Рішення № 6515305, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/367 20.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Канцоптторг” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Старекс” Про стягнення 46927,48 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Гормін О.О. –представник за довіреністю № 11 від 01.12.08.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Канцоптторг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Старекс” про стягнення з відповідача на користь позивача 46927,48 грн. (34000, 00 грн. –основний борг, 7623,48 грн. –пеня, 5304,00 грн. –збитки від інфляції) заборгованості за Договором поставки № 192/07 від 31.05.07.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору поставки № 192/07 від 31.05.07. не виконав своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання перед позивачем за по сплаті товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.09. порушено провадження у справі № 30/367, розгляд справи призначено на 20.10.09. о 15-10.

В судовому засіданні 20.10.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в призначене судове засідання 20.10.09. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/367 від 05.10.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представника позивача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Канцоптторг” (Постачальник) до Товариством з обмеженою відповідальністю “Старекс” (Покупець) укладено Договір поставки № 192/07 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов’язався передати в зумовлені цим Договором строки Покупцеві товар, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар за узгодженою ціною.

Відповідно до п. 1.2 Договору передбачено, що найменування, кількість, якість та ціна товару узгоджується сторонами у накладних на відпуск товару.

У відповідності до п. 4.2 Договору передбачено, що загальна вартість Договору складається з загальних сум накладних.

Згідно п. 5.2 Договору, сторонами було погоджено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку в строк 30 календарних днів з моменту передачі товару.

У відповідності до п. 10.1 Договору, строк дії Договору сторонами встановлено до 31.12.08.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору було поставлено відповідачу товар на суму 42058,20 грн., що підтверджується накладною № КО-0004865/1 від 01.08.08., яка була підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств (копія якої залучена до матеріалів справи).

Отримання товару підтверджується підписом повноважного представника відповідача на зазначеній вище накладній № КО-0004865/1 від 01.08.08., що діяв на підставі довіреності НБК № 289306/24 від 01.08.08. на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином та у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати за отриманий відповідачем товар у відповідності до накладної № КО-0004865/1 від 01.08.08. настав 31.08.08., але як зазначає позивач, відповідачем в порушення чинного законодавства та умов Договору, було лише частково сплачено позивачу вартість отриманого товару в сумі 8058,20 грн.

Позивач зазначає, що станом на 17.08.09. заборгованість відповідача перед позивачем становить 34000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті товару в повному обсязі та у встановлений термін не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Канцоптторг” щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Старекс” 34000,00 грн. основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 7.1 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 7623,48 грн. пені.

Відповідно до п. 7.1 Договору встановлено, що за порушення термінів оплати товару Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 7623,48 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції в сумі 5304,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків від інфляції в сумі - 5304,00 грн., суд прийшов до висновку, що заявлена сума завищена, в зв’язку з цим, збитки від інфляції підлягають стягненню частково, а саме в розмірі –5202,00 грн. (за уточненим розрахунком суду).

За таких обставин, позов в цій частині задовольняється частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Канцоптторг” задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Старекс” (03115, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15; 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 5/7, код ЄДРПОУ 31567593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Канцоптторг” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 12, код ЄДРПОУ 31035295) 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. –основного боргу, 5202 (п’ять тисяч двісті дві) грн. 00 коп. –збитків від інфляції, 7623 (сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 48 коп. –пені, 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 25 коп. –державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 48 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 23.10.09.