Рішення № 6515487, 05.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/435 05.10.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект» до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Юніон» про                    про розірвання договору № 71 РК від 12.01.09 р. та стягнення 60 000,00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Панькова С.М. –представник за довіреністю від 01.08.09 р.;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Юніон»про розірвання договору № 71 РК від 12.01.2009 року та стягнення 60 000,00 грн. авансу.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між сторонами договором позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов’язання по виготовленню конструкції типу «Призматрон»габаритними розмірами 3Ч48 м. На виконання умов договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача частину передоплати у розмірі 60 000,00 грн. Проте відповідач передбачені договором роботи не виконав, тому, позивач просить розірвати договір та стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 60 000,00 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.09.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 02.09.2009 року та надав усні пояснення по суті спору.

          Крім того, позивач разом із позовною заявою з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалось в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене.

За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом відхилена.

          Представник відповідача у судове засідання 21.09.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 02.09.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішенню спору по суті, суд на підставі ч. 1 ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 05.10.2009 року.

          У судовому засіданні 05.10.09 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 21.09.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 05.10.2009 року не з’явився, повторно витребуванні ухвалою суду від 21.09.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          12.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солтекс Юніон»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект»(надалі –позивач) укладено договір № 71РК (надалі –договір), відповідно до якого відповідач (виконавець) зобов’язався виготовити конструкцію типу «Призматрон»габаритними розмірами 3Ч48 м за технічним завданням позивача, а позивач (замовник) зобов’язався прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно пункту 1.2 договору кількість, номенклатура, вартість продукції, строки виготовлення, відвантаження або монтажу визначаються у відповідності з завданням позивача в окремих по кожному населеному пункту специфікаціях –додатках до договору, що є його невід’ємною частиною.

          Специфікацією №1 –додатком № 2 до договору –сторони погодили, що вартість конструкції складає 765 380,00 грн.

          Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування позивачем грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

          Відповідно до п. 4.3 договору роботи по виконанню зобов’язань за кожною з специфікацій договору відповідач починає в дводенний строк після отримання передоплати в розмірі 65 % від вартості, визначеної в цій специфікації.

          Таким чином, роботи по виготовленню конструкції відповідач повинен був розпочати в дводенний строк після перерахування позивачем на поточний рахунок відповідача передоплати в розмірі 497 497,00 грн.

Аналіз умов договору дає підстави вважати, що між сторонами виникли правовідносини підряду.

У відповідності з частиною 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

          Позивач зобов’язання щодо здійснення передоплати виконав частково, перерахувавши на поточний рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується листом № 67-109 від 11.08.09 р. відділення № 67 Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»та випискою по особовому рахунку позивача за 20 та 21 січня 2009 року.

          Незважаючи на неналежне виконання позивачем зобов’язання щодо здійснення передоплати, 13.03.2009 року додатком до договору № 71РК сторони погодили графік виконання монтажних робіт з виготовлення конструкції, відповідно до якого монтаж повинен був виконаний у період з 25.04.2009 року по 15.05.2009 року.

В своїх поясненнях до позовної заяви позивач посилається на те, що відповідачем було порушено графік виконання робіт згідно договору № 71РК від 12.01.2009 року. Проте суд не може погодитися з даним твердженням позивача, оскільки відповідно до п. 5.1 договору виконавець зобов’язаний виготовити та встановити продукцію протягом 65 робочих днів з моменту отримання передоплати згідно п. 4.3 договору.

Відповідно до ст. 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання. При зустрічному виконанні зобов’язання сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту.

Оскільки, позивачем було здійснено передоплату не в повному обсязі, тому строк виконання відповідачем робіт не розпочався, а отже суд не вбачає в діях відповідача порушення умов договору № 71РК від 12.01.2009 року.

Однак, частина 4 статті 849 ЦК України визначає, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

          У зв’язку з цим, 14.05.2009 року позивач надіслав відповідачу лист № 154, яким повідомив про розірвання договору № 71РК від 12.01.2009 року та просив повернути сплачені відповідачу грошові кошти в розмірі 60 000,00 грн.

          Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          Враховуючи те, що 14.05.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача лист № 154, яким відмовився від договору № 71РК від 12.01.2009 року, то зазначений договір вважається розірваним.

          Оскільки, як встановлено судом, на день розгляду справи договір № 71РК від 12.01.2009 року вже є розірваним, суд вважає позовну вимогу про розірвання договору № 71 РК від 12.01.2009 року необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, вимоги щодо відшкодування збитків спричинених розірванням договору не заявляв.

Крім того, суд зазначає, що відповідач, згідно ч. 4 ст. 849 ЦК України, не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача передоплату у розмірі 60 000,00 грн.

          Частина 1 статті 173 ГК України встановлює, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку

          Частина 1 статті 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Частина 1 статті 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

15.04.2009 року позивач направив на адресу відповідача лист № 050г про повернення суми передоплати у розмірі 60 000, 00 грн. у зв’язку із порушенням графіку виконання робіт до договору № 71РК від 13.03.2009 року.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач належних доказів, які б підтверджували повернення позивачу коштів або доказів, що під час дії договору сума передоплати була відпрацьована не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем позадоговірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 60 000, 00 грн., що були набуті з підстав, які на даний час відпали, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

          З матеріалів справи судом вбачається, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання позивачем зобов’язання щодо здійснення передоплати за договором № 71РК від 12.01.2009 року та не поверненням відповідачем суми передоплати у зв’язку із відмовою позивача від договору № 71РК від 12.01.2009 року. Тому, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає порівну на позивача та відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 651, 837, 849, 1212, 1213 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Юніон»(01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 20-А; код ЄДРПОУ 32920506) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомашкомплект»(04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 25/94; код ЄДРПОУ 32556755) коштів, що були набуті з підстав, які на час розгляду справи відпали у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., 342 (триста сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 27.10.2009 року