Рішення № 65146284, 01.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/1729/16-ц Головуючий у І інстанції Чернишова Є. Ю.Провадження № 22-ц/780/231/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 01.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вище зазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12.09.2012 року ОСОБА_2 року отримав кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Однак, відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, тобто, у порушення умов кредитного договору відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39990,72 грн. за кредитним договором № б/н від 12.09.2012 року.

РішеннямФастівського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального і процесуального права.Вважає, що ухвалючи дане рішення про відмову у позові з підстав не доведеності суд не звернув уваги на те, що в силу вимог ст. 60 ЦПК України саме на відповідача покладено обовязок доведення того факту, що він не має заборгованості за договором, за невиконання якого до нього предявлено позов, або за договором відсутня заборгованість. Вважає, що суд своїм рішенням фактично звільнив відповідача від виконання своїх зобовязань за кредитним договором. Вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову, фактично ухилився від вирішення спору по суті, та від здійснення правосуддя, що суперечить ст.. ст.. 124,129, Конституції України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач був повідомлений про збільшення процентної ставки в порядку, передбаченому ст. 1056-1 ЦК України, тобто письмово, не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься ставка. Також не надано доказів того, що відповідач був повідомлений про збільшення процентної ставки в порядку, передбаченому пунктом 1.1.3.2.3 Умов, тобто письмово, не пізніш як за 7 днів до введення змін. Крім того, представником позивача не надано і відповідного рішення банку про збільшення процентної ставки, яке могло свідчити про обґрунтованість причин, які спонукали до такого збільшення. Вважає, що умова п. 1.1.3.2.3. договору, яким встановлений порядок повідомлення відповідача про зміну процентної ставки, суперечить порядку, передбаченому законом у ст. 1056-1 ЦК України, звужуючи права клієнта банку, а відтак є нікчемною.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 12 вересня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Встановлено, що 12.09.2012 року відповідачем була підписана заява-анкета про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, копія якої міститься у справі (а.с.6). Відповідно до якої відповідач погодився з тим, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним і банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку. Він зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті ПриватБанку.

Станом на 29.02.2016 року заборгованість за вказаним договором становить39990,72грн., з яких: заборгованістьза кредитом в розмірі 22838,71 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 14032,21 грн.; заборгованість за пенею та комісією 739,29 грн., штрафи 500 грн. фіксована частина та 1880,51 грн. процентна складова.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що починаючи з дня надання кредиту і до 29.08.2014 року, процентна ставка за кредитом була 27,6%, а з 29.08.2014 року банк змінив тарифну ставку у сторону збільшення до 32,40% (а.с.4-5).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с.7-30).

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобовязаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобовязаний у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_3), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 1.1.2.7 Умов та правил, власник картки зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_3.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і ОСОБА_3 нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2ст. 549 ЦК України).Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання порушенням умов, визначених змістом зобовязання (належне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа і цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором частково заявлений правомірно, оскільки відповідач ОСОБА_2 всупереч умовам кредитного договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обовязків, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 25281,90 грн., яка складається з : 22838,71 грн.- заборгованості за кредитом, 739,29 грн. заборгованості по пені та комісії, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 1203,90 грн. штраф (процентна складова).

Щодо позовної вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам, то колегія суддів вважає, що у позивача не було підстав для збільшення процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, що суперечить вимогам ст.1056-1 ЦК України.

Так, за змістом ч.1 ст.1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом ч.3 вищевказаної статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 1056-1ЦК, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною 5 та 6 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Таким чином, судом встановлено, що укладеним між сторонами договором, в тому числі вищезазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг, затвердженими наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки.

З урахуванням наведеного колегія судів вважає, що суд першої інстанції не вірно дав оцінку доказам наявним у справі, та прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволені позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2893, 80 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 25281,90 грн., яка складається з : 22838,71 грн.- заборгованості за кредитом, 739,29 грн. заборгованості по пені та комісії, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 1203,90 грн. штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 (інд. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 2893,80 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: