Рішення № 6515452, 07.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/279 07.10.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «КийАрхБуд-24» До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська індустріально промислова група»

Про                              стягнення 146175,27 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Сорока М.Л. –предст. (дов. б/н від 24.07.09 р.)

Аносова А.Я. –предст. (дов. б/н від 28.09.09 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Київська індустріально промислова група» про стягнення попередньої оплати за будівельні матеріали у розмірі 146175,27 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/279 та призначено розгляд справи на 08.09.09 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання 08.09.09 р. не направив.

Ухвалою суду від 08.09.09 р. відкладено розгляд справи на 29.09.09р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та позивача, необхідністю витребуванням необхідних доказів.

23.09.2009р. представник позивача подав до відділу діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог, де зазначив, що відповідач прострочив виплату заборгованості і відповідно до ст. 625 ЦК України позивач має право на відшкодування збитків від інфляції та 3% річних.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача 146175,27 грн. - основного боргу, 1057,27 грн.- 3% річних та 1461,47грн.- збитків від інфляції.

29.09.09р. відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошена перерва до 30.09.09р.

30.09.09р відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошена перерва до 07.10.2009р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання 07.10.2009р. не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.10.2009р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач замовив у відповідача будівельні матеріали на загальну суму 146175,27 грн., на підтвердження прийняття замовлення відповідач виставив позивачу наступні рахунки-фактури

СФ-0000134 від 7 квітня 2009 року;

СФ-0000139 від 13 квітня 2009 року;

СФ-0000140 від 13 квітня 2009 року;

СФ-0000141 від 13 квітня 2009 року;

Позивач своєчасно та в повному обсязі сплатив грошові кошти згідно виставлених рахунків в розмірі 146175,27 грн., але відповідач зобов'язань щодо поставки будівельних матеріалів не виконав.

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки будівельних матеріалів та на підтвердження існування заборгованості між сторонами у справі було складено акт звіряння розрахунків від 28.04.2009 року, чим відповідач підтвердив факт існування правовідносин між сторонами та визнав факт існування заборгованості.

28 квітня 2009 року відповідачу було вручено лист з вимогою про повернення коштів та фактичним повідомленням про втрату позивачем інтересу до виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вих. № 28/04-09, факт отримання листа підтверджується підписом директора відповідача та відбитком печатки відповідача в верхньому лівому куті названого листа. Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 146175,27 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 146175,27 грн. –основного боргу, 1057,27- 3% річних та 1461,47грн.- збитків від інфляції.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом виставлення відповідачем рахунків та їх оплати позивачем було укладено Договір поставки будматеріалів, за яким відповідач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 146175,27 грн. в зв’язку з втратою інтересу до поставки будматеріалів обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1057,27 грн., збитків від інфляції 1461,47 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1057,27 грн. та збитків від інфляції у розмірі 1461,47 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська індустріально промислова група»»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, Код 35574033, п/р 26002300048698 в АКБ «ФОРУМ»м. Київ, МФО 322948, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КийАрхБуд-24»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 11/13, код 32454358, п/р 26009141463 в ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»м.Києві, МФО 380805) 146175 (сто сорок шість тисяч сто сімдесят п’ять) грн. 27 коп. основного боргу, 1057 (одна тисяча п’ятдесят сім) грн. 27 коп. - 3% річних, 1461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) грн. 47 коп. –втрат від інфляції, 1 486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. 94 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                     Л.В.Прокопенко