Ухвала суду № 65162192, 28.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р.Справа № 816/1868/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. по справі № 816/1868/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія"

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області

про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

01 грудня 2016 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" (далі- позивач, ТОВ ВКК "Арія") до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (далі- відповідач, ДАБІ у Полтавській області) третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області відмовлено.

Позивач з постановою суду не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області надано на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач та третя особа просить апеляційну скаргу ТОВ ВКК "Арія" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 року по справі № 816/1868/16 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.08.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_2, головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду ОСОБА_3 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки складено акт яким зафіксовано зокрема:

Проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

20.09.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - ОСОБА_3 складено протокол № П33-16-10/1016-6.10 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вказаним протоколом зафіксовано, що проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

03.10.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - ОСОБА_3 винесено постанову №П36-16-10/1016-6.2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.

Позивач не погодився з вказаною постановою та звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами третьою, четвертою, одинадцятою цієї статті встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

За правилами пункту 5 статті 26 вищевказаного Закону проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1)отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до статті 31 зазначеного Закону проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533 (надалі - Порядок № 533).

Колегія суддів вважає, що на дату проведення перевірки проектна документація, розроблена позивачем та передана замовнику для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розроблена з порушенням вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм державних стандартів і правил, а саме: п. 4.1; п. 4.8 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Пунктом 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації" встановлено, що проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.

Відповідно до пункту 4.8. вказаних ДБН встановлено, що проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Колегія суддів вважає, що позивачем допущено порушення пункту 5.3.3. ДБН В позивачем В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації", в звязку з наступним.

Позивач не заперечує факту того, що в проектній документації не передбачено виконання поясів через кожні три поверхи та обрамлення віконних та балконних прорізів тепловою ізоляцією із негорючих матеріалів завширшки не менше двох товщин використаної ізоляції та спирається на лист №06-3/1546 від 14.03.2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області та таблицю 1 п. 5.3.7 ДБН В.2.6-33:2008 .

Відповідно до пункту 5.3.3 ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації" встановлено, що конструкції фасадної теплоізоляції з опорядженням штукатуркою або дрібноштучними виробами (клас А) при застосуванні теплової ізоляції груп горючості Г1 згідно з класифікацією ДБН В.1.1-7 та штукатурки із негорючих матеріалів та матеріалів Г1 можуть застосовуватися для багатоповерхових будинків з умовною висотою Н < 26.5 м. При умовній висоті понад Н > 15 м обов'язкове виконання поясів через кожні три поверхи та обрамлення віконних та балконних прорізів тепловою ізоляцією із негорючих матеріалів завширшки не менше двох товщин використаної ізоляції.

Аналогічна вимога мається й в пункті 5.8 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками", а саме у багатоповерхових будинках до дев'яти поверхів включно із застосуванням при зведенні конструкцій із застосуванням при зведенні конструкцій із фасадною теплоізоляцією класу В пінополістерних плит груп горючості Г1, Г2 згідно з класифікацією ДБН В.1.1-7 слід передбачати обрамлення віконних і дверних (ворітних) прорізів стін, а також суцільний пояс на рівні третього поверху, що виконані з негорючих теплоізоляційних матеріалів завширшки не менше як дві товщини плити.

Таким чином, позивачем порушено норми закону не передбачивши в проектній документації виконання поясів через кожні три поверхи та обрамлення віконних та балконних прорізів тепловою ізоляцією із негорючих матеріалів завширшки не менше двох товщин використаної ізоляції.

Відповідно до вимог статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України лист ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 30.03.2016 № 04-2608/15.06 не може вважатися належним доказом, оскільки до повноважень ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області не належить трактування або роз'яснення Державних будівельних норм, Державних стандартів України, а також погодження проектної документації. Вказаний лист не містить норми права та стосується лише сфери забезпечення пожежної безпеки обєкту будівництва.

Також позивачем порушено п. 5.18 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками".

Відповідно до п. 5.18 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками" встановлено, що теплоізоляція балконних плит виконується по всій поверхні на стельовій частині панелі аналогічно утепленню стін. На підлозі теплоізоляційний шар повинен бути захищений шаром стяжки, здатної протидіяти механічним навантаженням у процесу експлуатації, завтовшки не менше 35 мм.

Вказані норми права повинні враховуватися проектувальником на стадії розробки проекту, а не після отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт на обєкті будівництва.

Відповідно до Статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №239/94-ВР від 10.11.1994р. визначено відповідальність як замовники будівництва об'єктів, так і експертна та проектна організації. Згідно абз.1 ч.1 ст.2 Закону, суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва.

Таким чином, твердження позивача про те, що ТОВ ВКК "Арія" є неналежним субєктом містобудування щодо якого винесено припис, протокол, постанова у разі виявлення правопорушень є безпідставним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки відповідач діяв у порядок та у спосіб встановлений законодавством України, що регулює відносини у сфері містобудівної діяльності.

Частиною 1 статті 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. по справі № 816/1868/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2017 р.