Ухвала суду № 65162212, 27.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 876/9403/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Носа С.П., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року по справі за позовом Державного підприємства «Турійське лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Турійське лісове господарство» (далі ДП «Турійське ЛГ», підприємство, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі ГУ ДФС у Волинській області, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.05.2016 №000033315, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 1 355 829,36 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, №000034315, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1700 грн. за порушення вимог валютного законодавства, від 10.05.2016 №0001831401, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань) на 1 028 703 грн., №0001821401, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 289 918,75 грн., №0001811401, яким ДП «Турійське ЛГ» збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на 861 694,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог ДП «Турійське ЛГ» вказує на протиправність висновків податкового органу, викладених в акті про результати планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 (акт перевірки №142/03-20-14-01-09/30996788 від 22.04.2016) щодо не підтвердження взаємовідносин із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), оскільки остання ліквідована з 15.07.2014 року. Позивач зазначає, що факт виконання господарських операцій із вищевказаним іноземним контрагентом повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а доводи ГУ ДФС у Волинській області суперечать вимогам Закону України «Про міжнародне приватне право». Відтак позивач вказує на відсутність порушень термінів розрахунків в іноземній валюті та декларування валютних цінностей позивачем, з огляду на що висновки податкового органу в цій частині є необґрунтованими. Також позивач стверджує про протиправність висновків податкового органу щодо завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та щодо не підтвердження взаємовідносин ДП «Турійське ЛГ» з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 При цьому зазначає, що формування витрат, в тому числі формування собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), підтверджується первинними бухгалтерськими документами та відповідає Методичним рекомендаціям з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. Позивач також зазначає, що взаємовідносини ДП «Турійське ЛГ» з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 підтверджуються первинним документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що 01.08.2013 року між ДП «Турійське ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт №ТР-1, предметом якого є поставка на умовах CPT-Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 1000 м.куб.

На виконання умов даного контракту позивачем протягом 2013-2015 років здійснювались поставки деревини, що підтверджується рахунками фактури, вантажними митними деклараціями (ВМД). Так, підтверджується рахунками-фактурами і специфікаціями та вантажно-митними деклараціями, відповідно до яких було реалізовано товару на загальну суму 242134,60 дол. США (т.2, а.с.124-250, т.3, а.с.1-60).

Висновок податкового органу про заниження позивачем доходу за 2014 рік на суму 1000224 грн. та за 2015 рік на суму 123808 грн. зроблений на підставі того, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 року ліквідована. При цьому підставою для таких висновків відповідача слугували інформація офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 року №630/17-200-490 та матеріали кримінального провадження №32015000000000072.

Разом з тим, згідно Протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни Обєднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom, на що посилається в своєму акті перевірки податковий орган (т.1, а.с.88-89). Також про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» за адресою розташування в Шотландії свідчить і інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії - Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk).

Правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 року дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів.

Отже, суму в розмірі 1124032 грн. відповідачем безпідставно було кваліфіковано як інші доходи, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014-2015 роки на вказану суму є необґрунтованими.

Щодо правової оцінки завищення собівартості реалізованої готової продукції за 2013 рік на суму 852000 грн., то контролюючий орган зробив даний висновок лише на арифметичному співставленні відповідачем даних бухгалтерського обліку з показниками, відображеними у декларації по податку на прибуток за 2013 рік.

Однак, у відповідності до отриманих лісорубних квитків, керуючись Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Турійське ЛГ» включило до собівартості реалізованої продукції збір за спеціальне використання лісових ресурсів, що не було досліджено податковим органом під час проведеної перевірки.

Крім того, податковим органом здійснювалось співставлення даних бухгалтерського та податкового обліку лише по бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція» (ДТ 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»-КТ 26 «Готова продукція»), без дослідження включення до собівартості реалізованої готової продукції збору за спеціальне використання лісових ресурсів та дослідження рахунку 23 «Виробництво».

Щодо завищення витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, то встановлено, що укладено договори про виконання робіт та надання послуг, повязаних з лісівництвом, договори підряду на виконання робіт на трелюванні лісопродукції, її вивезення.

В підтвердження виконання договорів наявні акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), платіжні доручення, товарно-транспортні накладні. На виконання договорів здійснювалась розробка лісосіки на підставі карт технологічного процесу розробки лісосіки та актів готовності лісосіки до розробки.

