Ухвала суду № 65161994, 02.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 р.Справа № 818/2443/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 818/2443/15

за позовом Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі за текстом УПФУ в м. Сумах, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (правонаступником якого є Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області) заборгованість в сумі 656,34 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 року зазначений адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 40000, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (вул. Харківська, буд. 35, м. Суми, 40035, код 37429970, МФО 337568, р/р 25602318277 Філія СОУ АТ Ощадбанк) заборгованість в сумі 656 (шістсот пятдесят шість) грн. 34 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції та посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 року без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в м. Сумах (а.с.5).

Відповідно до сформованого УПФУ в м. Сумах розрахунку сум страхових внесків, сума, яка підлягає сплаті ОСОБА_1 за 3-4 квартал 2010 року становить 656,34 грн. (а.с. 6 зворотній бік).

Враховуючи, що відповідачем страхові внески в добровільному порядку не сплачені, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності обовязку відповідача сплатити заборгованість по страховим внескам в розмірі 656,34 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 5.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України №25-1 від 22.10.2010 р., про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що страхові внески, строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, а саме по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 1058-ІУ загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 5 статті 14 зазначеного Закону страхувальниками є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Частиною 2 ст.15 Закону № 1058 встановлено, що платниками страхових внесків до Накопичувального фонду є застраховані особи, зазначені в пунктах 1 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Отже, на відповідача, як на страхувальника покладено обов'язок по нарахуванню, обчисленню та сплаті в повному обсязі у встановлені строки страхових внесків.

Порядок обчислення страхового внеску 2010 року визначається пп. 4 п. 8 прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого фізичні особи-субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дій законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 20 зазначеного Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка). Прострочена заборгованість стягується в примусовому порядку.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до сформованого УПФУ в м. Сумах розрахунку сум страхових внесків, сума, яка підлягає сплаті за 3-4 квартал 2010 року становить 656,34 грн. (а.с. 6 зворотній бік).

Спеціалістами УПФУ в м. Сумах було складено та направлено позивачу 18.10.2011 року вимогу № Ф-2809 на суму 656,34 грн. (а.с.6). Поштовий конверт із вказаною вимогою був повернутий у звязку з закінченням терміну зберігання.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача обов'язку по сплаті внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, наявність недоїмки зі сплати страхових внесків, колегія суддів, вважає, що відповідачем було обґрунтовано прийнято вимогу № Ф-2809 від 18.10.2011р.

Відповідно до п. 8.2 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно п. 8.3 розділу 8 Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів для вручення страхувальнику. Працівник зазначеного підрозділу в день отримання вимоги надсилає (вручає) її страхувальнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено відповідність дій позивача зазначеним приписам Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Вимога № Ф-2809 на суму боргу зі сплати страхових внесків в розмірі 656,34 грн. була направлена позивачу на адресу його останнього відомого місцезнаходження відповідно до відомостей з реєстру страхувальників, а саме: вул. Червоногвардійська, 51/1, б. 152 м. Суми (а.с.5,6).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис щодо державної реєстрації зміни місця проживання позивача вчинено лише 22.11.2013 року.

За викладених обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про невиконання вимог закону щодо направлення позивачу вимоги про сплату боргу.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання позивача, що вимога про сплату боргу сформована на імя іншої особи (на копії конверту зазначено Шаповал, а не ОСОБА_1), оскільки у вказаній вимозі зазначено ідентифікаційний номер позивача та його адреса.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції норм законодавства, які звільняють відповідача від сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон повязує можливість стягнення такої заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності прийняття вимоги про сплату недоїмки не може бути предметом доказування, оскільки рішення субєкта владних повноважень не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Відомості щодо оскарження вищевказаної вимоги № Ф-2809 від 18.10.2011р. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, позивач має несплачений у строк, встановлений законодавством, борг зі сплати страхових внесків у розмірі 656,34 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованості в сумі 656,34 грн.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2015р. по справі № 818/2443/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 07.03.2017 р.