Рішення № 6515909, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/289 19.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київсталь Метал Холдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю “КТМ-Буд” про стягнення 156577,27 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Гончаров О.О. (довіреність № б/н від 22.06.2009 р.)

Від відповідача: Дарменко О.В. (довіреність № 02/09/0113-к від 28.09.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київсталь метал Холдинг»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КТМ-Буд” (відповідача) про стягнення 156577,27 грн. заборгованості за договором поставки № 15/10/08 від 15.10.2008 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 128560,31 грн., пеню в розмірі 11634,68 грн., 3% річних в розмірі 2497,98 грн., інфляційні збитки в розмірі 13884,30 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/289 та призначено справу до розгляду на 02.10.2009 р. о 11:20 год.

30.09.2009 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 02.10.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 19.10.2009 р. о 12:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.10.2009 р., надав суду усні пояснення по справі, якими позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.10.2009 р., подав усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.10.2009 р., подав усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.10.2009 р., подав відзив на позов, яким просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні, призначеному на 19.10.2009 р., за згодою представників позивача та відповідача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київсталь Метал Холдинг»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТМ-Буд»(відповідач) було укладено договір поставки № 15/10/08, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених даним договором поставляти продукцію в асортименті та за цінами, що зазначаються у специфікації, а відповідач в свою чергу зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених даним договором, приймати товар та оплачувати його вартість, за цінами вказаними в специфікації.

Відповідно до Специфікації до договору № 15/10/08 від 15.10.2008 р., підписаної сторонами, позивач продав, а відповідач купив товар (арматуру) на суму 128560,31 грн.

На виконання умов договору поставки № 15/10/08 від 15.10.2008 р. позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 000227 від 17.10.2008 р. на загальну суму 128560,31 грн. (копія видаткової накладної знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 9.1. договору, договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2009 р., однак, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомить про свій намір його розірвати, строк дії договору продовжується на той самий строк і на тих самих умовах.

В п. 6.1. договору встановлено, що поставлена продукція по даному договору оплачується в наступному порядку:

- на протязі 5 банківських днів з моменту прийняття позивачем заявки відповідач проводить передплату в розмірі 50% від суми заявки при умові виставлення позивачем оригіналу рахунку;

- кінцева оплата за поставлений товар в розмірі 50% від суми заявки проводиться відповідачем після прийняття товару на протязі 10 банківських днів після отримання відповідачем від позивача належним чином оформленого рахунку-фактури.

Судом також встановлено, що Товар, переданий відповідачу за видатковою накладною № 000227 від 17.10.2008 р., відповідачем у сумі 128560,31 грн. оплачений не був.

Крім того, заборгованість у сумі 128560,31 грн. Відповідач, станом на час подання позивачем позову до суду, не оплатив, чим порушив покладені на нього зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого Товару.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Договір № 15/10/08 поставки товару від 15.10.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п.6.1 Договору № 15/10/08 від 15.10.2008 р. строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно вказаної видаткової накладної станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати поставки товару.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 128560,31 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 11634,68 грн., інфляційних збитків в розмірі 13884,30 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2497,98 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовЧязань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Пунктом 7.2. договору поставки передбачено, що відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого в строк товару.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 11634,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 13884,30 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 2497,98 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1565,78 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КТМ-Буд»(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21; код ЄДРПОУ № 35464217; п/р № 26002000220801 в Київській філії АКБ «Базис», МФО 380247), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київсталь Метал Холдинг»(04050, м. київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ № 34485702; п/р № 2600423247 у АТ АБ «Укргазбанк», МФО 380247) 128560,31 грн. (сто двадцять вісім тисяч п’ятсот шістдесят гривень 31 коп.) основного боргу, 11634,68 грн. (одинадцять тисяч шістсот тридцять чотири гривні 68 коп.) пені, 13884,30 грн. (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 68 коп.) інфляційних збитків, 2497,98 грн. (дві тисячі чотириста дев’яносто сім гривень 98 коп.) трьох відсотків річних, 1565,78 (одна тисяча п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 78 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.