Рішення № 6514451, 28.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" жовтня 2009 р.Справа № 16/39-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився (в судовому засіданні 22.10.09 був присутній представникФайчук Т.А., довір. № 5-19/732 від 07.05.09)

від відповідачів: 1 - Ткачук В.М., довір. №14 від 31.05.07.;

2 - Якименко А.П.,довір. №71 від 24.09.09.

від прокуратури: Слівінський О.О. - посв. №115

Розглянув справу за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради (м. Житомир)

до 1) Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (м. Житомир);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта" (м. Малин)

про визнання недійсним договору №3 від 11 жовтня 2006р.

У засіданні суду 22.10.09. оголошувалась перерва до 28.10.09. у відповідності до ст.77 ГПК України.

Спір розглядається у більш тривалий строк за погодженням сторін на підставі ч.4 ст.69 ГПК України.

Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним договору №3 від 11.10.06. про сумісну діяльність, пов'язану з веденням мисливського господарства, укладеного між Малинською районною радою Українського товариства мисливців і рибалок та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квінта".

Розпорядженням голови господарського суду Житомирської області №418 від 07.08.09. справу №16/39-Д, яка знаходилась у провадженні судді Гансецького В.П., передано для розгляду судді Брагіній Я.В., яка ухвалою суду від 11.08.09. прийняла дану справу до свого провадження.

08.10.09. до суду від прокурора надійшло уточнення до позовної заяви №65гс/09-вих.09 від 07.10.09., в якому зазначено, що ідентифікаційним кодом 1-го відповідача - Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок - є 03928300.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 22.10.09. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснили, що підставами визнання недійсним спірного договору є, зокрема, відсутність у Малинської районної ради УТМР необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо укладання даного договору, а також протиріччя змісту договору нормам чинного законодавства. У засідання суду 28.10.09. представник позивача не з'явився, хоча з оголошенням перерви був ознайомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання.

Представник 1-го відповідача в судове засідання 22.10.09. надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити прокурору в його задоволенні. Пояснив, що Малинська районна рада Українського товариства мисливців і рибалок не є юридичною особою та діє на підставі єдиного Статуту Українського товариства мисливців і рибалок. Також зазначив, що за змістом ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину, зокрема, щодо терміну дії спірного договору, не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. У засіданні суду 28.10.09. проти позову заперечив.

Представник 2-го відповідача в судових засіданнях 22.10.09. і 28.10.09. проти позову заперечив у повному обсязі, про що, зокрема, надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Пояснив, що спірний договір за своєю правовою природою є інвенстиційним договором та не суперечить вимогам цивільного законодавства.

Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, а саме: договір №3 від 11.10.06.; договір про умови ведення мисливського господарства Малинською райрадою УТМР; лист №02-58 від 19.02.08.; рішення Житомирської обласної ради від 29.09.94. з додатком до нього; статути відповідачів; довідки про включення до ЄДРПОУ сторін; відзиви на позовну заяву.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Житомирської обласної Ради народних депутатів(позивач) другої сесії двадцять другого скликання від 29.09.94. та додатку до нього (а.с.21-23) Малинській райраді Українського товариства мисливців і рибалок, яка є структурним підрозділом Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (1-ий відповідач), надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства строком до 29.09.09.

Згідно укладеного між Житомирським обласним управлінням лісового господарства та Малинською районною радою Українського товариства мисливців і рибалок договору від 21.06.05. (а.с.8-9), сторонами було визначено умови ведення мисливського господарства Малинською районною радою УТМР. За умовами договору остання, зокрема, має право у встановленому порядку зводити у мисливських угіддях необхідні технічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

11.10.06. між Малинською районною радою Українського товариства мисливців і рибалок та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квінта" укладеного договір про сумісне ведення біотехнічних й охоронних заходів по розвитку мисливського господарства "Дубрівське" площею 6720 га, яке надане в користування Малинської районної ради УТМР, а також полювання в ньому (а.с.7).

Відповідно до умов договору 2-ий відповідач зобов'язався:

- щорічно виділяти кошти в розмірі 15000,00грн на розвиток, ведення та охорону мисливського господарства "Дубрівське", виготовлення і встановлення у необхідних місцях аншлагів, оголошень щодо границь вказаного мисливського господарства та порядку полювання в ньому; будівництво потрібних (за погодженням з районною радою) біотехнічних споруд, солонців, годівниць і підгодувальних майданчиків для диких мисливських тварин, облаштування згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчиків для оброблення впольованої дичини (п.1.1. договору);

- щорічно сплачувати райраді спонсорську допомогу на розвиток інших мисливських господарств району в розмірі 10000,00грн, включаючи вартість ліцензій, які будуть видані господарству "Дубрівське" (п.1.2. договору);

- проводити полювання на диких копитних тварин по ліцензіях, наданих райрадою, у кількості, визначеній п.2.2. цього договору, тільки з єгерською службою (п.1.3. договору);

- дозволяти полювання мисливцям з інших п/о райради тільки з дозволу правління

Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта" (п.1.4. договору).

Малинська районна рада УТМР, в свою чергу, за вказаним вище договором зобов'язалась:

- забезпечити спільне ведення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Квінта" мисливського господарсьва "Дубрівське", а також здійснення біотехнічних та охоронних заходів у цьому господарстві у відповідності до Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (п.2.1. договору);

- надавати у загально визначені строки й у встановленому порядку мисливцям товариства переважне право на проведення полювання по ліцензіям (50%), які виділені на вказане мисливське господарство; у виняткових випадках - запршувати на полювання у зазначене мисливське господарство мисливців з інших мисливських колективів тільки за погодженням з правлінням Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта" (п.2.2. договору);

- напротязі одного року не проводити полювання у цьому господарстві на копитних та пушних звірів, крім хижаків (вовка, лисиці) (п.2.3. договору).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне:

Відповідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Дослідивши спірний договір №3 від 11.10.06., суд приходить до висновку, що хоча сторони його не назвали договором про спільну діяльність, чи про передачу в користування мисливський угідь для ведення мисливського господарства за плату, за правовим змістом спірний договір є договором про надання в користування за плату мисливських угідь для ведення мисливського господарства.

А згідно із ч.1-3 ст.21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Користувачами мисливських угідь є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь (ст.1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок (ст.22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Відповідно до ст.71 Лісового кодексу України, земельні ділянки лісового фонду для потреб мисливського господарства (мисливські угіддя) надаються в користування відповідно до Закону України "Про тваринний світ".

Стаття 24 Закону України "Про тваринний світ" визначає, що організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про мисливське господарство та полювання" іншими нормативно-правовими актами.

Отже, враховуючи вимоги ст.ст.1, 9, 21-22 Закону Ураїни "Про мисливське господарство та полювання", ст. 24 Закону України "Про тваринний світ", ст.71 Лісового кодексу України, питання щодо надання права користування мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства належить виключно до компетенції обласної ради.

Слід зазначити, що такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України та Верховний Суд України (постанова ВСУ від 04.12.07. №04/953).

Як свідчать матеріали справи, а саме - статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта" (а.с.76-80), останнє не є спеціалізованим мисливським господарством та не має в своєму складі спеціалізованих підрозділів для ведення мисливського господарства.

Отже, 2-ий відповідач не мав права укладати договір, предметом якого є користування мисливськими угіддями, тобто при укладенні спірного договору були порушені норми чинного законодавства, зокрема: ст.ст.1, 9, 21-22 Закону Ураїни "Про мисливське господарство та полювання", ст.24 Закону України "Про тваринний світ", ст.71 Лісового кодексу України, про що суд зазначив вище.

Таким чином, враховуючи викладене та зміст спірного договору, суд приходить до висновку, що даний договір суперечить вимогам чинного законодавства.

Варто зазначити, що Малинська районна рада УТМР також не мала права укладати спірного договору.

Згідно п.1.2 Статуту Українського товариства мисливців і рибалок (а.с.89-102) єдину систему Товариства складають обласні, районні, (міжрайонні), міські, первинні організації УТМР.

Відповідно до статуту УТМР обласні ради регіональної організації є єридичними особами (п.1.3. статуту).

Для виконання статутних завдань УТМР юридичними особами також можуть бути районні, міжрайонні, міські організації, які діють за єдиним Статутом УТМР, реєстрація яких здійснюється на підставі рішення відповідної організації, зокрема, обласної.

Районні, міжрайонні, міські організації УТМР, які не є юридичними особами, легалізуються в місцевих органах виконавчої влади в установленому чинним законодавстом порядку.

Згідно листа Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок №02-58 від 19.02.08. (а.с.10) Малинська районна рада Українського товариства мисливців і рибалок легалізована, але не є юридичною особою та користується в своїй роботі типовим статутом.

Крім того, відповідно до ст.9 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, о б л а с н и х, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить: затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства; в и р і ш е н н я в у с т а н о в л е н о м у п о р я д к у п и т а н ь н а д а н н я і к о р и с т у в а н н я м и с л и в сь к и х у г і д ь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Порядок надання у користування мисливських угідь визначений ст.22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Відповідно до даної норми про що суд зазначав вище, мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, о б л а с н и м и, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

У матеріалах справи відсутні докази того, що Малинська районна рада УТМР мала необхідний дозвіл Житомирської обласної ради на укладення оспорюваного договору, і такі докази не надані відповідачами.

Таким чином, Малинська районна рада, яка є структурним підрозділом Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок та не має статусу юридичної особи, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладання спірного договору.

Крім того, відповідно до п.4.1 даного договору строк його дії становить десять років, а при відсутності зауважень з обох сторін, він може бути продовжений ще на десять років.

Разом з тим, як суд зазначав вище, відповідно до рішення позивача від 29.09.94. та додатку до нього (а.с.21-23) Малинській райраді Українського товариства мисливців і рибалок, яка є структурним підрозділом 1-го відповідача, мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надано лише до 29.09.09.

Отже, укладення такого договору на строк до 2016 року є також неправомірним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачі позов щодо предмету та підстав не спростували.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору №3 від 11.10.06., укладений між Малинською районною радою Українського товариства мисливців і рибалок та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квінта", оскільки вони обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів в рівних долях, відповідно - по 42,50грн державного мита та по 59,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки вони спонукали прокурора звернутися з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір №3 від 11.10.06., укладений між Малинською райооною радою Українського товариства мисливців і рибалок та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квінта".

3. Стягнути з Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (10029, м. Житомир, вул.Московська 42; ідентифікаційний код 03928300):

- у дохід державного бюджету України - 42,50грн державного мита;

- у дохід державного бюджету України на р/р 31218259703002 УДК в м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22050000 - 59,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінта" (11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Грушевського, 1Б; ідентифікаційний код 30878945):

- у дохід державного бюджету України - 42,50грн державного мита;

- у дохід державного бюджету України на р/р 31218259703002 УДК в м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22050000 - 59,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 02.11.09.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3-4 - відповідачам

5-6 - прокур.