Рішення № 6516019, 26.10.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2009 р. Справа № 3/109 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 3/109

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;

до відповідача: Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії № 130 від 29.12.08.

Представники:

позивача - ОСОБА_2 , довіреність № 5825 від 24.11.08 ;

відповідача - головний спеціаліст-юрисконсульт 1 відділу досліджень та розслідувань Дмитренко В.В., довіреність № 9 від 26.05.09.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - підприємець ОСОБА_1.) звернувся до господарського з позовною заявою, в якій просив

визнати недійсним рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 130 від 29.12.08 в частині визнання дій приватного підприємця ОСОБА_1 щодо одночасного підняття тарифів за перевезення пасажирів на таксі у м. Світловодську до однакового рівня, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 1 ст. 50, ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку та в частині накладення на приватного підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700 грн.;

зупинити дію рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного України № 130 від 29.12.08 в частині визнання дій приватного підприємця ОСОБА_1 щодо одночасного підняття тарифів за перевезення пасажирів на таксі у м. Світловодську до однакового рівня, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 1 ст. 50, ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку та в частині накладення на приватного підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700 грн. на час розгляду справи.

12.10.09 заявник змінив предмет позову і просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 130 від 29.12.08 в частині визнання дій приватного підприємця ОСОБА_1 щодо одночасного підняття тарифів за перевезення пасажирів на таксі у м. Світловодську до однакового рівня, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 1 ст. 50, ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку та в частині накладення на приватного підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700 грн. Зміна предмету позову до прийняття господарським судом рішення у справі є правом позивача за ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вимоги заявника не визнало, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись у відзиві на позов на те, що

відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення;

строки на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету є присікальними та не можуть бути відновлені;

рішення адміністративної колегії територіального відділення від 29.12.08 № 130 у справі № 48-01/09-08 отримано позивачем 03.01.09, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 530660;

оскільки право на оскарження рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 130 від 29.12.08 втрачено, провадження у справі про визнання недійсним відповідного рішення підлягає припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (оглядовий лист ВГСУ від 03.12.04 № 04-5/3180, постанова ВГСУ від 11.01.05 у справі № 45/106-38/320);

відповідно до статуту приватного підприємства "Корида-сервіс" єдиним засновником даного підприємства є громадянин України ОСОБА_1, який має вирішальний вплив та здійснює контроль над приватним підприємством "Корида-сервіс";

згідно інформації територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області, ПП "Корида-сервіс" має ліцензію на право надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі в м. Світловодську (серія АВ № 308443), отримано вісім ліцензійних карток для здійснення внутрішніх перевезень пасажирів на таксі в м. Світловодську, шість машин, що належать ПП "Корида-сервіс" діяли у м. Світловодську як таксі;

вирішальний вплив на формування тарифів певних служб таксі мають власники радіостанцій, на базі яких діють ці служби; служба таксі "Альфа" та служба таксі "Тройка", з 01.06.08 одночасно підвищили тарифи на послуги таксі та встановили їх на однаковому рівні;

за інформацією органів місцевого самоврядування, підняття тарифів на перевезення пасажирів на таксі у м. Світловодську та відсутність альтернативи щодо транспортного забезпечення громадян призвело до численних звернень громадян з вимогами запровадження вечірніх рейсів маршрутних таксі в місті, за результатами таких звернень виконкомом Світловодської міської ради запроваджено перевезення пасажирів на маршрутному таксі в нічний час з підвищеним тарифом.

Господарським судом у засіданні на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва з 28.09.09 до 11:00 12.10.09, 12.10.09 до 14:30 26.10.09.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 130 від 29.12.08 р. у справі № 48-01/09-08 (далі по тексту - Рішення) постановлено:

- визнати дії приватного підприємця ОСОБА_4 та приватного підприємця ОСОБА_1 щодо одночасного підняття тарифів за перевезення пасажирів на таксі у м. Світловодську до однакового рівня порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене "п. 1 ст. 50, ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку";

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначене п. 1 рішення відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції, накласти на підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 700 грн., що становить 0,4 проценти доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємця за 2007 р.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету є обов'язковими для виконання. Відповідно до вимог названої статті Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі незгоди із рішенням, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Підприємець ОСОБА_1 не погодився із Рішенням і звернувся 30.07.09 до господарського суду із його оскарженням.

Двомісячний термін, наданий Законом для оскарження, заявник позову вважає додержаним, посилаючись на те, що про існування рішення йому стало відомо лише із позовної заяви від 25.05.09 Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення у примусовому порядку штрафу за Рішенням, копія якої отримана 28.05.09, однак без такого додатку як Рішення, а безпосередньо від такого територіального відділення Антимонопольного комітету України копія рішення за письмовою заявою від 25.06.09 отримана 09.07.09

Відповідач не оспорив того факту, що разом із копією позовної заяви, яка розглядалася господарським судом Кіровоградської області у справі № 17/58 і участі в якій підприємець не брав, останньому не надсилалося Рішення (або його копія), однак не погоджується із його доводами про те, що Рішення не було отримано 03.01.09, оскільки це протирічить даним про вручення органом поштового зв'язку рекомендованого листа із зворотнім повідомленням, яким таке рішення надсилалося.

