Рішення № 6514206, 02.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.11.09 р.                     Справа № 41/75                               

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Державної організації Комбінат „Новий”, с. Ясне

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 12840,46 грн.

При участі представників:

від позивача: Руденко А.О. – довіреність від 13.03.2009 №02-769

від відповідача: Герасимов В.І. – довіреність від 21.09.2009р. №2/207

від третьої особи: не з’явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної організації „Комбінат „Факел” про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 12840,46 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2008 року провадження у справі зупинено до закінчення реорганізації Державної організації „Комбінат „Факел”.

Ухвалою суду від 11 вересня 2009 року провадження у справі поновлено та замінено відповідача у справі – Державну організацію „Комбінат „Факел”, його правонаступником – Державною організацією Комбінат „Новий”.

Ухвалою по справі від 22.09.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що інструментальною перевіркою відповідача щодо дотримання дозволених нормативів викидів забруднюючих речовин із джерел викидів встановлено відсутність дозволу на викид забруднюючих речовин в порушення ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.

Позивачем зазначено, що відповідачем в результаті наведеного порушення, заподіяні державі збитки на суму 12840,46 грн., які розраховано згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря».

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву (вих.. № 582 від 27.08.2009року), проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що згідно листа начальника Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області від 22.05.2006 року №13-3067 дозвіл на викиди № 13473199 від 01.03.2004 року продовжує діяти до 01.01.2008 року. Також відповідачем зазначено про сплив строку позовної давності, який у даному випадку складає 1 рік.

Третьою особою, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, надані суду пояснення (від 19.10.2009 року № 02-6643), з яких вбачається, що після розгляду клопотання відповідача про продовження дії дозволу на викиди, Держуправлінням було продовжено строк дії дозволу № 13473199 від 01.03.2004року до 01.01.2008 року, та, таким чином, наведений дозвіл діє у продовж всього періоду, тобто з 01.03.2004 року по 01.01.2008 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

За приписами п. п. 1, 2 Указу Президента України від 15.09.2003 № 1039/2003 “Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів”, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, яке створене шляхом реорганізації Міністерства екології та природних ресурсів України.

Згідно із ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 9 ст. 5 „Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі”, затверджену наказам Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13.02.2007 року за № 120/13387 інспекція має право, зокрема, подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, є належним позивачем по справі.

Відповідач, Державна організація „Комбінат „Новий” є правонаступником Державної організації „Комбінат „Факел”, зареєстрований виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради 26.12.2007 року, ЄДРПОУ 14373236.

Представниками відділу аналітичного контролю Горлівської регіональної екологічної інспекції в присутності уповноваженого представника відповідача 15.03.2006року виконано відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел Державної організації „Комбінат „Факел”, правонаступником якої є відповідач, про що складено акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 15.03.2008 року №8.

Відповідно до акту відбору проб викидів стаціонарних джерел від 15.03.2008 року №8 було проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел відповідача (ДВ № 0001 – котельня, котел КВС-1,86 ЛЖВК-3), про що складений протокол вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 15.03.2006 року № 8.

При здійсненні вимірювань потужності викидів забруднюючих речовин від джерела викиду № 0001 (котельня, котел КВС-1,86 ЛЖВК-3) була зафіксована середня експериментальна потужність викиду оксидів азоту (у перерахунку на діоксид азоту) 0,02 г/с, оксиду вуглецю – 2,866 г/с.

15.03.2006 року відділом аналітичного контролю Горлівської регіональної екологічної інспекції було проведено інструментальну перевірку Державної організації „Комбінат „Факел” щодо дотримання дозволених нормативів викидів забруднюючих речовин із джерел викидів підприємства, результати якої оформлено актом № 55/2 результатів контролю викидів в атмосферу від 15.03.2006 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що Державна організація „Комбінат „Факел” не має дозволу на викиди забруднюючих речовин, чим порушується ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”. На момент перевірки інструментально зафіксовані викиди оксиду вуглецю, оксидів азоту (в перерахунку на діоксид азоту) із джерела викиду № 1 (котельня, котел КВС-1,86 ЛЖВК-3).

