Ухвала суду № 65157778, 28.02.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Безкровний І.Г.

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 414/1574/13-ц

Провадження № 22ц/782/101/17

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Луганської В.М., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Попової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3,

на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 26 січня 2017 року

у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок» до ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок», третя особа - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області, про визнання права власності, витребування майна та скасування реєстрації транспортних засобів,

в с т а н о в и л а:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Світанок» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю.Також із позовом звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_4, приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок», третя особа - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області, про визнання права власності, витребування майна та скасування реєстрації транспортних засобів.

26 січня 2017 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3,подав заяву про забезпечення позову шляхом зобов'язання директора приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок» передати ОСОБА_5 трактор МТЗ-80, 1989 року випуску, заводський НОМЕР_1, причеп 2ПТС-4, 1990 року випуску заводський НОМЕР_2 та причеп 2ПТС-4, 1987 року випуску, заводський НОМЕР_3, на відповідальне зберігання на період розгляду цивільної справи до набрання рішенням законної сили по даній справі.

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 26 січня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3,просить скасувати ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 26 січня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки вважає, що ухвала винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася до суду з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності, слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтованих фактів та не надано доказів існування реальної загрози приховування чи знищення спірного майна з метою невиконання можливого рішення суду про задоволення позову, що позбавляє можливості дійти висновку, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як передання на відповідальне зберігання спірного майна іншій особі, може у майбутньому зробити неможливим виконання рішення суду. Також судом першої інстанції взято до уваги, що п. 7 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачає передачу речей, які є предметом спору, на зберігання іншим особам, у той час як ОСОБА_6 є родичем позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає матеріалам справи та нормам процесуального права.

Посилання апелянта на те, що невжиття заходів забезпечення позову створить загрозу невиконання можливого рішення суду, є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що незабезпечення позову у зазначений в заяві спосіб ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2. Апелянт з цього приводу висловлює тільки припущення, які ні чим не підтверджені.

Колегія суддів враховує також те, що в матеріалах справи відсутні докази як реєстрації трактора МТЗ-80, 1989 року випуску, заводський НОМЕР_1 та двох причепів за приватним сільськогосподарським підприємством «Світанок» у відповідності до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України№ 694 від 08.07.2009 із змінами, та перебування на балансі підприємства, так і знаходження спірної техніки у приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок».

Посилання в апеляційній скарзі на те, що надана приватним сільськогосподарським підприємством «Світанок» довідка від 13.01.2014 року стосовно не перебування спірної техніки у підприємства та її місцезнаходження посадовим особам не відомо спростовується постановою про закриття кримінального провадження від 15.02.2013 року і актом від 04.09.2012 року не заслуговують на увагу, оскільки заявником не надано доказів, що спірна техніка саме на час розгляду заяви про забезпечення позову перебуває у приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок».

Звертаючись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 просив забезпечити позов шляхом зобов'язання директора приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок» передати ОСОБА_5 спірну техніку на відповідальне зберігання на період розгляду цивільної справи до набрання рішенням законної сили.

Однак, в провадженні Кремінського районного суду Луганської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних порушень, передбачених ст.191 ч. 3, ст. 366 ч. 1 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч. 3, ст. 27 ч. 1, ст. 366 ч. 1 КК України, а саме заволодіння майном трактор МТЗ-80, 1989 року випуску, причеп 2ПТС-4, 1990 року випуску та причеп 2ПТС-4, 1987 року випуску, шляхом зловживання службовою особою своїм становищем.

Зазначене вище майно є спірним майном по даній цивільній справі. Дані обставини не заперечувалися представником позивача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Отже, відносно особи, якій позивач просить передати трактор МТЗ-80, 1989 року випуску, причеп 2ПТС-4, 1990 року випуску та причеп 2ПТС-4, 1987 року випуску на відповідальне зберігання на період розгляду цивільної справи до набрання рішенням законної сили, розглядається кримінальна справа стосовно цієї техніки, яка є предметом спору в даній цивільній справі.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зобов'язання директора приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок» передати ОСОБА_5 спірну техніку на відповідальне зберігання на період розгляду цивільної справи до набрання рішенням законної сили.

Доводи апеляційної скарги про те, що заява про забезпечення позову розглянута судом без участі заявника, що унеможливлювало звернути увагу суду на докази, які містяться в матеріалах справи, не заслуговують на увагу, оскільки ніяких нових обставин, які могли б вплинути на правильність постановлення ухвали, крім тих, яким суд дав належну оцінку, апелянт в апеляційній скарзі не навів, а також не надав до неї нових доказів, які міг би надати, якби приймав участь у розгляді заяви і які могли б вплинути на прийняття рішення щодо заяви про забезпечення позову, а тому розгляд цього питання у відсутності апелянта не вплинув на правильність прийнятої судом ухвали. Згідно ж діючого законодавства, а саме ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із п. 1 ч. 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 312, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3,відхилити.

Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 26 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: