Ухвала суду № 65150126, 07.03.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2935/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого суддіСтадченко О.В., суддів Каліуш О.В., Мартишевої Т.О., при секретарі Кравцової Л.О., за участю прокурора Неминущого О.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка кримінальне провадження за №12014040480000523 від 17.12.2014 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, мешкає за адресою: Полтавська область, Чутівський район, селище міського типу Чутове, вул. Центральна (Леніна 8а/6), не судимого,-

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.115, 128, ч.2 ст. 365 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ст.128, ч.2 ст.365 КК України.

Згідно ч.3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 11 березня 2017 року на 60 діб, зважаючи на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав позицію прокурора щодо необхідності продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягав на зміні запобіжного заходу останньому у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений має стійкі соціальні звязки та постійне місце проживання, доказів того, він буде впливати на свідків а також того, що він буде переховуватись від суду не має.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника та заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що даного злочину він не вчиняв та просив застосувати до нього більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов до таких висновків.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05 березня 2015 року ОСОБА_2 обрано міру запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 січня 2017 року ОСОБА_2 запобіжний західу вигляді тримання під вартоюбув продовжений до 11 березня 2017 року включно.

Відповідно до ч.3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_2, є особливо тяжкими і тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги п. п. З і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Так, Відповідно до п. 63. Рішення Європейського суду з прав людини у Справі «Доронін проти України» від 19.02.2009 р. суд зауважує, що, згідно з пунктом 3 статті 5 зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані національними судами.

З урахування положень ч.3 ст. 331 КПК України суд вважає, що підстав щодозмінизапобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2у вигляді тримання під вартою на більш м'який не вбачається, оскількине перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані при прийнятті рішення про обрання і продовження останньому запобіжного заходу.При цьому суд оцінює ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, суворість можливого покарання, у разі встановлення вини ОСОБА_2 у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній є мешканцем Полтавської області, місця проживання на території Донецької області не має. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, які станом на сьогоднішній день не допитані судом.

При цьому, враховуючи те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає, що в даному випадку продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою є доцільним та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Незважаючи на презумпцію невинуватості,тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України колегія судів, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, який має вищу освіту, одружений, мешкає за адресою: Полтавська область, Чутівський район, селище міського типу Чутове, вул. Центральна (Леніна) 8а/6, строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській установі виконання покарань №6» Донецькій області строком 60 (шестидесяти) днів, тобто до 05 травня 2017 року включно.

Копії ухвали вручити прокурору, обвинуваченому і направити начальнику Державної установи «Бахмутській установі виконання покарань №6» в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: