Постанова № 65162227, 01.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 р. Справа № 816/1147/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016р. по справі № 816/1147/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області

про визнання відмови протиправною, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому просив суд:

- визнати протиправною відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 5,5 га та 6,5 га для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, викладену у листах від 03 вересня 2014 року № 31-16-0.4-6271/2-14 та від 31 жовтня 2014 року №31-16-0.4-8333/2-14;

- зобов'язати відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 5,5 га та 6,5 га для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що неодноразово звертався до відповідача з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 6,5 га та 5,5 га для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та укласти договір оренди. Однак, відповідачем в задоволенні вказаних клопотань було відмовлено у зв'язку з наявністю зауважень до поданих документів. Вказував на те, що після кожного усунення недоліків, відповідач неодноразово відмовляв у затвердженні проекту землеустрою. Незважаючи на це, сукупність матеріалів, наданих позивачем та наявних у розпорядженні відповідача, включає в себе повний перелік документів, необхідних для задоволення клопотання, а тому відповідачем протиправно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в користування (оренду).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлені листами від 03 вересня 2014 року № 31-16-0.4-6271/2-14 та від 31 жовтня 2014 року №31-16-0.4-8333/2-14, про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 5,5 га та 6,5 га для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 5,5 га та 6,5 га для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, та прийняти за результатами їх розгляду рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень та пояснень приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 10 жовтня 2013 року на ім'я начальника Головного управління Держземагенства у Полтавській області ОСОБА_1 надіслав клопотання з проханням затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок площею 5,5 га та 6,5 га для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області з доданими до них проектами землеустрою, проектами договору оренди, витягами із державного земельного кадастру та обмінними файлами формату XML /а.с. 28/.

Не отримавши відповідь на вказані клопотання, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про визнання бездіяльності щодо неприйняття рішення про затвердження проектів відведення земельних ділянок протиправною та визнання затвердженими проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року у справі № 816/569/14 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Полтавській області повторно розглянути проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. В решті позову відмовлено /а.с. 29-30/.

ГУ Держземагенства у Полтавській області своїм листом від 20 березня 2014 року № 7191/900 повернуло позивачу на доопрацювання проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 6,5 га та 5,5 га для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області для приведення їх у відповідність до чинного законодавства та усунення недоліків з такими зауваженнями:

- в пояснювальній записці в розділі "Проектне рішення" передбачити обґрунтування щодо можливості в подальшому використання земельних ділянок сіножатей як ріллю;

- відповідно Наказу № 391 від 03 грудня 2004 року документація із землеустрою повинна бути прошита та скріплена підписом і печаткою розробника та подана в оригіналі або у посвідчених, у встановленому порядку, копіях;

- додати висновок про якісну характеристику ґрунтів земельної ділянки на площу 6,5 га, що відводиться гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Новосанжарського району щодо наявності особливо цінних ґрунтів;

- висновки Відділу Держземагентства у Новосанжарському районі щодо погодження проектів землеустрою привести у відповідність розробленим проектам, в частині уточнення угідь;

- кадастрові плани земельних ділянок привести у відповідність вимогам статті 34 Закону України "Про державний земельний кадастр";

- долучити обґрунтування або доповнення у висновках про якісну характеристику ґрунтів земельних ділянок площами 6,5 га та 5,5 га щодо можливості в подальшому використовувати їх як ріллю /а.с. 31/.

20 серпня 2014 року позивачем повторно подані клопотання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок площею 6,5 га та 5,5 га для ведення фермерського господарства на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області /а.с. 32/.

Відповідач листом від 03 вересня 2014 року № 31-16-0.4-6271/2-14 пропонував ОСОБА_1 звернутись до розробника землевпорядної документації для усунення зауважень, зокрема, відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" до проектів землеустрою необхідно долучити: довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (в повному обсязі); відомості про обчислення площі земельної ділянки; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; згідно вимог частини першої статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" до проекту землеустрою необхідно долучити документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі та обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспективи діяльності фермерського господарства; мають місце розбіжності щодо назви угідь в поданих ОСОБА_1 на розгляд проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок та Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№ НВ-5300729932013, НВ-5300746412013 від 28 вересня 2013 року); уточнити дані щодо ґрунтового покриву земельних ділянок та в разі наявності особливо цінних земель врахувати вимоги статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", пункт 4.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, пункт 6 статті 123 Земельного кодексу України; відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера- землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою згідно вимог статті 25 Закону України "Про землеустрій"; проекти необхідно доопрацювати привівши у відповідність до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18 травня 2010 року N 376, статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", у разі необхідності проходження обов'язкової експертизи після її проходження у відповідності до вимог статті 123 Земельного кодексу України надати клопотання, землевпорядну документацію з позитивним висновком державної експертизи на повторний розгляд /а.с. 35-36/.

Позивач, з метою врегулювання спору, який виник, та усунення порушення свої прав, 15 лютого 2016 року звернувся до народного депутата України ОСОБА_2 із відповідним зверненням /а.с. 37/.

В позовній заяві зазначено, що за результатами проведення розгляду звернення народного депутата України ОСОБА_2, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом від 15 лютого 2016 року № 4-16-7777.3-1073/2-16 заявника та ОСОБА_3 повідомлено, що розгляд поданих клопотань відбувся та рішення відносно них прийнято, на підтвердження чого надано копію листа ГУ Держземагенства в Полтавській області від 31 жовтня 2014 року № 31-16-0.4-8333/2-14.

Однак, ОСОБА_3 наголошує на тому, що не отримував лист ГУ Держземагенства в Полтавській області від 31 жовтня 2014 року № 31-16-0.4-8333/2-14, копію якого отримав лише після звернення до народного депутата.

ГУ Держземагенства в Полтавській області листом від 31 жовтня 2014 року № 31-16-0.4-8333/2-14 повідомлено позивача, що відповідно до пункту 13 Земельного кодексу України та пункту 4 Методичних рекомендацій щодо порядку реалізації ГУ Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок не відповідають земельному законодавству. Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" до проектів землеустрою необхідно долучити: довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (в повному обсязі); відомості про обчислення площі земельної ділянки; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Згідно вимог частини першої статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" до проекту землеустрою необхідно долучити документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі та обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспективи діяльності фермерського господарства. Мають місце розбіжності щодо назви угідь в поданих ОСОБА_1 на розгляд проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок та Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (№ НВ-5300729932013, НВ-5300746412013 від 28 вересня 2013 року). Уточнити дані щодо ґрунтового покриву земельних ділянок та в разі наявності особливо цінних земель врахувати вимоги статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", пункт 4.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, пункт 6 статті 123 Земельного кодексу України. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера- землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою згідно вимог статті 25 Закону України "Про землеустрій". Проекти необхідно доопрацювати привівши у відповідність до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18 травня 2010 року N 376, статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр". Пропонували звернутися до розробника землевпорядної документації для усунення вище викладених зауважень, у разі необхідності проходження обов'язкової експертизи після її проходження у відповідності до вимог статті 123 Земельного кодексу України надати клопотання, землевпорядну документацію з позитивним висновком державної експертизи на повторний розгляд /а.с. 16/.

Позивач вважає, що вказані відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, порушують його права та інтереси щодо користування земельною ділянкою, розташованою за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 5,5 га та 6,5 га для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, розроблено позивачем у відповідності до вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", і містить усі необхідні документи.

У доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем під час повторного звернення не було виправлено помилок, які зазначалися у відповіді від 03.09.2014 року. Даний проект не відповідав статтям 50, 25, 52 Закону України "Про землеустрій", положенню статті 9 Закону України "Про державну землевпорядну експертизу", Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає, що воно підлягає скасуванню з таких підстав.

Так, суд першої інстанції зазначає, що згідно з положеннями частини сьомої статті 186-1 Земельного кодексу України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій". А тому, відсутність документів, які не передбачені статтею 50 Закону України "Про землеустрій", але визначені в листах від 03 вересня 2014 року № 31-16-0.4-6271/2-14 та від 31 жовтня 2014 року №31-16-0.4-8333/2-14, не може бути підставою для непогодження відповідачем проекту землеустрою.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватись громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею, матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств регулюються, крім ЗК України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 зазначеного Закону). У таких правовідносинах даний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України "Про фермерське господарство".

Так, згідно з абзацом першим частини першої статті 7 зазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент подання позивачем на затвердження проектів землеустрою) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац другий частини першої статті 7 Закону №973-IV).

Отже, спеціальний Закон № 973-IV визначає необхідність надання документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, викладеною ВСУ в постанові від 16.03.2016 року по справі №21-6440а15.

Переліком документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 584, визначено такі документи для підтвердження досвіду роботи у сільському господарстві: виписка з трудової книжки громадянина із записами, які підтверджують стаж роботи в сільському господарстві; архівна довідка, що містить інформацію про стаж роботи громадянина в сільському господарстві, видана на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних; копія трудового договору (угоди) між працівником і власником підприємства, організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким (якою) працівник виконував роботи (надавав послуги) у сільському господарстві; виписка з погосподарської книги про ведення особистого селянського господарства або участь у веденні особистого селянського господарства; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про види економічної діяльності у галузі сільського господарства, що здійснюються фізичною особою - підприємцем.

Колегією суддів встановлено, що жодного з вказаних вище документів позивачем надано не було.

Окрім цього, колегією суддів встановлено, що в проектах землеустрою є ще ряд недоліків, а саме: відсутні відомості про обчислення площі; проект землеустрою необхідно привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року №376 (відсутня прив'язка до пунктів державної геодезичної мережі, не міститься відомостей щодо середньоквадратичної похибки, відсутня інформація щодо виду встановлених межових знаків, у списку межових знаків переданих на зберігання, використовується нумерація, яка не передбачена Інструкцією) тощо.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені проекти землеустрою не відповідають вимогам законодавства, а тому відмова у їх затвердженні є правомірною.

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про задоволення позову, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог статті 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016р. по справі № 816/1147/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений 06.03.2017 р.