Господарський суд прийшов до висновку про те, що встановлений ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підприємцем ОСОБА_1 пропущений не був.

Визначальним для початку відліку строку, встановленого названою нормою, є день одержання рішення органів Антимонопольного комітету заявником, відповідачем, третьою особою.

Докази того, що підприємець ОСОБА_1 одержав Рішення 03.01.09, надіслане Кіровоградським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України відсутні. На запит керівника такого територіального відділення від 07.09.09 Кіровоградська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за вих. № 18-09 від 11.09.09 повідомила про те, що рекомендований лист № 530660 надійшов в обслуговуюче відділення поштового зв'язку 03.01.09 і в цей же день був доставлений за вказаною у ньому адресою, однак через відсутність адресата вдома (на час вручення листа він знаходився за межами країни), згідно Правил надання послуг поштового зв'язку лист був вручений члену родини.

Відповідно до п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 № 1155 (чинної станом на 03.01.09), адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчують особу.

На звернення 01.10.09 підприємця ОСОБА_1 Кіровоградська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" за вих. № 18-09 від 14.10.09 повідомлено про те, що із пояснень листоноші рекомендований лист з повідомленням про вручення № 530660 від 03.01.09 вручений 03.01.09 гр. ОСОБА_5, яка назвалася матір'ю дружини ОСОБА_1

У нотаріально посвідченій 24.10.09 заяві ОСОБА_5 вказала, що вона є бухгалтером ТОВ "НАК", співзасновником якого є ОСОБА_1, і саме від цього підприємства має довіреність на отримання кореспонденції в поштових відправленнях м. Світловодська; за місцем мешкання ОСОБА_1 ніколи кореспонденцію не отримувала, і тим більше не називалася матір'ю його дружини.

Про документи, які були пред'явлені особою, що розписувалася в одержанні кореспонденції 03.01.09, адресованої підприємцю ОСОБА_1, однак йому безпосередньо не врученої, орган поштового зв'язку не повідомив ні позивача, ні відповідача

Розглядаючи справу № 17/58, господарський суд Кіровоградської області у рішенні від 15.06.09 відобразив той факт, що Рішення № 130 від 29.12.08 приватному підприємцю ОСОБА_1 направлено 29.12.08 та отримано ним 03.01.09.

Однак, при розгляді спору у справі № 3/109 господарський суд не може застосувати норму частини другої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України з причин оскарження рішення у справі № 17/58 і прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги підприємця ОСОБА_1 до розгляду, про що свідчить ухвала господарського суду апеляційної інстанції від 15.07.09. У даний час ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.09 провадження у справі № 17/58 зупинено до розгляду господарським судом Кіровоградської області справи № 3/109.

Виходячи з викладеного, господарський суд прийшов до висновку, що у даний час у справі наявний лише доказ вручення підприємцю ОСОБА_1 копії Рішення 09.07.09, тому вважає що останнім строк звернення із позовною заявою до господарського суду про оскарження Рішення не пропущений.

Те, що спір про оскарження рішення територіального органу Антимонопольного комітету України відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має розглядатися у господарському судочинстві підтверджується постановою Верховного суду України від 01.09.09 у справі № 38/350-18/101.

Рішення оскаржується підприємцем ОСОБА_1 з тих підстав, що ним як фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності не надаються послуги з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.

Господарський суд визнає наявність підстав для визнання недійсним Рішення.

Визначаючи дії двох підприємців щодо одночасного підняття тарифів за перевезення пасажирів на таксі у м. Світловодську до однакового рівня антиконкурентними, які можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку, адміністративна колегія Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у Рішенні зазначила:

організація діяльності служби таксі "Альфа" здійснюється шляхом укладання підприємцем ОСОБА_1 в усній формі договорів із суб'єктами господарювання та фізичними особами (власниками транспортних засобів) про інформаційне обслуговування;

діяльність служби забезпечується, в основному, за допомогою приватного підприємства (ПП) "Корида-сервіс), засновником якого є громадянин ОСОБА_1, відтак підприємець ОСОБА_1 разом із ПП "Корида-Сервіс" у розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" набуває якості окремого суб'єкта господарювання;

ліцензію на право надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів в таксі в м. Світловодську має ПП "Корида-сервіс";

за інформацією водіїв таксі "Альфа" ціна за перевезення пасажирів узгоджується водіями з диспетчером служби, при цьому тариф за перевезення пасажирів за 1 км. для всіх автомобілів є однаковим;

в ході розслідування справи територіальним відділенням встановлено, що вартість перевезення пасажирів на службі таксі "Альфа" становлять 2 грн. за 1 км., подача машини - 8 грн. і зазначені тарифи встановлені з 01.06.08;

вирішальний вплив на формування тарифів всіх зазначених у Рішенні служб таксі мають власники радіостанцій, на базі яких діють ці служби;

служба таксі "Альфа" та служба таксі "Тройка" з 01.06.08 одночасно підвищили тарифи на послуги і встановили їх на однаковому рівні;

одночасне встановлення однакових тарифів на товари (послуги) кількома суб'єктами господарювання, що діють на одному товарному ринку, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції;

встановлення тарифів на однаковому рівні обмежує конкуренцію між конкуруючими суб'єктами, при цьому споживачі позбавляються можливості вибору найдешевшого товару (послуги), що в свою чергу усуває чинники для цих суб'єктів господарювання щодо зниження вартості своїх послуг.

Висновки викладені у рішенні без урахування норм законодавства, що призвело до його оскарження в судовому порядку.

Підприємець ОСОБА_1 у конкретному випадку не є особою, яка разом із підприємцем ОСОБА_4 здійснював антиконкурентні узгоджені дії щодо встановлення тарифів на послуги перевезення пасажирів службою таксі (одночасно) як антиконкуренті узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції і які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.

Визначення суб'єкта господарювання у розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції як юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізичної особи, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими, міститься у ст. 1.

Фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та юридична особа - приватне підприємство за законодавством України, зокрема нормами Цивільного і Господарського кодексів України, є різними суб'єктами господарювання, незважаючи на те, що громадянин, який здійснює як фізична особа підприємницьку діяльність, є керівником юридичної особи. Державна реєстрація фізичної особи як підприємця та юридичної особи як суб'єкта господарської діяльності здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вони вносяться як різні суб'єкти господарювання (суб'єкти підприємницької діяльності). Послуги з перевезення пасажирів на таксі є господарською діяльністю, що підлягає ліцензуванню і, відповідно суб'єкт господарювання який здійснює діяльність, що підлягає ліцензуванню повинний мати ліцензію - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов за ч. 3 ст. 14 Господарського кодексу України.

Органом ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавторансінспекція), що встановлено у п. 1.5 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджених наказом Держкомпідприємництва, Мінтрасзв'язку України від 01.02.08 № 9/119, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.02.08 за № 140/14831.

Згідно з п. 4.1.3 названих Ліцензійних умов однією з організаційних вимог, яких ліцензіати, що надають послуги з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі, є використання радіозв'язку у встановленому чинним законодавством порядку.

Як вбачається із тексту Рішення та підтверджується наданими доказами, право на надання послуг з внутрішніх перевезень на таксі в м. Світловодську за ліцензією серії АВ № 308443 має ПП "Корида-сервіс"; служба таксі "Альфа" діє на основі стаціонарної радіостанції (використовує радіозв'язок), яка експлуатується за дозволом Українського державного центру радіочастот № 35-6537-54882 "на експлуатацію радіоелектронного засобу УКХ радіозв'язку сухопутної рухомої служби", дійсного до 14.03.12.

Докази того, що підприємець ОСОБА_1 має право здійснювати такий вид діяльності, що підлягає ліцензуванню, як надання послуг з перевезення пасажирів на таксі і, відповідно встановлювати ціни (тарифи) при наданні таких послуг відсутні.

Фактично надання таких послуг та встановлення цін (тарифів) заперечується позивачем і не доведено відповідачем.

Те, що підприємець має право згідно із дозволом експлуатувати радіоелектронний засіб УКХ радіозв'язку і надавати ліцензіату можливість використовувати радіозв'язок, ніяким чином не підтверджує те, що він є саме тією особою, яка встановлює (формує, визначає, погоджує) ціни (тарифи на послуги служби таксі "Альфа" в м. Світловодську.

Те, що водіями служби таксі "Альфа" надана інформація щодо порядку, в якому вони встановлюють ціну за перевезення пасажирів на таксі, не свідчить про встановленні ціни (тарифу) за перевезення підприємцем ОСОБА_1

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що у Рішенні взагалі відсутнє посилання на найменування ліцензіата, який надає послуги з перевезення пасажирів на таксі у м. Світловодськ як служба таксі "Альфа" і, відповідно особою, яка має у визначеному законом порядку встановлювати (формувати, погоджувати тощо) ціни (тарифи) на послуги, що нею (а не водіями) надаються.

Виходячи з викладеного відповідачем безпідставно визнані дії позивача антиконкурентними узгодженими діями та застосований штраф.

Позов підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання суддею і може бути оскаржене в межах такого строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №130 від 29.12.08 року в частині визнання дій приватного підприємця ОСОБА_1 щодо одночасного підняття тарифів за перевезення пасажирів на таксі у м. Світловодську до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачено п. 1 ст. 50, ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, які можуть привести до обмеження конкуренції на ринку та в частині накладення на приватного підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1 700 грн.

3. Стягнути з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 25022, м, Кіровоград, пл. Кірова, 1, і. к. 20638147) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, і. н. НОМЕР_1) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам.

Суддя Н. В. Болгар

29.10.09