Рішення № 6515288, 28.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/354 28.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Козаки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артфікс" про стягнення заборгованості за договором 37 982,32 грн

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача - Юрченко К.С. дов. № 16/1-09-09 від 15.09.09,

від відповідача –не з'явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

09.09.09 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором 37 982,32 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору, відповідно до якого позивач виконав своє зобов’язання, а відповідач обумовлений товар не поставив і гроші отримані за нього не повернув.

14.09.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/354, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 06.10.09.

06.10.09 через неявку відповідача розгляд справи був відкладений на 28.10.09.

28.10.09 Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив задовольнити позов ні вимоги повністю та покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адресу вказану у позовній заяві 01014, м. Київ, вул. К.Білокур,2/8 оф. 11, Довідці держкомстату : м. Київ, 04070, м. Київ вул. Сагайдачного,41, у листі відповідача 04080,м. Київ, вул. Костянтинівська,71.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

04.12.07 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальником) було укладено договір купівлі-продажу № 4/12/07 та специфікацію № 1 до нього, відповідно до умов якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати стільці (надалі –товар), а покупець зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, обумовленими умовами даного договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціна договору (п3.1) склала 37’100,00 грн. в т.ч. 6’183,33грн. –20 % ПДВ.

Згідно до умов Договору (п.6.1.) позивач повинен здійснити передплату у розмірі 70% від ціни договору у сумі 25’970,00 грн. та після отримання повідомлення про прибуття товару на склад відповідача 20 % - 7’420,00 грн. і 10% - 3’710,00 грн. після підписання видаткових накладних.

Позивач здійснив оплату в розмірі 90% ціни договору що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1704 від 17.01.08 /10’000,00 грн./, 1729 від 24.01.08 /15’970,00грн./ та 1774 від 05.02.08/7’420,00 грн./ на загальну суму 33’390,00 грн.

Згідно до п.4.1. договору відповідач поставляє товар на умовах DDP (правила Інкотермс 2000) - Україна м. Київ, Бориспільське шосе, 18 км.

Сторони погодили, що постачальник несе відповідальність у виді штрафу у розмірі 10% за прострочення поставки у строк понад 7 днів(9.1).

Реагуючи на подальші усні і письмові звернення (№ 59 від 10.04.09) відповідач надав відповідь вих. № 27/04/09 від 27.04.09 згідно до якої поставити товар не має змоги і просить розглянути питання про можливість повернення позивачу грошових коштів у сумі 316659,11 грн. (27949,11 грн. борг та 3710,00 грн. штраф)

Як стверджує позивач у строк визначений договором до 25.02.08 (п.4.3) товар поставлений не був.

Відповідач порушив умови договору, не здійснив поставку товару, штраф не сплатив і гроші не повернув.

Відповідно до п.9.3 покупець у разі прострочення поставки у строк понад 40 робочих днів має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати повернення сплачених коштів та штрафів.

Таким чином заборгованість відповідача станом на день розгляду справи складає суму раніше сплачених коштів 33’390,00 грн. та штраф 3’710,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Твердження позивача про неналежне виконання відповідачем умов договору доведені і останнім не спростовані, оскільки відповідач не надав жодного належного доказу поставки товару, повернення раніше сплачених грошей, сплати штрафу, розміру 33’390,00 грн. не спростовано, пояснень щодо можливості повернення суми 27949,11 грн. (27/04/09) не надав.

Згідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором купівлі-продажу, згідно статей 655, 656 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до статті 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

В свою чергу, нормами статті 620 ЦК України визначено, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування (ч. 1, 2 статті 620 ЦК України).

За таких обставин, господарський суд, дійшов висновку що сума 33’390,00 грн. була сплачена позивачем відповідно до умов договору купівлі-продажу, чим останній виконував свої зобов’язання, та прийнята в якості попередньої оплати продавцем.

Як зазначено вище, за своє правою природою договір № 4/12/07 від 04.12.07 є договором купівлі-продажу. При його укладанні та виконанні слід керуватися приписами глави 54 ЦК України. Правові наслідки щодо невиконання зобов'язання однією із сторін передбачені конкретними статтями цієї глави.

Враховуючи виникнення зобов’язання сторін, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, до цих правовідносин необхідно застосовувати положення глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пояснення позивача про невиконання відповідачем договірних зобов’язань підтверджені документально, відсутні будь-які зауваження і звернення до позивача з боку відповідача про врегулювання виниклого спору.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, іншого розмірі боргу відповідачем не доведено, обставин викладених позивачем не спростовано, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 33’390,00 грн. і штрафу у розмірі 3’710,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати та три процентів річних у сумі 500,00 грн. та 381,47 грн. з підстав повернення авансу відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Як встановлено відповідачем не виконано умов договору і не поставлено товар у строк понад 40 робочих днів.

Як вбачається з листа позивача №266 24.12.08 він наполягав на виконанні зобов’язання з поставки, про розірвання договору і повернення попередньої оплати відповідача не повідомляв, а отже положеннями п.9.3 договору не скористався.

Господарський суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується у випадку порушення грошових зобов'язань, проте за договором у відповідача виникло зобов'язання поставити природний газ, тобто негрошове зобов’язання, в свою чергу повернення попередньої оплати також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов Договору. В зв’язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов’язання (дана правова позиція підтверджується також постановами Вищого господарського суду України № 14/174-06 від 01.11.06, № 45/241-05 від 14.03.06, № 37/649 від 17.12.08).

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артфікс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 41 код ЄДРПОУ 32620736, р№ 26005005000017 в ВАТ «Родовід Банк»МФО 321712) , з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Козаки" (02660, м. Київ, Бориспільське шосе,18 км, код ЄДРПОУ 23532828) основний борг у сумі 33’390(тридцять три тисячі триста дев’яносто),00 грн. штраф 3’710(три тисячі сімсот десять),00 грн., витрати по сплаті державного мита 371(триста сімдесят одна), 00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 230(двісті тридцять), 52 грн.

3. У іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д. Курдельчук