Рішення № 6514489, 21.10.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2009                                                             Справа № 8/57

За позовом Комунального підприємства „Ужгородліфт”, м. Ужгород

третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Антимонопольного комітету України Закарпатського обласного територіального відділення, м. Ужгород

про скасування рішення адміністративної колегії №14 від 14.04.2009 року по справі №03-10/2009 (за первісним позовом) та про стягнення штрафу у розмірі 17000 грн. з КП „Ужгородліфт” (за зустрічним позовом)

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача (за первісним позовом) – Сорока С.Ю. – директор;

– Муртазіна Н.М. – адвокат, довіреність від 10.06.09;

Від третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача (за первісним позовом) – Єдинець Д.М. – представник, доручення №02-11/12 від 19.01.09;

Від відповідача (за первісним позовом) – Сочка В.Ю. – начальник другого відділу досліджень та розслідувань, довіреність №03-26/571 від 27.03.09

СУТЬ СПОРУ (за первісним позовом): Комунальним підприємством „Ужгородліфт”, м. Ужгород, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород заявлено позов до Антимонопольного комітету України Закарпатського обласного територіального відділення, м. Ужгород про скасування рішення адміністративної колегії №14 від 14.04.2009 року по справі №03-10/2009 та стягнення 2000 грн. юридичних послуг

СУТЬ СПОРУ (за зустрічним позовом): Закарпатським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, м. Ужгород заявлено зустрічний позов до Комунального підприємства „Ужгородліфт”, м. Ужгород про стягнення штрафу у розмірі 17000 грн. з КП „Ужгородліфт”

Рішення винесено 21.10.2009 року, в зв’язку з оголошеною в судовому засіданні 14.10.2009 року перервою на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін в порядку ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Адміністративною колегією Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2009 р. прийнято рішення №14 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку КП „Ужгородліфт” та накладення штрафу”, яким:

1.          визнано, що комунальне підприємство „'Ужгородліфт” за результатами діяльності 2008 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з технічного обслуговування ліфтів у житлових будинках в територіальних межах м. Ужгорода з часткою 85 відсотків.

2.          визнано дії комунального підприємства „Ужгородліфт”, пов'язані з проведенням необґрунтованого розрахунку тарифу на послуги для населення з технічного обслуговування ліфтів у розмірі 0,38 грн. на 1 кв. м. загальної площі квартири, який затверджено рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 24.12.2008 р. №515 „Про тарифи для населення з технічного обслуговування ліфтів”, без висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області щодо економічної обґрунтованості витрат на технічне обслуговування базового ліфта, що передбачено Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №560 та порушення вимог Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2006р. за №1344/13218, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом вчинення дій, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3.          Зобов'язати комунальне підприємство „Ужгородліфт” припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 цього рішення, про що повідомити територіальне відділення в десятиденний термін з дня отримання рішення.

4.          За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 цього рішення, відповідно до статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” накласти на Комунальне підприємство „Ужгородліфт” штраф у розмірі 17000 грн.

Позивач – Комунальне підприємство „Ужгородліфт” не погоджується з вказаним рішенням і просить його скасувати мотивуючі свої вимоги зокрема тим, що в діях КП „Ужгородліфт” не вбачається порушень Закону України „Про захист економічної конкуренції” (п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13), оскільки існуючий тариф (0,38 грн. на 1 кв. м.) ні в якому разі не призводить до ущемлення інтересів споживачів, так як тариф не є вищим за рекомендований Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на законність та правомірність прийнятого рішення.

І. Розглянувши матеріали справи по первісному позову, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. №49-Р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 р. за №317/6605 п. 1 оспорюваного рішення визнано, що Комунальне підприємство „Ужгородліфт” за результатами діяльності 2008 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з технічного обслуговування ліфтів у житлових будинках в територіальних межах м. Ужгорода з часткою 85 відсотків.

Комунальне підприємство „Ужгородліфт” – це суб’єкт господарювання, власником якого є територіальна громада м. Ужгорода (на підставі Статуту, затвердженого наказом начальника управління майнової політики Ужгородської міської ради №148 від 17.11.2005 р. та зареєстрованого 23.11.2005 р. за №132412300000001545).

В своїй діяльності КП „Ужгородліфт” є підзвітним, підконтрольним Ужгородській міській раді, керується як чинним законодавством, так і рішенням міської ради та виконкому.

16.07.2008 р. вих. №340 КП „Ужгородліфт” звернулося до Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області з листом про надання висновку щодо економічного обґрунтування розрахунку планових витрат на технічне обслуговування одного базового ліфта.

Разом з листом Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області надані розрахунки планових витрат на технічне обслуговування одного базового ліфта, що складало 319,28 грн. та розрахунок тарифу на послуги для населення з технічного обслуговування ліфтів у розмірі 0,49 грн. з розрахунку на 1 кв. м. загальної площі без врахування перших поверхів.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області листом від 15.08.2008 р. надано КП „Ужгородліфт” Висновок №124 щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, яким підтверджено, що розрахунок планових витрат технічне обслуговування одного базового ліфта, визначений у розмірі 319,28 грн., є економічно обґрунтованим.

Рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 24.12.2008 р. №515 „Про тарифи для населення з технічного обслуговування ліфтів” з посиланням на висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 15.08.2008 р. встановлено тарифи на послуги для населення з технічного обслуговування ліфтів у розмірі 0,38 грн. за 1 кв. м. загальної площі, без урахування квартир поверху крайньої нижньої зупинки ліфта, які введено в дію з 01.01.2009 року.

Відповідач в оспорюваному рішенні зазначив, що тарифи є необґрунтованими і такими що підлягають перегляду з наступних підстав.

Посилання в рішенні на висновки Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 15.08.2008 р. є недоречним і таким, що не відповідає дійсності тому, що базова ціна обслуговування одного ліфта у розмірі 319,28 грн. стосувалася тарифу (0,49 грн. на 1 кв. м. загальної площі квартири), розрахунок якого КП „Ужгородліфт” було надано Державній інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області листом від 16.07.2008 р. №340.

На вимогу територіального відділення від 11.02.2009 №03-26/275 КП „Ужгородліфт” листом від 19.02.2009 №25 надано розрахунок вартості з технічного обслуговування ліфтів та інші документи, які підтверджують необґрунтованість тарифу, встановленого вищезазначеним рішення виконкому Ужгородської міської ради.

В розрахунку вартості з технічного обслуговування ліфтів в порівнянні з розрахунком, наданим КП „Ужгородліфт” Державній інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області листом від 16.07.2008 р. №340, знижено загальну вартість обслуговування диспетчеризованих ліфтів на 20353 грн. (94587-74234) та загальну вартість обслуговування недиспетчеризованих ліфтів відповідно на 22088 грн.

Крім того, розрахунок вартості з технічного обслуговування ліфтів проведено КП „Ужгородліфт” без врахування типу ліфта, форми обслуговування, терміну експлуатації ліфтів та інших параметрів, тим самим грубо порушено вимоги Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2006 р. за №3344/13218.

Згідно розрахунку вартості з технічного обслуговування ліфтів КП „Ужгородліфт” також знижено рівень рентабельності до 6 відсотків і відповідно зменшилась розрахункова сума прибутку, однак у розрахунку базової ціни обслуговування одного ліфта (319,28) рівень рентабельності встановлено у розмірі 12 відсотків.

Відповідно до пункту 2.5. Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації базова ціна обслуговування одного ліфта включає в себе поряд з іншими витратами, розрахункову суму прибутку.

Отже, на затвердження виконкому Ужгородської міської ради КП „Ужгородліфт” подало необґрунтований розрахунок тарифу на послуги для населення з технічного обслуговування ліфтів у розмірі 0,38 гри. на 1 кв. м. загальної площі квартири, без висновку щодо економічної обґрунтованості витрат на технічне обслуговування базового ліфта, що підтверджено Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області листом від 05.03.09 №01/01-15/253.

Крім того, в м. Ужгороді на обслуговуванні КП „Ужгородліфт” та ТзОВ СРБП „Закарпатліфтмонтаж” знаходяться 50 ліфтів, розташованих в будинках житлово-будівельних кооперативів (15 відсотків від загальної кількості), мешканці яких оплачують послуги з технічного обслуговування ліфтів по тарифах, які в 1,5 рази нижчі, ніж тариф, встановлений рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 24.12.2008 р. №515.

Оцінивши зібрані по справі матеріали на предмет їх допустимості та доказової сили, суд дійшов до слідуючих висновків.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, визнаються дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Пунктом 2 статті 50 цього Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку визначено як порушення законодавства про захист економічної конкуренції .

Дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання можуть бути кваліфіковані як порушення тільки за умови їх протиправності, тобто невідповідності вимогам законодавства.

Матеріалами справи не підтверджено вказане порушення позивачем, оскільки існуючий тариф (0,38 грн. за 1 кв. м.) не призводить до ущемлення інтересів споживачів, так як тариф не є вищим за рекомендований Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області (0,49 грн. за 1 кв. м), тобто економічно обґрунтовані тарифи перевищують існуючі що, впливає на матеріальне становище споживачів, а тому з боку позивача відсутнє зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

В оспорюваному рішенні не доведено порушень з боку позивача. Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №560 та порушення вимог Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2006 р. за №1344/13218. Оскільки, висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області (№124 від 15.08.2008 р.) був наданий позивачу, а в разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, як в даному випадку, то ця обставина врегульована ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”. Якою зокрема передбачено, що у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, орган, що їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцем/виробникам різницю між затвердженим розміром ціни/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг).

