Рішення № 6514318, 03.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.09 р.                     Справа № 14/274пн                               

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями „Сєрна”, ЄДРПОУ 23393195,

м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Амарант-Агро”,

ЄДРПОУ 31949531, с.Новоолексіївка

про спонукання виконати дії

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Джарти В.В.

Суддя Мартюхіна Н.О.

Представники:

від позивача: Сигнатулін А.Т.-по дов.

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями „Сєрна”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Амарант-Агро”, с.Новоолексіївка, про зобов’язання відповідача повернути позивачу 1939,656 тон зерна насіння соняшника.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 29.10.2009р. №7519 зменшив предмет позову, заявивши вимоги про зобов’язання відповідача повернути позивачу 1733,538 тон зерна насіння соняшника.

В заяві від 03.11.2009р. позивачем змінено предмет позову та заявлено вимоги про зобов’язання відповідача повернути позивачу 1733,538 тон зерна насіння соняшника, яке відповідає вимогам ГОСТ 22391-89 клас відсутній.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №03/07/01 від 03.07.2008р. складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна в частині виконання обов’язку з повернення наданого на збереження зерна.

Відповідач в судовому засіданні 13.10.2009р. заперечень проти позовних вимог не надав. Згідно з заявою від 02.11.2009р. №01-01/286 відповідачем повідомлено суд про часткове повернення позивачу насіння соняшника у кількості 246,020 тон.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 03.07.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №03/07/01 складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна.

За договором зберігання згідно із ст.936 Цивільного кодексу України одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з умовами договору №03/07/01 від 03.07.2008р. позивач (поклажодавець) постачає зернові, зернобобові та олійні культури у кількості, згідно складських квитанцій, відповідачу (зерновий склад) для зберігання та сплачує послуги відповідача, а відповідач приймає зерно на зберігання на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2 договору №03/07/01 від 03.07.2008р. якість зерна повинна відповідати державним стандартам, зокрема, для насіння соняшника – ГОСТ 22391-89.

Відповідач приймає від позивача зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечує кількісне і якісне зберігання зерна та здійснює відпуск його позивачу (п.5 договору №03/07/01 від 03.07.2008р.). Відповідач приймає зерно за заліковою вагою, але не вище фізичної, та визначає його якість та кількість в порядку та згідно правил, встановлених ГОСТ та ДСТУ (п.6 договору №03/07/01 від 03.07.2008р.).

Статтею 961 Цивільного кодексу України передбачено, що товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Як встановлено судом, згідно зі складською квитанцією серії АТ №365087 (№183 від 12.05.2009р.), виданою відповідачем, зерновий склад ТОВ „Амарант-Агро” прийняв на зберігання від Підприємства з іноземними інвестиціями „Сєрна” соняшник фізичною та заліковою вагою 19659 кг, ГОСТ 22391-89, клас відсутній.

За змістом складської квитанції серії АТ 3365086 (№176 від 12.05.2009р.), виданої відповідачем, зерновий склад ТОВ „Амарант-Агро” прийняв на зберігання від Підприємства з іноземними інвестиціями „Сєрна” соняшник фізичною та заліковою вагою 1920000 кг, ГОСТ 22391-89, клас відсутній.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В статті 949 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Як встановлено судом, згідно п.17 договору №03/07/01 від 03.07.2008р. відповідач не має права розпоряджатися зерном позивача. Зерно, передане згідно умов чинного договору на зберігання відповідачу, залишається власністю позивача (п.18 договору №03/07/01 від 03.07.2008р.)

Відповідно до п.11 договору №03/07/01 від 03.07.2008р. відповідач гарантує позивачу видання зі збереження зерна, яке за якістю та кількістю відповідає показникам, вказаним у складських квитанціях, виданих відповідачем. Клас зерна, що відпускається повинен відповідати чи бути не гіршим ніж клас, за яким воно прийнято на зберігання. Кількість зерна, що відпускається у відповідності з „Актом-розрахунком обсягу продукції, побічних продуктів і відходів”, не повинна відрізнятися від показників кількості зерна вказаних в складських квитанціях більше ніж на 0,5%. Відповідач зобов’язаний на першу вимогу позивача надати йому акт-розрахунок обсягу зерна, побічних продуктів та відходів.

Згідно п.23 договору №03/07/01 від 03.07.2008р. строк зберігання зерна до 01.08.2009р.

Відповідно до ст.953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Як встановлено судом, 01.06.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №7337 щодо повернення 1939,656 тон зерна соняшника належної якості. Направлення позивачем вказаного листа на адресу відповідача підтверджується поштовою квитанцією №9823 від 01.06.2009р., описом вкладення від 01.06.2009р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення позивачу зерна насіння соняшника у кількості 1733,538 тон всупереч ст.ст.526, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними від 29.10.2009р., 30.10.2009р. відповідачем було повернуто позивачу зерно насіння соняшника у загальній кількості 39,902 тони.

Позивач викладені обставини підтвердив в судовому засіданні 03.11.2009р.

Таким чином, згідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині вимог про зобов’язання відповідача повернути позивачу зерно насіння соняшника у кількості 39,902 тони, яке відповідає вимогам ГОСТ 22391-89 клас відсутній, підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідач заперечень проти решти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про зобов’язання відповідача повернути позивачу зерно соняшника у кількості 1693,636 тон доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про зобов’язання відповідача повернути позивачу 1693,636 тон зерна насіння соняшника, яке відповідає вимогам ГОСТ 22391-89 клас відсутній, підлягають задоволенню.

Згідно із ст.84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується строк виконання зобов’язаною стороною певних дій.

Враховуючи досить значний обсяг зерна, яке має бути повернуто відповідачем позивачу, за висновками суду, відповідач має вчинити відповідні дії протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що спір по справі, за висновками суду, виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85, п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі №14/274пн в частині вимог Підприємства з іноземними інвестиціями „Сєрна”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амарант-Агро”, с.Новоолексіївка про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю „Амарант-Агро”, с.Новоолексіївка повернути Підприємству з іноземними інвестиціями „Сєрна”, м.Київ 39,902 тон зерна насіння соняшника, яке відповідає вимогам ГОСТ 22391-89 клас відсутній.

Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями „Сєрна”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амарант-Агро”, с.Новоолексіївка про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю „Амарант-Агро”, с.Новоолексіївка повернути Підприємству з іноземними інвестиціями „Сєрна”, м.Київ 1693,636 тон зерна насіння соняшника, яке відповідає вимогам ГОСТ 22391-89 клас відсутній, задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Амарант-Агро”, с.Новоолексіївка протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили повернути Підприємству з іноземними інвестиціями „Сєрна”, м.Київ 1693,636 тон зерна насіння соняшника, яке відповідає вимогам ГОСТ 22391-89 клас відсутній.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амарант-Агро”, с.Новоолексіївка на користь Підприємства з іноземними інвестиціями „Сєрна”, м.Київ витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 03.11.2009р.

Головуючий суддя                               

Суддя Мартюхіна Н.О.

Суддя Джарти В.В.