Крім того, податковим органом в акті перевірки не зазначено посилань на акти перевірки ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, а відтак необґрунтованим є висновок відповідача про неможливість виконання ними вказаних вище робіт. Разом з тим, як свідчить надана відповідачем податкова звітність, ФОП ОСОБА_3 по звіту 1 ДФ у 2014 році мав 2 найманих особи, у 2015 році 4 найманих особи та 2 особи по цивільно-правовій угоді, ФОП ОСОБА_4 у 2015 році 2 особи по цивільно-правовій угоді, ФОП ОСОБА_5 звіт 1 ДФ не подавав.

Також на виконання договорів, укладених між ДП «Турійське ЛГ» та ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 було виписано податкові накладні (т.3, а.с.243-257, т.4, а.с.212-250, т.5, а.с.1-18), а придбані товари (послуги) використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ДП «Турійське ЛГ».

Суд також виходив з того, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо суми інших доходів по фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» за 2014-2015 рік, завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), в тому числі по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем.

Не є аргументованим доводи податкового органу з покликанням на акт Любомльської міжрайонної державної фінансової інспекції №740-14/08 від 20.11.2015 року, позаяк акт ревізії фінінспекції не є безумовною підставою для прийняття податковим органом рішення про донарахування платнику податків грошових зобовязань, оскільки акт ревізії не встановлює порушення вимог податкового законодавства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за ознаками ст. 212 ч. 1 КК Украйни, відповідно до матеріалів якого, протягом 2014 року 1 кварталу 2015 року субєкти господарювання, які зареєстровані на території України у тому числі і позивач здійснювали експорт лісоматеріалів на адресу компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», яка 15.07.2014 року ліквідована.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку є те, що операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути обєктом оподаткування. Відтак, ДП порушено вимоги «Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», ст. 6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. ст. 207, 609 ЦК України.

Отже, факт ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», хоча за наявності у ДП облікових документів, не є безумовним свідченням фактичного здійснення господарської операції з даним нерезидентом та не дивлячись на їх формальну відповідність нормативно встановленим вимогам , вони не можуть бути підставою для внесення відображених в них показників до даних податкового обліку.

В ході проведення перевірки встановлено надання послуг по рубкам головного користування з ФОП ОСОБА_6 по рубкам, послуги по трелюванню деревини, по її транспортуванню (згідно з наданою звітністю ДП у даного субєкта перебувало 2 найманих працівників), ФОП ОСОБА_4 по рубкам, послуги про трелюванню деревини (згідно звітності у нього перебувало 0 найманих працівників), ФОП ОСОБА_2 по рубкам, послуги про трелюванню деревини (згідно звітності у нього перебувало 0 найманих працівників).

Крім того, за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП за період з 01.07.2011 року по 01.09.2015 роки, проведеної Любомльською міжрайонною державною фінансовою інспекцією №740-14/08 від 20.11.2015 року, встановлено завищення ДП інших операційних витрат на 89472,78 грн. результати ДП не оскаржені, акт чинний.

Слід звернути увагу, що згідно бази даних Реєстраційної палати, Державного управління Великобританії з податків та митних зборів, «ZORTEX BUSINESS LLP» припинило своє існування 15.07.2014 року, статус товариства був неактивний, звіт містив інформацію про замороження фінансової діяльності. Відсутня інформація про отримання товариством прибутку в 2014 році та відкриті рахунки у банківських установах Латвії.

В ході досудового розслідування у вищевказаному провадженні, встановлено, що службові особи ТОВ «Аввіатехпостачання», діючи за попередньою змовою, шляхом використання реквізитів ліквідованої офшорної компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» упродовж вересня 2014 року по червень 2015 року заволоділи лісоматеріалами державних лісгоспів.

Отже, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законодавством, та скріплюється печаткою. Довіреність в матеріалах справи відсутня. Документи до 15.07.2014 року так і після скріплені одним видом печатки вказаного товариства.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДФС у Волинській області в період з 21.03.2016 по 15.04.2016 проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Турійське ЛГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 роки, за результатами якої складено акт №142/03-20-14-01-09/30996788 від 22.04.2016 (т.2, а.с.9-106).

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Волинській області були прийняті оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.08.2013 року між ДП «Турійське ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт №ТР-1, предметом якого є поставка на умовах CPT-Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 1000 м.куб.

У відповідності до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобовязань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Пунктом 137.10 ст. 137 ПК України передбачено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Підпунктом 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 ПК України встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобовязань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення обєкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Як передбачено п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг і охороною праці), тому право на зменшення обєкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

З матеріалів справи видно, що відповідно до Протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни Обєднане Королівство Великобританія з Англії WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom.

