Ухвала суду № 65152943, 02.03.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3323/16 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/627/17 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря: Іванової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2016 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Дельта Банк», за участю третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторії Юріївни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановила:

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», за участю третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що23 травня 2011 року між нею та ПАТ «Астра Банк» укладено кредитний договір №150104025177009. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за договором укладено договір іпотеки, відповідно до якого нею передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 яка належить їй на праві власності. Вказує, що 30 травня 2014 року приватним нотаріусом Київського МНО Ярощук В.Ю. вчинено виконавчий напис за №768 про звернення стягнення на вказану квартиру на користь ПАТ «Дельта Банк», який є правонаступником ПАТ «Астра Банк», для задоволення вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 393 568, 50 грн. Відповідач, отримавши виконавчий напис, звернувся з заявою до Сихівського ВДВС про відкриття виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису №768, вчиненого 30 травня 2014 року. Стверджує, що виконавчий напис вчинений з численними порушеннями норм матеріального права та є таким, що порушує її законні права та інтереси. Вважає, що сума, яка визначена у виконавчому написі, є неправомірною та такою, що не відповідає дійсності, оскільки є значно завищеною. Враховуючи те, що докази про надсилання письмової вимоги про дострокове погашення кредиту відсутні, відсутня безспірність вимог, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у визначений законом спосіб.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. На підставі ст.ст.10, 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами. Відповідно до ч. 1 ст. З ЦПК України, кожна особа мас право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Встановлено, що 23 травня 2011 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №150104025177009. Відповідно до умов цього договору банк надав позичальнику у тимчасове платне користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 285 600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,9 % річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 23 травня 2016 року (а.с. 15-22).

Свої зобов'язання за договором ПАТ «Астра Банк» виконало, що підтверджується заявою на видачу готівки №98696 від 21 травня 2011 року (а.с. 91 зворот).

23 листопада 2011 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за №1827, відповідно до якого ОСОБА_2, як іпотекодавець за іпотечним договором, передала в іпотеку банку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 7-14).

Є встановленим, що ПАТ «Астра Банк» 19 червня 2012 року повідомляло ОСОБА_2 про порушення нею зобов'язань за кредитним договором. Дане повідомлення позивачем отримано 20 червня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 137).

Вказані обставини також підтверджуються рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 грудня 2012 року, що набрало законної сили (а.с. 139-141).

В силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставин.

2 грудня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Астра Банк» продає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Астра Банк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Астра Банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до повідомлення про відступлення від 6 грудня 2013 року за вихідним №13329/АВ-К/06122013-00973/1, ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Астра Банк» повідомили ОСОБА_2 про зміну кредитора.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналогічні положення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, передбачені у п. 4.3. Іпотечного договору.

Статтею 32 вказаного Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вказаними нормами передбачено право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов'язання у тридцятиденний строк.

Встановлено, що у зв'язку з невиконанням позивачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та порушенням строків повернення кредитної заборгованості, банк направив на адресу ОСОБА_2 досудову вимогу від 23 квітня 2014 року, в якій повідомив про порушення основного зобов'язання та наявність станом на 16 квітня 2014 року заборгованості за кредитним договором у розмірі 393 568, 50 грн., а також попередив про наслідки невиконання вказаної претензії, зокрема, про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису.

Зазначену вимогу позивачем отримано 6 травня 2014 року.

У зв'язку з невиконання вказаної претензії відповідач звернувся за захистом своїх порушених прав до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. із заявою на вчинення виконавчого напису.

30 травня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №768, яким запропоновано звернути стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 393 568,50 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 285 549, 67 грн.; сума заборгованості за відсотками - 108 017, 30 грн.; сума заборгованості за комісією - 1, 53 грн. (а.с. 101).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 1.1. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (в редакції, чинній на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису), передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п. 1.2. Глави 16 Порядку).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно п. 2.1. Глави 16 Порядку передбачено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 2.3. Глави 16 Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Пунктом 3.1. Глави 16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п. 3.2. Глави 16 Порядку).

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Судом встановлено, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем, в підтвердження наявності заборгованості позивача, подано наступні документи: розрахунок суми заборгованості, іпотечний договорів від 23 травня 2011 року; копію кредитного договору від 23 травня 2011 року; копію заяви на видачу готівки № 98696 від 23 травня 2011 року; копію договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 2 грудня 2013 року; копію акту приймання-передачі кредитних справ ОСОБА_2; копію повідомлення іпотекодавцю про порушення основного зобов'язання; копію повідомлення про вручення поштового відправлення; копію паспорту та податкового номеру ОСОБА_2, довіреність представника ПАТ «Дельта Банк».

Відповідач дотримався процедури повідомлення боржника, що передує вчиненню виконавчого напису, а приватний нотаріус вчинив виконавчий напис з дотримання вимог Закону України "Про нотаріат" та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Підтвердженням безспірності заборгованості боржника є наявність документів, передбачених у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, що перевірив нотаріус перед вчиненням виконавчого напису.

Належних та допустимих доказів того, що розмір заборгованості не відповідає дійсності та такий є завищеним, матеріали справи не містять, підтверджень внесення чергових платежів за тілом кредиту та відсотками позивачем не подано.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, що є підставою для відмови у позові.

З такими висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: