1029 від 09.10.2009 державне мито в сумі 0 грн. 01 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 28.10.2009.

Суддя                                                             Т.В.Косенко