Рішення № 6516184, 29.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2009 р.Справа № 9/143 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/143

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ювелір", м.Кіровоград, вул. Попова, 15/18, кв. 38

про стягнення 5545,40 грн.

Представники:

від позивача - Кулик А.М., довіреність № 54 від 31.12.08 представник;

від відповідача - участі не брав.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 21.09.2009 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ювелір" заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 4771,18 грн., пені - 472,58 грн., збитків від інфляції - 229,80 грн. та 3% річних - 71,84 грн., всього 5 545,40 грн.

В судовому засіданні 29.10.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача участі уповноваженого представника в судові засідання 15.10.2009 року та 29.10.2009 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи (а.с. 42, 55).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання господарський суд вважає можливим розглянути справу № 9/143 в судовому засіданні 29.10.2009 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 29.10.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2005 року між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Ювелір" (Споживач), укладено договір на виробництво та постачання теплової енергії за №432 (далі - Договір, а.с. 9-11).

За умовами вказаного Договору Постачальник зобов’язався надавати послуги з постачання теплової енергії, а Споживач зобов’язався використовувати та оплачувати теплову енергію на умовах та в терміни передбачені Договором (п. 1.1. Договору).

У пункті 4.2. Договору Споживач зобов’язався щомісячно, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, оплачувати вартість фактично поставленої Постачальником теплової енергії. Згідно з пунктом 4.4. Договору оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, виставленого Постачальником за фактично спожиту теплову енергію через установи банку або касу підприємства.

Строк дії Договору - до 18.10.2029 р. (пункт 8.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений круглими печатками підприємств.

Відносини, між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 2 червня 2005 року № 2633-ІV.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Такий же обов'язок споживача визначено п. 6.2.3 Договору.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона / постачальник / зобов’язується надавати другій стороні / споживачеві, абонентові / енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач / абонент / зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з грудня 2008 року по квітень 2009 року поставляв відповідачу теплову енергію.

За період з грудня 2008 року по квітень 2009 року позивачем виставлено рахунки-фактури за надання послуг теплопостачання на суму 4771,18 грн. (а.с. 59-68) .

У свою чергу відповідач, в обумовлений Договором строк, не проводив оплату за використану теплову енергію, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно відомостей викладених у позовній заяві та розрахунків позивача заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року становить 4771,18 грн.

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 4771,18 грн. так і не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наявність вказаної заборгованості відповідачем документально не спростовується.

Відповідач не подав суду доказів сплати заборгованості за договором на виробництво та постачання теплової енергії за № 432 від 17.10.2005 р. в сумі 4771,18 грн., в матеріалах справи відповідні докази відсутні, а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 472,58 грн.

Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

У відповідності до приписів статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони в п. 7.1.1. Договору погодили, що за прострочення терміну оплати за фактично спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення та відключається в порядку передбаченим п. 5.1.3. даного Договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до зазначених правових норм та умов Договору відповідачу нараховано пеню на заборгованість:

за грудень 2008 року пеню в розмірі 121,86 грн. за період 11.01.2009 року по 30.06.2009 року;

за січень 2009 року пеню в розмірі 142,82 грн. за період 11.02.2009 року по 31.07.2009 року;

за лютий 2009 року пеню в розмірі 90,29 грн. за період 11.03.2009 року по 17.08.2009 року;

за березень 2009 року пеню в розмірі 101,94 грн. за період 11.04.2009 року по 17.08.2009 року;

за квітень 2009 року пеню в розмірі 15,68 грн. за період 11.05.2009 року по 17.08.2008 року.

Наданий позивачем до суду розрахунок пені в сумі 472,58 грн. за період з грудня 2008 р. по квітень 2009 року відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 34-36).

Отже, з огляду на вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 472,58 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 71,84 грн. за період з 11.01.2009 року по 31.08.2009 року та збитки від інфляції в сумі 229,80 грн. за період з січня 2008 р. по червень 2009 р. включно.

Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування збитків від інфляції в сумі 229,80 грн. за період з січня 2008 р. по червень 2009 р. включно та 3% річних в сумі 71,84 грн. за період з 11.01.2009 року по 31.08.2009 року підтверджується обґрунтованими розрахунками позивача (а.с. 33, 73).

Таким чином, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" підлягають повному задоволенню на суму 5545,40 грн., з яких: заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 4771,18 грн., пеня в сумі 472,58 грн., збитки від інфляції в сумі 229,80 грн. та 3% річних в сумі 71,84 грн.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ювелір" (м.Кіровоград, вул. Попова, 15/18, кв. 38, ідентифікаційний код 32832682) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (м.Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, ідентифікаційний код 33142568) - 5545 грн. 40 коп. заборгованості, в тому числі: 4771 грн. 18 коп. основного боргу, 472 грн. 58 коп. пені, 229 грн. 80 коп. індексу інфляції, 71 грн. 84 коп. 3% річних, а також 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 02.11.2009 р.