Ухвала суду № 65161785, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1674/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: профспілкова організація Чигиринської районної державної адміністрації, первинна профспілкова організація Управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, визнання розпорядження протиправним та його скасування, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: профспілкова організація Чигиринської районної державної адміністрації, первинна профспілкова організація Управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, визнання розпорядження протиправним та його скасування, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року позов задоволено частково:

визнано дії Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області по звільненню заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_2 неправомірними;

визнано протиправним та скасовано розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області "Про звільнення ОСОБА_2" від 31.10.2016 №97-к;

поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель управління агропромислового розвитку Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області з 01.11.2016;

стягнуто з Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8 834 грн. 40 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 05 жовтня 2015 року ОСОБА_2 з 06 жовтня 2015 року призначено на посаду заступника начальника - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використанням і охороною земель управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, як такого, що перебуває у кадровому резерві (том 3 а.с. 64).

07 жовтня 2016 року ОСОБА_2 подав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати терміном на один день 10.10.2016 (том 3 а.с. 88).

10 жовтня 2016 року о 12:18 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 склали акт про відсутність на робочому місці, в якому зазначили, що позивач 10.10.2016 з 08:00 год. був відсутній на робочому місці без поважних причин та без попередження керівництва (том 3 а.с. 83). 11 жовтня 2016 року ОСОБА_8 та ОСОБА_4 склали акт про відмову підпису, в якому зазначили про те, що позивач відмовився підписати акт про відсутність його на робочому місці 10.10.2016 (том 3 а.с. 84).

10 жовтня 2016 року о 14:45 год. ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 склали акт про передачу заяви, в якому зазначили, що 10.10.2016 о 14:45 год. ОСОБА_7 принесла до сектору з питань управління персоналом апарату райдержадміністрації заяву ОСОБА_2 про надання відпустки без збереження заробітної плати на один календарний день 10.10.2016 (том 3 а.с. 89).

Згідно з протоколом засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чигиринської райдержадміністрації від 11 жовтня 2016 року № 2 відкрито дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_2 на підставі п. 12 ч. 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» - прогул державного службовця без поважних причин (том 3 а.с. 86-87).

11 жовтня 2016 року позивач подав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати (у зв'язку із складанням іспитів в Національному агентстві України з питань державної служби) на один календарний день 13.10.2016 (том 3 а.с. 82).

Розпорядженнями голови Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 12 жовтня 2016 року № 93-к ОСОБА_2 оголошено догану за відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, підстава акт про відсутність на робочому місці від 10.10.2016 (том 3 а.с. 85).

Розпорядженням голови Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 12 жовтня 2016 року № 94-к ОСОБА_2 попереджено про неповну службову відповідність (том 3 а.с. 69).

13 жовтня 2016 року о 15 год. 22 хв. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було складено акт про відсутність на робочому місці, в якому зазначено, що 13.10.2016 з 08:00 год. позивач був відсутній на робочому місці без поважних причин, без попередження безпосереднього керівництва та сектору з питань управління персоналом апарату райдержадміністрації (том. 3 а.с. 80). 17 жовтня 2016 року було складено акт про відмову підпису, в якому зазначено, що 13.10.2016 ОСОБА_2 відмовився підписати акт про його відсутність на робочому місці 13.10.2016 (том 3 а.с. 81).

Згідно з протоколом засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чигиринської райдержадміністрації від 17 жовтня 2016 року №3 відкрито дисциплінарне провадження щодо позивача на підставі п. 5 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» (том. 3 а.с. 73-74).

Протоколом засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Чигиринської райдержадміністрації від 26 жовтня 2016 № 4 рекомендовано відсторонити позивача від посадових обов'язків та порушено питання про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади (том 3 а.с. 75-79).

31 жовтня 2016 року головою Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області було винесено розпорядження від 12 жовтня 2016 року № 97-к , яким на підставі п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» звільнено позивача - заступника начальника управління - начальника відділу координації землеустрою та державного контролю за використанням і охороною земель управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, із займаної посади 31 жовтня 2016 року за вчинення дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (том 3 а.с. 70). Підстава: акти про відсутність на робочому місці від 10.10.2016 та від 13.10.2016.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність зазначеного розпорядження голови Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Статтею 64 Закону України «Про державну службу» встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, статті 65 цього Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 12 частини 1 цієї статті встановлено, що дисциплінарними проступками є, у тому числі, прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно статті 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що при вчиненні державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин) передбачено дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення, лише за умови вчинення такого проступку систематично (повторно протягом року). При цьому, звільнення може мати місце лише за умови, коли державний службовець був відсутній на службі без поважних на те причин.

Таким чином, крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з'ясування поважності причини його відсутності, обставини за яких вчинено проступок, а також вина працівника.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивач був відсутній на робочому місці 10.10.2016 та 13.10.2016, оскільки приймав участь у конкурсі на заняття вакантної посади голови Кам'янської районної державної адміністрації.

Так, розпорядженням Президента України від 16 вересня 2016 року № 251/2016-рп оголошено конкурс на зайняття вакантних посад голів місцевих державних адміністрацій та затверджено умови проведення конкурсу на заняття голів місцевих державних адміністрацій (том. 1 а.с. 18-25).

Участь позивача 10 та 13 жовтня 2016 року у конкурсі на зайняття вакантних посад голів місцевих державних адміністрацій підтверджується відеозаписом з офіційного веб-сайту Національного агентства України з питань державної служби, а також скриншотом, що міститься в 2 томі а.с. 183.

На думку колегії суддів, зазначена причина відсутності позивача на роботі є поважною та не може вважатися прогулом та бути підставою для його звільнення за п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та лише свідчить про реалізацію позивачем свого права на просування по службі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відсутності позивача на роботі 10.10.2016 та 13.10.2016 без поважних на те причин.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач згідно вимог ст. 73, 75, 76 Закону України «Про державну службу» викликався на засідання дисциплінарних комісій, мав змогу надати відповідні письмові пояснення та враховує покази допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції свідків ОСОБА_11, та ОСОБА_4, які пояснили, що жодних письмових документів щодо запрошення позивача на засідання комісій не складалось.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що факт відсутності позивача на робочому місці 10.10.2016 та 13.10.2016 без поважних причин відповідачем не доведено, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження відповідача та відсутність підстав для звільнення ОСОБА_2 за систематичне (повторно протягом року) вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин).

Така ж сама правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року № 826/18704/13-а (К/800/51154/14).

Крім того, статтею 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем, як суб'єктами владних повноважень не доведено правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження, не надано доказів відсутності позивача на роботі 10.10.2016 та 13.10.2016 без поважних на те причин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області- залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 03 березня 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.