Дана обставина свідчить про те, що Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP», United Kingdom ліквідована не була, відбулась лише зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон) цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до ст. 26 Закону цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 25 того ж законодавчого акту особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до п.п. 14.1.122. п. 14.1. ст. 14 ПК України нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно з п. 103.4 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 року для цілей цієї конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Підпунктом (і) пункту 1 ст. 3 цієї ж Конвенції визначено, що термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого королівства Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Згідно із п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 7 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.

Згідно з п. 6 ст. 8 того ж Закону документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 цю компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15.07.2014 року

Таким чином, факт реального постачання товару відповідно до контракту підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає жодних правових підстав для визнання вказаних документів недостовірними.

Твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP» не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків у звязку з його господарською діяльністю.

Крім того, в ході апеляційного розгляду стороною позивача надано ряд судових рішень Львівського апеляційного адміністративного суду, які маються в матеріалах справа та в яких зроблено аналогічні висновки, а відповідно до ч.1 ст. 72 КАСУ, подібне слугує підставою для звільнення від доказування.

Не спростовані висновки місцевого суду стороною відповідача і з приводу завищення собівартості реалізованої готової продукції за 2013 рік на суму 852000 грн., позаяк контролюючий орган зробив даний висновок лише на арифметичному співставленні відповідачем даних бухгалтерського обліку з показниками, відображеними у декларації по податку на прибуток за 2013 рік. На підставі вибірково договорів купівлі-продажу, договорів про надання послуг, видаткових накладних, актів виконаних робіт, виписок по рахунках в банку, платіжних доручень та без дослідження первинних документів щодо витрат на послуги, роботи та продукцію за кожною статтею калькуляції окремо.

Так, у відповідності до отриманих лісорубних квитків, керуючись Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Турійське ЛГ» включило до собівартості реалізованої продукції збір за спеціальне використання лісових ресурсів, що не було досліджено податковим органом під час проведеної перевірки.

Крім того, податковим органом здійснювалось співставлення даних бухгалтерського та податкового обліку лише по бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція» (ДТ 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»-КТ 26 «Готова продукція»), без дослідження включення до собівартості реалізованої готової продукції збору за спеціальне використання лісових ресурсів та дослідження рахунку 23 «Виробництво».

З приводу завищення витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, то встановлено, що укладено договори про виконання робіт та надання послуг, повязаних з лісівництвом, договори підряду на виконання робіт на трелюванні лісопродукції, її вивезення.

В підтвердження виконання договорів наявні акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), платіжні доручення, товарно-транспортні накладні. На виконання договорів здійснювалась розробка лісосіки на підставі карт технологічного процесу розробки лісосіки та актів готовності лісосіки до розробки.

Податковим органом в акті перевірки не зазначено посилань на акти перевірки ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, а відтак необґрунтованим є висновок відповідача про неможливість виконання ними вказаних вище робіт, що базується лише на припущеннях. Разом з тим, як свідчить надана відповідачем податкова звітність, ФОП ОСОБА_3 по звіту 1 ДФ у 2014 році мав 2 найманих особи, у 2015 році 4 найманих особи та 2 особи по цивільно-правовій угоді, ФОП ОСОБА_4 у 2015 році 2 особи по цивільно-правовій угоді, ФОП ОСОБА_5 звіт 1 ДФ не подавав.

На виконання вказаних вище договорів, укладених між ДП «Турійське ЛГ» та ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 було виписано податкові накладні (т.3, а.с.243-257, т.4, а.с.212-250, т.5, а.с.1-18), а придбані товари (послуги) використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ДП «Турійське ЛГ».

З приводу визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо суми інших доходів по фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» за 2014-2015 рік, завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), в тому числі по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, відтак, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем.

Не можна погодитись з податковим органом, що доказом правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень є акт Любомльської міжрайонної державної фінансової інспекції №740-14/08 від 20.11.2015 року, позаяк акт ревізії фінінспекції не є безумовною підставою для прийняття податковим органом рішення про донарахування платнику податків грошових зобовязань, оскільки акт ревізії не встановлює порушення вимог податкового законодавства.

Є неаргументовані доводи сторони відповідача в підтвердження правомірності прийнятих рішень покликання на наявність кримінального провадження, оскільки у розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАСУ, належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, може бути лише обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, якого в наявності не існує.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року по справі № 803/1154/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

судді С.П. Нос

ОСОБА_7

Повний текст виготовлено 06.03.2017 року.