Щодо посилання відповідача на те, що споживачі, які мешкали в будинках житлово-будівельних кооперативів, сплачують за послуги з технічного обслуговування ліфтів по тарифах, які є нижчі ніж тариф, встановлений рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 24.12.2008 р. №515. Даний приклад не стосується предмету спору, оскільки поширюється на інші правовідносини і не може бути взято судом до уваги з наступних підстав:

по-перше, в приведеному випадку договірні відносини стосуються виключно юридичних осіб, про що свідчать договори, які є в матеріалах справи (договір №10 від 01.01.2009р. між ЖБК „Восход” та КП „Ужгородліфт, договір №11 від 01.01.2009р. між ЖБК „Горняк” та КП „Ужгородліфт”, а також розрахунки до них), тому рішення виконкому Ужгородської міської ради „Про тарифи для населення з технічного обслуговування ліфтів” №515 від 24.12.2008р. в даному випадку не поширюється, оскільки останнє регулює відносини між КП „Ужгородліфт" та фізичними особами-мешканцями міста;

по-друге, стосовно методики нарахування тарифу за послуги по обслуговуванню ліфтів, в даному випадку взятий зовсім інший підхід, інші коефіцієнти, тобто коефіцієнт поповерховості, яки узгоджений з проживаючими мешканцями будинків, про що свідчить відповіді голів ЖБК „Восход” вих. 39 від 12.10.2009 р. та ЖБК „Горняк” вих. №39 від 11.10.2009 р. Крім того, в зазначених договорах плата за 1 кв. м. невизначена, що є ще однією підставою стверджувати про застосування інших елементів при нарахуванні тарифу за користування ліфтом;

по-третє, щодо твердження відповідача про так зване ущемлення прав споживачів, які мешкають у будинках ЖБК „Восход” та ЖБК „Горняк” у порівнянні з іншими мешканцями м. Ужгорода, дана обставина також невідповідає дійсності і не може бути взятою до уваги, оскільки дане рішення є волевиявленням мешканців будинків, так як прийнято на загальних зборах.

Враховуючи викладене, пункти 2, 3, 4 рішення адміністративної колегії №14 від 14.04.2009 року по справі №03-10/2009 слід визнати недійсними.

В частині позовних вимог щодо визнання недійсним п. 1 вказаного рішення в позові слід відмовити, оскільки визначення монопольного (домінуючого) становища позивача за 2009 рік на ринку надання послуг з технічного обслуговування ліфтів у житлових будинках в територіальних межах м. Ужгорода з часткою 85 відсотків встановлено відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку і позивачем не заперечується.

Крім того, між Комунальним підприємством „Ужгородліфт” та адвокатом Муртазіною Наталією Миколаївною укладено договір про надання юридичних послуг від 10.06.09. Відповідно до умов договору від 10.06.09 позивач доручає, а адвокат бере на себе зобов’язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (підтверджено актом виконаних робіт від 10.06.09). За роботу, виконану адвокатом позивач перераховує 2000 грн. (підтверджено платіжним дорученням №379 від 10.06.09 на суму 2000 грн.), тому заявлені вимоги у цій частині, обґрунтовані та підлягають задоволенню, шляхом стягнення суми 2000 грн.

ІІ. Розглянувши матеріали справи за зустрічною позовною заявою Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Комунального підприємства „Ужгородліфт” про стягнення штрафу в розмірі 17000 грн., суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем – Закарпатським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 14.04.2009 року прийнято рішення №14 у справі №03-10/2009 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку КП „Ужгородліфт” та накладення штрафу”.

Пунктом другим резолютивної частини Рішення визнано дії КП „Ужгородліфт”, пов'язані з проведенням необґрунтованого розрахунку тарифу на послуги для населення з технічного обслуговування ліфтів у розмірі 0,38 грн. на 1 кв. м. загальної площі квартири, який затверджено рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 24.12.2008 р. №515 „Про тарифи для населення з технічного обслуговування ліфтів”, без висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області щодо економічної обґрунтованості витрат на технічне обслуговування базового ліфта, що передбачено Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №560 та порушення вимог Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2006р. за №1344/13218, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом вчинення дій, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вчинені порушення на підставі статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” на КП „Ужгородліфт” накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує посилаючись на те, що рішення №14 від 14.04.2009 р. є незаконним таким що не відповідає обставинам справи.

Позовні вимоги, з врахуванням встановлених судом обставин, викладених у мотивувальній частині по первісному позову задоволенню не підлягають.

Справа вирішується у строки, передбачені ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за погодженням сторін.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 60, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

І. По первісному позову.

1.          Позов задоволити частково.

2.          Визнати недійсними пункти 2, 3, 4 рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2009 р. за №14.

3.          Стягнути з Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 2, код 20447938) на користь Комунального підприємства „Ужгородліфт” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Польова, 4, код 32216036) суму 99,38 (дев’яносто дев’ять гривень тридцять вісім копійок) грн. відшкодування судових витрат (в т.ч. 21,25 грн. по оплаті держмита та 78,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та 2000 (дві тисячі гривень) грн. юридичних послуг.

4.          У решті позовних вимог відмовити.

ІІ. По зустрічному позову.

1.          В позові відмовити повністю.

Суддя В.С. Русняк

          Повний текст рішення виготовлений і підписаний 26.10.2009р. відповідно до ст. 84 ГПК України.