Ухвала суду № 65161783, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/952/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРКПРОМ» про скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33297173 від 30 грудня 2016 року.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна: земельна ділянка площею 0,062 га., кадастровий номер:НОМЕР_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2017 року у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як незаконну, та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_2 до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З таким рішенням суду не можна не погодитися, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приписи ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства визначають, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України викладених у постанові від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

В якості підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову апелянт вказала на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також те, що в разі незадоволення клопотання для відновлення цих прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Так, на думку позивача, за відсутності заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки, виконання можливого рішення суду про задоволення позову стане неможливим або значно ускладниться, оскільки відповідач та третя особа жодним чином не обмежені у розпорядженні спірним майном, а також існує реальна можливість зловживання правом в інших формах. Крім того, апелянтом зазначено, що відповідно до інформації з державного реєстру, відповідачем 13 січня 2017 року проведено державну реєстрацію обтяжень земельної ділянки кадастровий номер:НОМЕР_1 іпотекою (номер запису про обтяження: 18561765).

Між тим, позивач належним чином не обґрунтувала своє клопотання про забезпечення позову, не надала доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Дослідивши зміст клопотання позивача та матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення даного адміністративного позову, зокрема з тих підстав, що заявницею не конкретизовано яких саме зусиль буде змушена вона докласти та яких понесе витрат у разі невжиття судом заходів, про які вона просить.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Оскільки предметом позову є скасування прийнятого нотаріусом, як державним реєстратором, рішення, тобто позов не містить вимог зобов'язального характеру (таких, що підлягали б дієвому виконанню), відсутні будь-які перешкоди у виконанні судового рішення (у випадку задоволення позову).

Таким чином, не підтверджується існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Крім того, вимоги заяви про забезпечення позову поставлені не конкретизовано, оскільки незрозуміло якому саме органу реєстрації потрібно заборонити вчиняти дії і вчинення яких саме дій повинно бути заборонено.

Також, із заяви про забезпечення адміністративного позову вбачається, що такий спосіб забезпечення позову більш притаманний щодо вирішення спорів про право власності на об'єкт нерухомого майна.

Разом з тим, колегія суддів, зазначає, що позивач не позбавлена можливості звертатися в подальшому із заявами про забезпечення позову, якщо виникнуть нові обставини, що будуть нести реальну загрозу правам та інтересам позивача.

Отже, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції про відсутність необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 117, 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 06 березня 2017 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.