Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/452 12.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» про стягнення 221 870,07 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: Тарасенко К.І. –представник за довіреністю від 10.12.2008 року;
від відповідача: не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»про стягнення 181 426,80 грн. –основного боргу, 21 562,45 грн. –пені, 15 421,28 грн. –збитків від інфляції та 3 459,54 грн. –3 % річних за договором підряду № 894-2008/у від 18.06.08 р.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у відповідності з укладеним між сторонами договором позивач виконав на користь відповідача роботи зі створення та введення в експлуатацію систем відеоспостереження, відеоконтролю, охоронної сигналізації та контролю доступу. За виконані роботи відповідач провів частковий розрахунок і станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за виконані роботи становила 181 426,80 грн. Укладеним між сторонами договором передбачено, що за порушення встановленого договором строку оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмір 0,5 % від загальної вартості робіт за договором за кожен день прострочення. У зв’язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21 562,45 грн. Крім того, на підставі статті 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 3 459,54 грн. та інфляційні збитки у розмірі 15 421,428 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.09 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.09.09 р.
У судовому засіданні 29.09.09 р. представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 14.09.09 р., та надав усні пояснення по суті спору.
Також, позивач у позовній заяві з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем у поданій позовній заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на грошових коштах, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищенаведене, суд, керуючись статтями 66 та 33 ГПК України, відхилив заяву про забезпечення позову.
Представник відповідача у судове засідання 29.09.09 р. не з’явився, вимоги ухвали суду від 14.09.09 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що неявка представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішенню спору по суті, суд на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відклав розгляд справи на 12.10.09 р.
У судовому засіданні 12.10.09 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 12.10.09 р. не з’явився, повторно витребувані ухвалою суду від 29.09.09 р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.
Оскільки, відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, тому на підставі статті 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, –
ВСТАНОВИВ:
18.06.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(надалі – відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ»(надалі –позивач) укладено договір підряду № 894-2008/у.
Згідно пункту 1.1 договору підряду № 894-2008/у позивач зобов’язався на підставі затвердженої відповідачем проектно-кошторисної документації, з використанням своїх матеріалів і обладнання виконати роботи зі створення та введення в експлуатацію систем відеоспостереження, відеоконтролю, охоронної сигналізації та контролю доступу, а відповідач, у відповідності з пунктом 1.4 договору підряду № 894-2008/у, зобов’язався прийняти роботи та оплатити їх на умовах договору.
Пунктом 4.1 договору підряду № 894-2008/у сторони погодили, що за виконання робіт відповідач перераховує позивачу у відповідності з кошторисами 375 755,60 грн.
Відповідно до пункту 4.2.1 договору підряду № 894-2008/у відповідач здійснює часткову передоплату в розмірі 225 453,36 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання договору сторонами та затвердження обома сторонами проектно-кошторисної документації.
21.08.08 р., у відповідності з пунктом 4.2.1 договору підряду № 894-2008/у, відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 248 466,00 грн., що підтверджується листом Регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»в м. Донецьк № 100-10-2-5573 від 24.09.09 р.
11.12.08 р. у зв’язку зі зміною потреб відповідача сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору підряду № 894-2008/у, пунктом 2 якої передбачили, що за виконання робіт відповідач перераховує позивачу у відповідності з кошторисами 429 892,80 грн.
На виконання умов договору підряду № 894-2008/у позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 429 892,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в № 02-2384 за листопад 2008 р. від 26.12.08 р. на суму 113 961,60 грн., № 03-2378 за листопад 2008 р. від 26.12.08 р. на суму 207 096,00 грн., № 07-2379 за листопад 2008 р. від 26.12.08 р. на суму 11 124,00 грн., № 07-2381 за листопад 2008 р. від 26.12.08 р. на суму 4 870,80 грн., № 07-2383 за листопад 2008 р. від 26.12.08 р. на суму 8 820,00 грн., № 07-2385 за листопад 2008 р. від 26.12.08 р. на суму 10 453,20 грн., № 08-2382 за листопад 2008 р. від 26.12.08 р. на суму 31 302,00 грн., № 09-2380 від 26.12.08 р. на суму 36 238,80 грн. та актами здачі-приймання проектно-дослідницької, науково-технічної продукції № 09-2387 від 26.12.08 р. на суму 1 826,40 грн., № 09-2388 від 26.12.08 р. на суму 4 200,00 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками.
