Постанова № 65139085, 07.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/9753/16-п 07.03.2017 07.03.2017 07.03.2017

Номер провадження: 33/784/102/17

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року м. Миколаїв

Суддя Апеляційного суду Миколаївської області Войтовський С.А., розглянув справу за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, військовослужбовця в/ч 3039, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.2 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки, а також стягнуто судовий збір в сумі 275 грн.60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови суду, 12 вересня 2016 року, близько 17 год. 45 хв., ОСОБА_1, на якого постановою від 19.02.2016 року судді

Провадження № 33 /784/102/17 Суддя першої інстанції: Лагода К.О.

Категорія: ст.130 ч.2 КУпАП Суддя апеляційної інстанції: Войтовський С.А.

Центрального районного суду м.Миколаєва за вчинення 05.02.2016 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення, керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo» державний номерний знак НОМЕР_1, рухався в м.Миколаєві по вул.12 Повздовжня, в районі будинку № 45 та був зупинений працівниками поліції з явними ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу з застосуванням приладу «Drager» в присутності двох свідків, покази якого склали 3,25% алкоголю.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 посилається на те, що підстав для зупинки ОСОБА_1 у поліцейських не було, оскільки він правила дорожнього руху не порушував. Після зупинки ОСОБА_1 працівники поліції не запропонували проїхати до медичного закладу для медичного огляду для визначення стану сп'яніння, а обмежились пропозицією пройти тестування на стан сп'яніння на місці за допомогою пристрою «Drager». Зазначає, що судом не проведено повного та об'єктивного дослідження обставин справи. Вказує, що інспектором поліції було порушено процесуальний порядок оформлення адміністративного правопорушення. Посилається й на те, що в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник не були присутні та не могли надати свої пояснення, так як станом на 07.12.2016 року обоє перебували на стаціонарному лікуванні. Просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник двічі не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи, причини неявки у вказане судове засідання не повідомили. Тому, вважаю можливим перегляд провадження у їх відсутність.

Вивчивши матеріали провадження, доходжу наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, яким дана належна оцінка.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 12 вересня 2016 року, близько 17 год. 45 хв., ОСОБА_1, на якого постановою від 19.02.2016 року судді Центрального районного суду м.Миколаєва за вчинення 05.02.2016 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення, керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo» державний номерний знак НОМЕР_1, рухався в м.Миколаєві по вул.12 Повздовжня, в районі будинку № 45 та був зупинений працівниками поліції з явними ознаками алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу з застосуванням приладу «Drager» в присутності двох свідків, покази якого склали 3,25% алкоголю.

Протокол також містить відомості про дотримання вимог п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, а саме щодо присутності двох свідків - ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно мав ознаки алкогольного сп'яніння та пройшов огляд за допомогою алкотестеру.

Показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 узгоджуються не тільки між собою, а й з даними, що об'єктивно зафіксовані на відеозаписі з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, що був досліджений судом першої інстанції. При цьому встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував, що вживав алкоголь та керував транспортним засобом, вказуючи, що від`їжджав на автомобілі недалеко. Від проходження огляду за допомогою приладу «Drager» не відмовлявся. З результатами, встановленими пристроєм алкотестер «Drager», ОСОБА_1 погодився, зауважень не висловлював, на огляді в медичному закладі не наполягав.

З даною оцінкою судом першої інстанції відеозапису реєстратору інспектора патрульної поліції апеляційний суд повністю погоджується.

Посилання захисника на допущені в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення порушення, є безпідставними.

Так, в протоколі зазначено необхідні дані щодо: дати, місця його складання, даних особи, яка його склала, даних правопорушника, місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та інше. Крім того, даний протокол був без зауважень підписаний ОСОБА_1, який своїм особистим підписом засвідчив, що йому було роз'яснено його права та обов'язки, що спростовує доводи апелянта в цій частині. При цьому ОСОБА_1 не висловлював бажання пройти огляд в медичному закладі через недовіру результатам тестування на місці зупинки транспортного засобу.

Посилання захисника на порушення, допущені в ході використання алкотестеру інспектором патрульної поліції також є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або, у разі незгоди водія на проведення такого огляду, у закладі охорони здоров'я.

З матеріалів провадження, протоколу про адміністративне правопорушення, результатів тестування на алкоголь, показань свідків та представленого відеозапису дійсно вбачається, що водій ОСОБА_1 добровільно погодився пройти медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу в присутності свідків.

Підстав вважати, що порядок проведення огляду на стан сп'яніння співробітниками поліції було порушено, немає.

Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. З результатів тестування на алкоголь (а.с.1) вбачається, що дана квитанція містить всі необхідні складові: час та місце проведення тесту, дані про осіб - учасників тестування - інспектора та особу, що тестується, підписи останніх, результат тесту - 3,25 ‰. Згідно даної квитанції, тест № 206 був здійснений за допомогою Alcotest 6810, прилад № ARBL-0811, принтер № ARBM-5174.

Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський має поінформувати особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За відсутності такої вимоги з боку ОСОБА_1, інспектор патрульної служби не зобов'язаний був в обов'язковому порядку надавати документи про повірку алкотестеру.

Також являються безпідставними доводи захисника про те, що дії поліцейських щодо зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у разі не порушення водієм правил дорожнього руху, є незаконними.

Зупинка автомобіля регламентована п.21-1, ст.11 Закону України «Про міліцію», також наказом № 111 МВС «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби МВС України» від 27.03.2009 року, та Законом України «Про дорожній рух».

Серед інших підстав, визначених у вказаних нормативних актах, передбачено, в тому числі наявність ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Як вбачається з запису реєстратора, причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало те, що задні ліві двері вказаного автомобіля в процесі його руху були частково відкриті, що могло свідчити про його технічну несправність.

Крім того, відповідно до положень ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення мають право складати, в тому числі, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Посилання апелянта на те, що розгляд справи відбувся з порушенням процесуального порядку за відсутності правопорушника і його захисника, також є неспроможними.

З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд тривав протягом жовтня-грудня 2016 року. Так, 04.11.2016 року до суду надійшла заява від захисника ОСОБА_3, який просив відкласти розгляд справи, призначений на 04.11.2016 року у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи; 09.11.2016 року від захисника надійшла заява, який просив відкласти розгляд справи, призначений 10.11.2016 року у зв'язку з відрядженням; 17.11.2016 року від захисника надійшла заява, який просив відкласти розгляд справи, призначений на 17.11.2016 року у зв'язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 та участю в іншому засіданні захисника; 25.11.2016 року від захисника надійшла заява, який просив відкласти розгляд справи призначений на 28.11.2016 року у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_6 та його захисник були належним чином повідомлені про розгляд справи, на протязі більше двох місяців не з`являлись в суд з різних причин, то суд обгрунтовано розглянув справу в їх відсутність.

Крім того, зазначене не вплинуло на правильність прийнятого рішення, а процесуальні права ОСОБА_1 поновлені судом апеляційної інстанції при перегляді вказаного провадження. При цьому нових доказів, які б спростовували висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не надано.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП - у керуванні транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена.

Стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами накладено на ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, яке є грубим порушення правил дорожнього руху та даних про особу правопорушника, в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП. Підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі, як просить апелянт, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 грудня 2016 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч. 2 КУпАП, - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області С.А. Войтовський.