Ухвала суду № 65137011, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4652/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2015 року № 0017461701, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення йому, як фізичній особі за результатами річного декларування нараховано грошове зобов'язання у сумі 74 882,13 грн. (за основним платежем - 59905,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 14976,43 грн.). Позивача звинувачено в не подачі у встановлений законом строк податкової декларації про річний дохід та несплаті податку. При цьому відповідач визнав оподатковуваним доходом - анульовану (прощену) йому АТ «Дельта Банк» частину боргу за кредитним договором № 476-0131003/ФКВІП-08 від 16.07.2008 року у сумі 351 425,00 грн. Позивач вважав дане податкове повідомлення - рішення протиправним, з огляду на те, що зі змісту правих норм Податкового кодексу України, які зазначені у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, та які, начебто, порушив позивач, не вбачається, що сума анульованого (прощеного) боргу Банком є - загальним оподаткованим доходом. Крім того позивач вказував, що згідно вимог п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПК України, загальним оподатковуваним доходом є - сума боргу за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності. Разом з тим, за кредитним договором укладеним позивачем з Банком строк позовної давності не сплинув, а тому, на думку позивача, його частина боргу не є загальним оподаткованим доходом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 31.07.2015 року № 0017461701.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, у період з 30.06.2015 року по 06.07.2015 року, на підставі п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу від 17.06.2015 року № 300 ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області, службовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1, який мешкає відповідно реєстраційних даних паспорту: АДРЕСА_1 з питань нарахування та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2012 року по 17.06.2015 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 13.07.2015 року № 792/15-09-17-01/НОМЕР_2 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 щодо нарахування та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2012 року по 17.06.2015 року», відповідно до висновку якого перевіркою встановлено неподання податкової декларації за 2013 рік в порушення п.п. 16.1.2 та 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 176, ст. 179 та п.п. 168.2.1 ст. 168 Податкового кодексу України; не сплата податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 59905,70 грн. в порушення ст. 162, ст. 163, п. 164.1 та п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, ст. 168, ст. 176, ст. 179 розділу УІ «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донарахуванню підлягає 59905,70 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.07.2015 року № 0017461701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 74 882,13 грн. (за основним платежем - 59 905,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14976,43 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено інспекцією неправомірно.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

На підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувало те, що ОСОБА_1 не подав податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік та відповідно не відобразив отримані від АТ «Дельта Банк» доходи у вигляді додаткового блага в розмірі 343 986,41 грн., на підставі рішення банківської установи про анулювання боргових зобов'язань ОСОБА_1, у зв'язку з чим позивачем не нараховано та не сплачено податку з доходів фізичних осіб в розмірі 59 905,70 грн.

З акту перевірки вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено відповідачем на підставі листа АТ «Дельта Банк» від 27.03.2015 року, яким останнє на думку відповідача підтвердило суму нарахованих доходів у вигляді анульованого боргу відображену у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, у якому такий борг було анульовано.

Позиція податкового органу зводиться до того, що неоподаткування доходу, отриманого позивачем від АТ «Дельта Банк» у вигляді суми анульованого боргу згідно кредитного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Укрпромбанк» від 16.07.2008 року № 476-0131003/ФКВІП-08, ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором є тим самим додатковим благом в розумінні п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, яке включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

За змістом п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

На підставі п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платником податку є, зокрема, податковий агент. Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Згідно п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У відповідності до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Отже, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб у вигляді додаткового блага є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. А відповідно анулювання кредитної заборгованості, що включає заборгованість за процентами не є фактичним отриманням доходу в розумінні Податкового кодексу та не може визначатись як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням.

До того ж анулювання кредитної заборгованості з урахуванням процентів пов'язане з реалізацією договірних стосунків, умови виконання яких визначаються виключно сторонами договору. А тому, зміна обсягу коштів при виконанні укладених договорів пов'язана з тією ж правовою природою договірних відносин і зменшення чи анулювання заборгованості за відсотки за кредитними договорами однією зі сторін таких відносин не сприяє встановленню додаткових благ для іншої сторони.

А тому доводи податкового органу, що сума доходу від додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням є доходом, який підлягає оподаткуванню є необґрунтованими.

Водночас підставою для вказаних висновків відповідача став лист АТ «Дельта Банк» від 27.03.2013 року, яким останнє нібито підтвердило суму нарахованих доходів у вигляді анульованого боргу відображену у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, у якому такий борг було анульовано, разом з тим вказаний лист представником відповідача не було надано суду.

Зі змісту наданої позивачем довідки № 05-1245631 від 30.03.2013 року вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» повідомило ОСОБА_1 про те, що кредитний договір № 476-0131003/ФКВІП-08 від 16.07.2008 року між гр. ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк», по якому право вимоги з 01.07.2010 року було відступлене АТ «Дельта Банк», припинив свою дію з 27.03.2013 року у зв'язку з повним виконанням Позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором перед Кредитором та Кредитор не має фінансових та майнових претензій до Позичальника.

Водночас з метою з'ясування обставин що саме було предметом анулювання кредитором за його самостійним рішенням - заборгованість по тілу кредиту чи заборгованість по відсоткам, колегія суддів ухвалою від 08.02.2017 року витребувала у Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області засвідчену належним чином копію повідомлення про анулювання (прощення) частини боргу ОСОБА_1

Інформація щодо повідомлення про анулювання (прощення) частини боргу ОСОБА_1 була зазначена в запереченні Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (а.с. 27) та акті перевірки № 792/15-09-17-01/НОМЕР_2 від 13.07.2015 р. (а.с. 68, зворотна сторона)

Проте зазначену ухвалу суду виконано не було та в судовому засіданні представник податкового органу не навів обґрунтованих підстав її невиконання.

Враховуючи наведене та з огляду на приписи частини 6 статті 71 КАС України колегія суддів вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, у довідці № 05-1245631 від 30.03.2013 року ПАТ «Дельта Банк» не підтвердив факт анулювання боргу позивачу взагалі, а тому відповідачем необґрунтовано зроблено висновки про наявність доходу у позивача у вигляді анульованого боргу відображеного у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п. 164.2.17 ст. 164 та п. 167.1 ст. 167, п. 49.18.4 ст. 49 ПК України в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за податковий (звітний) 2013 рік, недекларування доходу отриманого платником податку як додаткове благо у сумі 343 986,41 грн. є необґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області від 31.07.2015 року № 0017461701 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зміст апеляційної скарги зводяться до цитування висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, яким надано правову оцінку в ході судового розгляду.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі № 815/4652/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 06 березня 2017 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин