Рішення № 6513785, 28.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.09 р.                     Справа № 21/176                               

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Ясинівський коксохімічний завод” м.Макіївка

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 1 351,10грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Тітов О.В. – юр.

відповідача: не з’яв.

ВАТ ЦЗФ “Пролетарська”:

ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод”: Биковський С.М. – юр.

ТОВ “Група “Енерго”: не з’яв.

ТОВ “Енергоімпекс”: не з’яв.

Відкритим акціонерним товариством “Ясинівський коксохімічний завод” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (концентрат вугілля кам’яного для коксування), відправленого позивачу 16.03.09р. за залізничною накладною на групу вагонів №51543039 у напіввагонах №№67872127, 68449008 у загальній сумі 1 351,10грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (заглибини у вагонах) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційними актами. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:

-          вантаж завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці;

-          відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправник повинен нести відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у залізничній накладній;

-          позивачем безпідставно розрахунок ціни позову зроблений виходячи із ціни, за якою продукція була придбана у посередника, у той час як залізниця повинна нести відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”, яка згідно перевізних документів є вантажовідправником спірної продукції, під час розгляду справи пояснила, що фабрика не є власником чи продавцем вугільної продукції за спірним відправленням. ЇЇ відвантаження здійснене на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” від 05.03.09р. № 243, з яким (товариством) фабрикою укладений договір на переробку рядового вугілля № 02-02-1 п/р від 02.02.09р.

Представник ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” пояснив, що продукцію за спірною відправкою завод придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю “Група “Енерго” за договором № 18 э від 01.02.2008р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Група “Енерго” листом від 26.10.09р. № 17/17-155 повідомило, що вугільну продукцію товариство придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” за договором № 138э від 12.02.09р. і вона поставлялась у відповідності з додатковою угодою № 2 від 27.02.09р. за ціною 527,50грн. (без ПДВ).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” на вимогу суду надало копію договору № 138э від 12.02.09р., укладеного з ТОВ “Група “Енерго”, копію додаткової угоди № 2 від 27.02.09р. до договору № 138э від 12.02.09р., а також розрахунок вартості вугільної продукції, яка поставлена ТОВ “Група “Енерго”.

ТОВ “Група “Енерго” заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника товариства. Клопотання судом задоволене.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, ЦЗФ “Пролетарська” і ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

16.03.09р. по залізничній накладній на групу вагонів №51543039 у 2-х напіввагонах №№67872127, 68449008 був відвантажений позивачу концентрат вугілля кам’яного для коксування. За даними накладної вага нетто вантажу у зазначених напіввагонах 67,3 т та 61,1 т відповідно.

Вантажовідправником у залізничній накладній вказане ВАТ Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська”, яке не є власником чи продавцем вугільної продукції за спірним відправленням. Відвантаження продукції фабрикою здійснене на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” від 05.03.09р. № 243, з яким ВАТ ЦЗФ “Пролетарська” укладений договір на переробку рядового вугілля № 02-02-1 п/р від 02.02.09р.

Фактичним власником вугілля за спірним відправленням було ТОВ “Енергоімпекс”, збагачення якого було здійснене ВАТ ЦЗФ “Пролетарська” на виконання укладеного з ТОВ “Енергоімпекс” договору № 02-02-1 п/р від 02.02.09р.

ТОВ “Енергоімпекс” концентрат вугілля за спірною відправкою продало ТОВ “Група “Енерго” за договором № 138э від 12.02.09р. за ціною 527,50грн. без ПДВ (згідно додаткової угоди № 2 від 27.02.09р. до договору № 138э від 12.02.09р.), яке у свою чергу перепродало його ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод”, за ціною 527,75грн. без ПДВ за тону (договір № 18э від 1.02.2008р. в редакції додаткової угоди № 44 від 26.02.09р.). Позивач продукцію придбав у ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” за договором №2461дс від 30.12.03р. за ціною 620,00грн. без ПДВ.

На станцію призначення вагони прибули 17.03.09р., де перевізником в цей же день були складені акти загальної форми №№ 228, 229. Підстава складання актів загальної форми – заглибини у обох вагонах.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж у напіввагонах №№67872127, 68449008 видавався з перевіркою його маси представниками станції Кринична Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею були складені комерційні акти від 18.03.09р. БН 696245/5 і БН 696246/6, згідно з якими:

1) у вагоні 68449008:

·          навантаження на рівні бортів рівномірне, крім місця заглиблення;

·          вантаж не маркований, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

·          з торця вагону заглибина розміром: 1500мм х 1500мм х 1000мм;

·          зважування вагону проводилося на 150 т вагонних тензовагах ВАТ “Ясинівський коксохімзавод”;

·          вага нетто зважування вантажу 59,65 т (брутто 79,65 т, тари з документу 20,0 т), нестача вантажу складає 1,45 т проти даних залізничної накладної;

2) у вагоні № 67872127:

·          навантаження на рівні бортів рівномірне, крім місця заглиблення;

·          вантаж не маркований, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

·          заглибина на всю довжину вагону шириною 1700мм, завглибшки 500мм;

·          зважування вагону проводилося на 150 т вагонних тензовагах ВАТ “Ясинівський коксохімзавод”;

·          вага нетто зважування вантажу 65,65 т (брутто 87,45 т, тари з документу 21,8 т), нестача вантажу складає 1,65 т проти даних залізничної накладної.

Комерційні акти підписано: з боку залізниці – заступником начальника станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший; з боку одержувача – особою, яка брала участь у перевірці.

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 1,816 т концентрату вугільного (з урахуванням норми недостачі 1%), яка з урахуванням ПДВ складає 1 351,10грн. При цьому під час розрахунку вартості нестачі позивачем застосована ціна, за якою вантаж ним був придбаний у свого постачальника, а не за ціною, за якою власник продав продукцію першому посереднику.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами.

Виявлені на станції призначення заглибини у вагонах свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу, так як у залізничних накладних відповідних відміток не має.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 149,53грн. із розрахунку: 1,816 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 633,00грн. (вартість 1т вугілля, зданого до перевезення + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 1 149,53грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариство “Ясинівський коксохімічний завод” (86110, м. Макіївка Донецької області, вул. 50 років утворення СРСР, б.5, п/р 26002198009101 у Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 00191035) 1 149,53грн. основного боргу (вартість нестачі), 86,78 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 200,79 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                               

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18