За фактом виявленого порушення відповідачу видано припис на його усунення від 15.03.2006 року, а саме, відповідачу приписано строком виконання до 10.05.2006 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Листом № 75 від 29.01.2007 р., відповідачем повідомлено позивача про те, що газова котельня ДО комбінат „Факел” з 15.03.2006 року по 10.04.2006 року включно працювала 600годин.

Державним інспектором Горлівської регіональної екологічної інспекції «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.95р. № 38 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693, було здійснено розрахунки розмірів відшкодування збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин: оксидів азоту (в перерахунку на діоксид азоту) та оксиду вуглецю від джерела викиду № 0001, труби, що відводить викиди забруднюючих речовин від котлів котельні Державної організації „Комбінат Факел” за період з 15.03.2006 року по 10.04.2006 року (включно).

Згідно наведеного розрахунку розмір компенсації збитку склав в загальному розмірі 12840,46 грн., в тому числі – з оксиду вуглецю – 11904,91 грн., з оксидів азоту (в перерахунку на діоксид азоту) – 935,55 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно статті 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я (ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2004 року Державним управлінням екології та природних ресурсів Мінекоресурсів України в Донецькій області Державній організації „Комбінат „Факел” було видано дозвіл № 13473199 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком дії до 31.12.2005 року.

Листом від 22.05.2006 року №13-3067 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області було повідомлено ДО „Комбінат „Факел” про те, що у відповідності до листа Мінекоресурсів № 119/20/1-8 від 11.01.2005 року до моменту отримання нового дозволу згідно затвердженого плану, тобто до 01.01.2008 року, може діяти дозвіл на викиди № 13473199 від 01.03.2004 року, що був раніше наданий у встановленому порядку.

Як зазначалось, ухвалою по справі від 22.09.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області та було зобов’язано третю особу надати письмові пояснення з питання, яким чином потрібно розуміти абзац другий листа №13-3067 від 22.05.2006р., направленого на адресу комбінату „Факел”, за підписом начальника держуправління С.В. Третьякова: чи як продовження дії дозволу №13473199 від 01.03.2004 з дати листа (з 22.05.2006р.), чи як повідомлення про те, що дозвіл №13473199 від 01.03.2004 продовжує діяти весь зазначений у листі період (з 01.03.2004 по 01.01.2008р.).

На виконання вимог наведеної ухвали Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області були надані суду письмові пояснення, з яких вбачається, що після розгляду клопотання відповідача про продовження дії дозволу на викиди, Держуправлінням було продовжено строк дії дозволу № 13473199 від 01.03.2004року до 01.01.2008 року, та, таким чином, наведений дозвіл діє у продовж всього періоду, тобто з 01.03.2004 року по 01.01.2008 року.

З наведеного вбачається, що у період, за який було здійснено розрахунки розмірів відшкодування збитків за наднормативний викид відповідачем забруднюючих речовин, а саме з 15.03.2006 року по 10.04.2006 року (включно), у відповідача був наявний діючий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, та, з огляду на таке, посилання позивача в обґрунтування позову на те, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд зазначає також, що як випливає з наведених вище положень Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено та “Про охорону атмосферного повітря” дії, пов’язані з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів у будь-якому разі є порушенням стану природного середовища та є такими, що завдають шкоду довкіллю.

Заявлена до стягнення шкода розрахована внаслідок здійснення відповідачем викидів без наявності, на думку позивача, відповідного дозволу і є видом відповідальності (цивільна відповідальність) за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища передбаченим ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Разом з тим, згідно до положень статті 33 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, відповідальність, відповідно до закону, несуть особи, винні саме у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади.

Таким чином, діюче законодавство передбачає обов’язок особи, що вчинила такі дії, відшкодувати завдану шкоду лише у випадку, коли викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснювалися без отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Іншими словами, законодавством передбачено, що за наявності дозволу особа, яка здійснила викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, звільняється від відшкодування заподіяної нею шкоди.

Тобто, при вирішенні питання про відшкодування шкоди, не має значення, чи був наявний такий дозвіл на момент вчинення відповідних дій, оскільки наявність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в силу приписів законодавства звільняє особу від обов’язку відшкодувати заподіяну нею шкоду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40, 47, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 10, 11, 33 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Державної організації „Комбінат „Факел” про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 12840,46 грн. – відмовити.

Суддя