Ухвала суду № 65162009, 28.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р.Справа № 816/1794/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. по справі № 816/1794/16

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

11 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2С.) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михалівський" ОСОБА_1 (надалі - відповідач), треті особи: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський"(надалі - третя особа 1, ПАТ "Банк Михайлівський"), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі- третя особа 2, ФГВФО), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не включення повної інформації до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_2;

- зобов'язати внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати ОСОБА_2 а саме 30550 грн;

- зобов'язати надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", яка має право на відшкодування коштів за вкладами у сумі 30550 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 щодо не включення повної інформації до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_2.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно включення всієї суми відшкодування належної до виплати ОСОБА_2, а саме 30 550 грн.

Зобов'язано надати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт КН185881), зареєстрованої за адресою: 36014, АДРЕСА_1 ) як вкладника ПАТ "ОСОБА_3, яка має право на відшкодування коштів за банківським рахунком у сумі 30 550 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27, ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. 1 розділу V Правил формування та ведення баз даних про вкладників, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду № 3 від 09 липня 2012 року, п. 4 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1-2 ст. 69, ч. 1 ст. 70. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський" (банк) та ОСОБА_2 (клієнт) укладений Договір № 980-024-000002825 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", предметом якого є відкриття банком по ініціативі клієнта на його імя поточний рахунок № 26207521664501, зберігання банком грошей клієнта і здіснення його розрахунково касового обслуговування /пункт 1 Договору, а.с. 17/.

Пунктом 10 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою банку і діє до моменту закриття рахунку у банку в установленому чинним законодавством України порядку.

На рахунок ОСОБА_2 № 26207521664501 було здійснено переказ коштів від фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в сумі 30 550,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією платіжного доручення від 20.05.2016 № 52 з призначенням платежу "чистий дохід після оподаткування за травень 2016" /а.с. 18/.

У подальшому на підставі рішення Правління НБУ від 23.05.2016 №14/БТ виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" /а.с. 69-71/.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та делегування повноважень ліквідатора банку ОСОБА_4, якого замінено на ОСОБА_1 з 05.09.2016 /а.с. 72-74/.

З 15.07.2016 розпочато виплати гарантованої суми вкладникам.

Позивач 18.07.2016 (вх.16.08.2016/658-3ГІ від 16.08.2016) направила заяви уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_4, в яких просила повідомити про включення її до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або підстав щодо не включення, інформаційну довідку про стан поточного рахунку № 26207521664501, відкритого в ПАТ "Банк Михайлівський" згідно договору № 980-024-000002825 /а.с. 89-90/, на що обґрунтованої відповіді не отримала.

На вимогу суду відповідачем надано копію листа від 15.09.2016 та довідку про стан рахунку № 26207521664501, в яких позивача повідомлено, що банківські операції, в тому числі виплати коштів за рахунком, тимчасово обмежені, на строк до шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку, у звязку з проведенням перевірки правочинів (в тому числі договорів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на виконання вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" /а.с. 91-92/.

Позивач не погодився із бездіяльністю уповноваженої особи Фонду щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку з чим звернулася до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно не вніс позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду суми в розмірі 30 550 грн, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом, у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1. ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

З матеріалів справи встановлено, що спір у даній справі виник у зв'язку зі здійсненням процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

Відповідно п. 2 до ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи про банкрутство.

Частиною третьою статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті шостому статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спір про включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб банку, що знаходиться на стадії ліквідації (банкрутства) не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції та не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 15.06.2016р. по справі № 21-286а16, яка в силу приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Слід зазначити, що питання які просить вирішити позивач у заявлених позовних вимогах стосуються та безпосередньо впливають на ліквідаційну масу банку.

В даному випадку особа, уповноважена на ліквідацію банку, має правовідносини з позивачем які безпосередньо стосуються господарської діяльності банку.

Беручи до уваги те, що спір стосується відносин, які регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України, він підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст.202 КАС України порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно з ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. 41, п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2016р. по справі № 816/1794/16 - скасувати.

Провадження у справі № 816/1794/16 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 треті особи: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2017 р.