Рішення № 6515771, 16.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/299 16.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія «Аеро-Чартер»"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра-Ін-Флайт"

Про стягнення 34437,49 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Нестеров Е.Г. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: не з”явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 24237,50 грн., 9472,87 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції , 3% річних у розмірі 727,12 грн. та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2009 було порушено провадження у справі № 47/299, розгляд якої було призначено на 24.06.2009.

Ухвалою від 24.06.2009 у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 15.07.2009.

15.07.2009 року у зв»язку із знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою від 04.09.2009, розгляд справи призначено на 16.09.2009.

Представник позивача у судове засідання 16.09.2009 з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було організовано для відповідача авіаперевезення відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а відповідачем вказані послуги були оплачені частково, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.

Відповідач в судове засідання 16.09.2009 не з»явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 12.06.2009 та від 24.06.2009 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 24.06.2009 та 16.09.2009 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2005 між позивавчем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіокомпанія «Аеро-Чартер», в якості виконавця по організації авіаперевезень, та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультра-ін-Флайт», в якості замовника, було укладено Договір № 310G, відповідно до умов якого, виконавець (позивач) зобов”язався організувати для замовника (відповідача) авіаперевезення по маршруту, відповідно до наданої заявки та згідно з вимогами чинного законодавства України (п.1.1). А відповідач (замовник ) в свою чергу зобов»язався перераховувати на розрахунковий рахунок позивача вартість послуг по організації авіаперевезень відповідно до виставлених позивачем (виконавцем) рахунків протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку (п.2.1 в редакції Додаткової Угоди від 01.12.2006 року до Договору № 310G) .

Відповідно до позовної заяви 14.08.2007 року відповідачем (замовником) позивачу було замовлено авіаперевезення сполученням «Київ-Маріуполь-Одеса-Київ»

Згідно з актом здачі –прийняття робіт (надання послуг) від 31 серпня 2007 року на суму 49237,50 грн.., який підписаний уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідчений печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість наданих позивачем послуг склала 49237,50 грн.

На виконання умов договору позивачем (виконавцем) було виставлено рахунок № 515 для оплати відповідачем отриманих послуг за організацію авіаперевезень на суму 49237,50 грн.

Відповідно до виписки банку з особового рахунку позивача відповідачем було перераховано позивачу: 07.09.2007 –25000,00 грн., за надані позивачем послуги по організації авіаперевезень.

08.01.2009 позивачем було особисто вручено відповідачеві під підпис претензію за вих.№1826 з вимогою про оплату заборгованості.

Відповідно до пояснень представника позивача, оскільки відповідач відповіді на претензію позивача не надав, свого обов’язку по повній оплаті наданих позивачем (виконавцем) та прийнятих замовником (відповідачем) послуг не виконав, у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24237,50 грн., 9472,87 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції , 3% річних у розмірі 727,12 грн. та судових витрат.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Стаття 901 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.           Відповідно до вимог статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.           Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

          Відповідно до статті 60 Повітряного кодексу України повітряні перевезення виконуються на підставі договору. Кожний договір повітряного перевезення та його умови посвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним підприємством або уповноваженими ним організаціями чи особами (агентами).

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується відповідними документами: актом здачі - приймання робіт (надання послуг) та виставленим рахунком на оплату наданих послуг за організацію авіаперевезення, які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) на суму 49237,50 грн., а відповідач (замовник), свого обов’язку щодо повної оплати наданих позивачем послуг по організації авіаперевезення у строк, встановлений укладеним між сторонами договору не виконав, а лише частково оплатив за надані позивачем послуги у розмірі 25000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою банку з особового рахунку позивача.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню, у зв»язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 24237,50 грн. (49237,50 грн. за надані позивачем послуги –25000,00 грн. оплата відповідача).

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 9472,87 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 727,12 грн.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті наданихпозивачем послуг по організації авіаперевезень, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 24237,50 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків, витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за надані позивачем послуги, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 727,12 грн., а сума витрат з урахуванням індексу інфляції –9472,87 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 24237,50 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 727,12 грн., а також 9472,87 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –344,37 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра-ін-Флайт»(код ЄДРПОУ 31107851, місцезнаходження: 03036, м. Київ, пр.-т Повітрянофлотський, 92-Б, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Аеро-Чартер«»(код ЄДРПОУ 24598568, місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул.. Клименко,23) 24237 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 50 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 727 (сімсот двадцять сім) грн. 12 коп., 9 472 (дев»ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 87 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 344 (триста сорок чотири) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С. Р.

підписано: 02.11.2009