Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Єдиний унікальний № 333/6317/16 Головуючий у 1 інстанції: Кулик В.Б.
Провадження № 22-ц/778/1099/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Воробйової І.А.,
суддів: Бєлки В.Ю.,
ОСОБА_2,
за участю секретаря: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, який уточнив в процесі розгляду справи про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан. При виконанні службового обовязку в Демократичній республіці Афганістан отримав ЧМТ контузія головного мозку (1984 рік) у вигляді посттравматичної та дисциркулярної енцефалопатії ІІ ст. з лікворо-гіпертензивним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю, з вестибуло-атактиктичним синдромом. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3, висока стратифікація ризику. Гіпертензивне серце. ІХС: стенокардія напруження ІІ ф. кл. Дифузний кардіосклероз СН ІІ А. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст., цефалічний синдром. Атеросклероз церебральних артерій. Подагра. Подагричний артрит. Остеохондроз з поразкою колінних суглобів Rо І ст. НФС І ст. Відмічається правосторонній сколіоз ГОП, зниження міжхребетних дисків, виражені проявом деформуючого спондилоартроза та спондилеза. Відмічається передня клиновидна деформація тіла Д7 зі зниженням висоти на 1/3. В 1996р. повторно отримав струс головного мозку при виконанні службових обовязків, лікувався стаціонарно. З цього часу відмічаються головні болі, запаморочення, неодноразово лікувався стаціонарно і амбулаторно. Болі у правому підреберї та загальна слабкість близько 5 років, приймає курси гепатопротектори, болі у хребті близько 4 років. Направлений на ВЛК у звязку з вислугою років і станом здоровя. Знаходився на обстеженні і лікуванні: перша міська лікарня м. Запоріжжя з 10.11.1984 року по 24.11.1984 року; Запорізька басейнова лікарня з 18.11.1996 року по 03.12.1996 року; в/ч А-3309 з 26.05.1997 р. по 13.06.1997року, з 20.01.1999 року по 03.02.1999 року. Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого, ступінь втрати професійної працездатності складає 40% у звязку з захворюванням, яке повязане з проходженням військової служби. Перебування на лікуванні у лікарнях призводило до нетривалого позитивного покращення, проте в подальшому стан здоровя не покращується, а з кожним роком тільки погіршується. Внаслідок травми та захворювань, отриманих під час проходження військової служби, він змушений тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури. У звязку з травмою та захворюванням, отриманих ним під час проходження військової служби, порушено його нормальний життєвий стан, позбавлений можливості реалізовувати свої нормальні життєві функції, звички та бажання. Щоденно його турбують головні болі та шум у вухах, які є нестерпними, оскільки знеболювальні ліки допомагають лише на кілька годин, а постійне приймання ліків також пагубне впливають на стан здоровя, тощо. Він не має можливості працювати, оскільки пересуватися на велику відстань (до місця роботи) без сторонньої допомоги не може, а особистого транспорту не має. Це ставить його у незручне становище, оскільки не може матеріально забезпечувати свою родину на належному рівні. Не може вести повноцінний образ життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, виражене у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Усі ці фактори викликають у нього негативні емоції й переживання, порушення нормальних життєвих звязків, у звязку з чим доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Значна частина пенсії, яку він отримує, витрачається на придбання ліків та оздоровлення, постійні медичні огляди, санаторне лікування.
Посилаючись на ці обставини, просив відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн., яка була завдана в результаті ушкодження його здоровя при виконанні обовязків військової служби.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2017року позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 25000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на недоведеність позовних вимог, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні положення містяться й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.
По справі встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан. При виконанні службового обовязку в Демократичній республіці Афганістан отримав ЧМТ контузія головного мозку (1984 рік) у вигляді посттравматичної та дисциркулярної енцефалопатії ІІ ст. з лікворо-гіпертензивним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю, з вестибуло-атактиктичним синдромом. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3, висока стратифікація ризику. Гіпертензивне серце. ІХС: стенокардія напруження ІІ ф. кл. Дифузний кардіосклероз СН ІІ А. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст., цефалічний синдром. Атеросклероз церебральних артерій. Подагра. Подагричний артрит. Остеохондроз з поразкою колінних суглобів Rо І ст. НФС І ст. Відмічається правосторонній сколіоз ГОП, зниження міжхребетних дисків, виражені проявом деформуючого спондилоартроза та спондилеза. Відмічається передня клиновидна деформація тіла Д7 зі зниженням висоти на 1/3. В 1996р. повторно отримав струс головного мозку при виконанні службових обовязків.
За висновком МСЕК від 05.12.2005 року ОСОБА_3 визнано інвалідом Ш групи безстроково, причина інвалідності травма, повязана з виконанням обовязків військової служби (а.с.9).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, зазначаючи про наявність правових підстав для стягнення на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, оскільки сам факт каліцтва, одержаного в період проходження військової служби, та наслідки такого каліцтва спричинили позивачеві втрати немайнового характеру у вигляді психологічного дискомфорту (переживаннях та хвилюваннях), душевних стражданнях, оскільки тривале лікування позначилося на здоров'ї позивача.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року із змінами та доповненнями відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Із матеріалів справи вбачається, що каліцтво, яке отримав ОСОБА_3 пов'язане з проходженням військової служби. Причинний зв'язок встановлено довідкою до акту огляду МСЕК Серія АД № 178567 від 05.12.2005 року про встановлення ОСОБА_3 третьої групи інвалідності в звязку з травмою, яка повязана з проходженням військової служби.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував ступінь моральних і фізичних страждань позивача. Суд зазначав, що протягом багатьох років позивач щодня переживає душевні і фізичні страждання та у звязку з каліцтвом позбавлений нормального життя.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги про те, що Міністерство оборони є неналежним відповідачем у справі, являються неспроможними.
Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 жовтня 2014 року у справі № 3-86гс14, який згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для судів.
Оскільки судом першої інстанції встановлено, що каліцтво позивача, яке призвело до стійкої втрати працездатності є наслідком травми, пов'язаної з проходженням військової служби, суд дійшов правильного висновку про виникнення у позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди. При цьому, враховуючи тяжкість вимушених змін в житті позивача та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо розміру стягнутого відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000.00 грн.
З урахуванням вказаних норм колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.
Керуючись ст. ст.307,308,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2017 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
1
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Єдиний унікальний № 333/6317/16 Головуючий у 1 інстанції: Кулик В.Б.
Провадження № 22-ц/778/1099/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вступна та резолютивна частина
02 березня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Воробйової І.А.,
суддів: Бєлки В.Ю.,
ОСОБА_2,
за участю секретаря: Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2017 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 65151858, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 02.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/6317/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: