Ухвала суду № 65161206, 02.03.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 березня 2017 року ЧернігівСправа № 825/233/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дякова В.І.,

за участю секретаря- Лазаренко В.Г.,

представника позивача- ОСОБА_1,

відповідача- ОСОБА_2,

представника відповідача- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-С» в особі ОСОБА_4 до заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області ОСОБА_2, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-С» в особі ОСОБА_4 звернулось до суду з адміністративним позовом до заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області ОСОБА_2, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд зобов'язати заступника начальника СУ ФР ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_2 подати заяву до Чернігівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи», з метою внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна даних щодо зняття арешту з наступного майна: автоцистерни, д.н.з. НОМЕР_1; автоцистерни, д.н.з. НОМЕР_2; автомобілю НОМЕР_3; автомобілю НОМЕР_4, яке належить ТОВ «Олімп-С».

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні звернулись з клопотанням про закриття провадження у справі, оскільки спірні правовідносини повинні розглядатись у кримінально-процесуальному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі, посилаючись на те, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.08.2016 арешт, накладений на автоцистерни та автомобілі підприємства було скасовано, а тому ГУ ДФС у Чернігівській області, як обтяжувач, має звернутися до Чернігівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» для його зняття, тому вважає що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши думку учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму; юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Водночас суд відзначає, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час вчинення дій стосовно розслідування фактів, викладених у заявах громадян, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

У Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 (справа щодо конституційності ст. 248-3 ЦПК) зазначено, що «кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів».

Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною першою статті 24 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звертається до суду з позовом до заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернігівській області ОСОБА_2 щодо зобовязання останнього подати заяву до Чернігівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» щодо зняття арешту з наступного майна: автоцистерни, д.н.з. НОМЕР_1; автоцистерни, д.н.з. НОМЕР_2; автомобілю НОМЕР_3; автомобілю НОМЕР_4, яке належить ТОВ «Олімп-С».

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.06.2015 накладено арешт на вищевказане майно по кримінальному провадженню №32014270000000077 від 24.12.2014, яке перебувало у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

24.01.2017 позивач звернувся до ГУ ДФС у Чернігівській області з вимогою, в порядку ч.3 ст.44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», подати до Чернігівської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» заяву про припинення арешту вказаного рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-С».

Листом від 30.01.2017 за №17/Ф/25-01-23-02 ГУ ДФС у Чернігівській області повідомило позивача, що постановою першого заступника Генерального прокурора України від 20.08.2015 досудове розслідування по кримінальному провадженню №32014270000000077 доручено здійснювати СВ УСБУ в Харківській області, куди в подальшому і направлені всі матеріали зазначеного кримінального провадження та передані речові докази.

Станом на 30.01.2017 до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернігівській області, постанов, в порядку ст. 218 КПК України, на проведення процесуальних дій на території Чернігівської області по даному кримінальному провадженню не надходило.

Співробітники слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернігівській області не входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №32014270000000077, не мають доступу до матеріалів досудового розслідування, а отже приймати будь-які рішення, вчиняти чи утримуватись від вчинення певних дій стосовно арештованого майна у даному кримінальному провадженні не мають повноважень, інакше як на підставі відповідної постанови слідчого, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні або прокурора у кримінальному провадженні.

Відтак, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про зняття арешту, накладеного під час провадження у кримінальній справі, суд вважає, що питання з приводу зняття арешту з майна повинно вирішуватись у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що заявлений позов не є справою адміністративної юрисдикції і не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що провадження у справі, відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає закриттю.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розяснити, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загального суду в порядку кримінального судочинства.

Керуючись статтями 2, 17, 157, 158-160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-С» в особі ОСОБА_4 до заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області ОСОБА_2, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Д'яков