Ухвала суду № 65162241, 28.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р.Справа № 816/1354/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс Плюс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. по справі № 816/1354/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс Плюс"

до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішення та розрахунку,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Полтавабудсервіс Плюс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати постанову № 029116 винесену 23.05.2016 р. Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області про стягнення з ТОВ "Полтавабудсервіс плюс" на користь держави штраф у розмірі 1700 грн.; розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 01К від 22.04.2016 р., яким визначено ТОВ "Полтавабудсервіс Плюс" плату в розмірі 643, 50 євро.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог «Порядку здійснення габаритно вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Судовим розглядом встановлено, що 22 квітня 2016 року відповідачем на підставі направлення на перевірку № 026304 та графіку роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю № 2 у Полтавській області проведено перевірку та габаритно-ваговий контроль на автомобільних вагах транспортного засобу позивача, у ході якої встановлено перевищення нормативно допустимої ваги на 8 т (24 т замість допустимої 16 т).

За результатами перевірки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.04.2016 №01/R, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.04.2016 р. (відповідно до наданих письмових пояснень старшого державного інспектора відділу держаного контролю та нагляду за безпекою на транспорті ОСОБА_1 - помилково вказаного "19 квітня 2016 року" замість належного "22 квітня 2016 року") та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 22.04.2016 р. № 01К, в якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 643, 50 євро.

Крім того, в ході перевірки автотранспортного засобу встановлені порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме - статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з перевезення вантажів без оформлення дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами у разі перевищення габаритно-вагових нормативів, про що співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.04.2016 р. №094510.

На підставі цього акту перевірки в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 23.05.2016 р. винесено постанову № 029116 про застосування до ТОВ "Полтавабудсервіс Плюс" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн.

Не погоджуючись із результатами габаритно-вагового контролю, розрахунком та постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова та розрахунок відповідають вимогам чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 48 Закону України «Про автомобільній транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному

транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт урегульовано Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку №1567).

Порядок та підстави проведення перевірки позивачем не оспорюються.

Пунктами 15, 16 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагонів та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879).

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879, визнпчено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 20 Порядку №879 визначено, що за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункт 21 Порядку № 879).

Судовим розглядом встановлено, що 22.04.2016 р. співробітниками управління Укртрансбезпеки у Полтавській області за місцем проведення рейдової перевірки був зупинений транспортний засіб МАЗ 5516-021, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "Полтавабудсервіс Плюс" (а.с. 63).

За результатами проведення зважування транспортного засобу на пересувних автомобільних вагах встановлено перевищення габаритно-вагових параметрів, а саме - перевантаження транспортного засобу на здвоєну ось замість допустимих 16 т (+-2% похибки) навантаження 24 т, тобто на 8т більше дозволених нормативів (на ліве перше колесо-5600 кг, на праве перше колесо-6000 кг, на ліве друге колесо - 5500 кг, на праве друге колесо-6900кг).

Відповідно до пункту 18 Порядку №879, за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.

Судовим розглядом встановлено, що водію ОСОБА_2 видано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.04.2016 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на неточності у чеку та довідці про результати габаритно-вагового контролю фактичних обставин справи необґрунтовані, оскільки позивач не заперечує факт здійснення габаритно-вагового контролю. Крім того, посилання позивача на відсутність відомостей про повірку вагів, спростовані долученими відповідачем до матеріалів справи копією свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 34-00/979 від 17.03.2016 р., на підставі якого встановлено відповідність Вагів пересувних автомобільних, використання яких рейдової перевірки позивачем не оскаржується, а також копією листа-відповіді ВАТ "ДАК "Полтавський облавтодор" від 22.11.2016 р. вх. № 1552/32-16 на підтвердження використання таких вагів за місцем проведення перевірки.

Порядок № 879 не містить вимог до співробітників Укртрансінспекції щодо обов'язкового ознайомлення водія транспортного засобу з характеристиками та технічним станом вагового комплексу.

Крім того, предметом цього позову є оскарження рішень субєкта владних повноважень, а не його дій щодо порядку проведення габаритно-вагового контролю.

Європейський Суд з прав людини у рішення від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що: "п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень." (пункт 23).

Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судовим розглядом встановлено, що посадовим особам управління Укртрансбезпеки у Полтавській області водій ОСОБА_2 дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень. Водій з актом № 01/R від 22.04.2016 р. ознайомлений, під підпис, поясненнь та зауваженнь не надав.

Судовим розглядом встановлено, що у позивача відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень.

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку.

Підпунктом 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 №1007/1207 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, передбачено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 30 Порядку № 879 визначено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до пункту 311 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

На підставі вищевикладеного складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.04.2016 № 01/R та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 22.04.2016 №01K, в якому визначено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 643,50 євро. Водій з актом ознайомлений, під підпис зауважень не надав.

Розрахунок плати за проїзд відповідач здійснив у відповідності до приписів підпункту 5 пункту 4 Порядку взаємодії від 10.10.2013 №1007/1207 та пунктів 30, 311 Порядку № 879.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідач мав достатні підстави для проведення рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, водій транспортного засобу ознайомлений з результатами перевірки, жодних зауважень та заперечень щодо дій посадових осіб управління Укртрансбезпеки у Полтавській області не висловив, складені співробітником управління Укртрансбезпеки у Полтавській області акт та розрахунок відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Полтавабудсервіс Плюс" про визнання недійсними результатів габаритно-вагового контролю та скасування розрахунку Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області №01К.

Щодо позовної вимоги ТОВ "Полтавабудсервіс Плюс" про скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.05.2016 №029116 колегія суддів зазначає наступне.

У ході перевірки автотранспортного засобу позивача зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме - статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з перевезення вантажів без оформлення дозволу, який надає право на рух автомобільними дорогами у разі перевищення габаритно-вагових нормативів, про що співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.04.2016 р. № 094510 .

На підставі цього акту перевірки в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 23.05.2016 р. винесено постанову № 029116 про застосування до ТОВ "Полтавабудсервіс Плюс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн.

Частиною першою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Пунктом 27 Порядку №1567 визначено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач повідомлений про розгляд 23.05.2016 р. об 10:00 год. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт листом від 27.04.2016 р. вих. № 91/36-16, яким отриманий позивачем 11.05.2016 р. На засідання комісії Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області уповноважений представник позивача не прибув, клопотань чи заперечень не надав.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 23.05.2016 р. № 029116 до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавабудсервіс Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2016р. по справі № 816/1354/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2017 р.