Згідно пункту 4.2.2 договору підряду № 894-2008/у остаточний розрахунок за виконані роботи по кожній системі здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 3 (трьох) днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в щодо цієї системи.
З огляду на зазначене, враховуючи, що акти здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в щодо кожної з систем були підписані в один день –26.12.08 р., відповідач зобов’язаний був у строк до 29.12.08 р. в якості остаточного розрахунку за договором підряду № 894-2008/у сплатити відповідачу 181 426,80 грн.
Зобов’язання за договором підряду № 894-2008/у щодо проведення остаточного розрахунку відповідач не виконав.
Таким чином, станом на день розгляду справи у відповідача існує дебіторська заборгованість перед позивачем у сумі 181 426,80 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту договору, результат діяльності відповідача має зречевлений зміст. Тому, укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).
Частина 1 статті 854 ЦК України передбачає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати робіт не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 181 426,80 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21 562,45 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Пунктом 8.1 договору підряду № 894-2008/у передбачено, що за порушення встановленого договором строку оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від загальної вартості робіт за договором за кожен день прострочення.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розмір пені, встановлений договором підряду № 894-2008/у, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який повинна сплачуватися пеня. Тому, при її обчисленні слід застосовувати саме розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період.
З огляду на те, що остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач зобов’язаний був здійснити у строк до 29.12.08 р., прострочення виконання зобов’язання має місце з 30.12.08 р.
Враховуючи вищевикладене, розмір пені за прострочення здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи складає:
181 426,80 грн. (заборгованість) * 24 % * 2 (з 30.12.08 р. по 31.12.08 р.) / 366 = 237,94 грн.
181 426,80 грн. (заборгованість) * 24 % * 165 (з 01.01.09 р. по 14.06.09 р.) / 365 = 19 683,57 грн.
181 426,80 грн. (заборгованість) * 22 % * 15 (з 15.06.09 р. по 29.06.09 р.) / 365 = 1 640,30 грн.
Таким чином, за розрахунком суду, загальний розмір пені становить 21 561,81 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 3 459,54 грн. та збитки від інфляції у розмірі 15 421,28 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних:
181 426,80 грн. (заборгованість) * 3 % * 2 (з 30.12.08 р. по 31.12.08 р.) / 366 = 29,74 грн.
181 426,80 грн. (заборгованість) * 3 % * 230 (з 01.01.09 р. по 18.08.09 р.) / 365 = 3 429,71 грн.
Таким чином, за розрахунком суду, загальний розмір 3 % річних становить 3 459,45 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Збитки від інфляції становлять:
181 426,80 грн. (заборгованість) * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % –181 426,80 грн. = 15 556,40 грн.
Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків від інфляції суд вважає такою, що підлягає задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме 15421, 28 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А; код ЄДРПОУ 35073676) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ»(83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 143-Г; код ЄДРПОУ 13539835) заборгованість у розмірі 181 426 (сто вісімдесят одну тисячу чотириста двадцять шість) грн. 80 коп., пеню у розмірі 21 561 (двадцять одна тисяча п’ятсот шістдесят одна) грн. 81 коп., 3 % річних у розмірі 3 459 (три тисячі чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 45 коп., збитки від інфляції у розмірі 15 421 (п’ятнадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 28 коп., 2 218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) грн. 47 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –27.10.2009 року
Судове рішення № 6515396, Господарський суд м. Києва було прийнято 12.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 27/452. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: