АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 753/3346/16-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Комаревцева Л.В.
№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/796/2085/2017
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Панченка М.М.
- Борисової О.В.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, -
в с т а н о в и л а :
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» грошові кошти в розмірі 398 391,70 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 5 975,88 грн..
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи. Поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що індекс інфляції та три відсотки річних, стягнення яких є предметом позову, нараховані на суму заборгованості, до складу якої входить також пеня, разом з тим, за змістом ст. 550 ЦК України, проценти на неустойку не підлягають нарахуванню. Зазначив, що правова природа заборгованості по сплаті пені не є зобов'язанням в розумінні статті 509 ЦУК України, а тому до правовідносин щодо стягнення такої заборгованості не підлягають застосуванню норми статті 625 ЦК України, якими передбачається можливість нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази невиконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто борг по тілу кредиту, відсоткам та пені. Зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» є вигодонабувачем за Договором добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля «Iveco», який було передано в заставу в порядку забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед Банком. Вказаний автомобіль потрапив в дорожньо - транспорту пригоду, про що позивач обізнаний, проте в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, чи отримувало Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» страхову виплату за вказаною подією та в якому розмірі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_8 не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, представник відповідача ОСОБА_8 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з тим, що він перебуватиме у відрядженні у м. Івано-Франківську ( надав копію пасодочного документу ПАТ « Укрзалізниця»), а відповідач не може з»явитися в судове засідання в силу службових обов»язків. Колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано доказів поважності причин неявки в судове засідання самого відповідача. Крім того, відповідно до копії довіреності від 21.08.2014 року, повноваження на представництво інтересів ОСОБА_3 надано двом представникам ОСОБА_8 та ОСОБА_9, причину неявки в судове засідання другого представника суду не повідомлено.
Представник позивача Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» в судове засідання також не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №06/1983к-07, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 50 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язувався погасити кредит до 21 березня 2012 року та сплатити за його користування проценти у розмірі 14,00% річних.
Відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання по поверненню коштів за кредитним договором №06/1983к-07 належним чином не виконував, регулярних платежів в рахунок погашення боргу не здійснював, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 57 487,98 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 442 657 грн. 45 коп..
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва 07 грудня 2009 року, яке набрало законної сили 18 грудня 2009 року, було задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість в розмірі 442 657 грн. 45 коп..
Будь-які докази на підтвердження виконання ОСОБА_3 заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва 07 грудня 2009 року повністю або частково в матеріалах справи відсутні.
Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних у зв'язку з невиконанням рішення суду, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" посилалося на те, що заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва 07 грудня 2009 року наразі не виконано, заборгованість відповідачем не сплачується, а тому, виходячи з положень ст. 526, 599, 625 ЦК України, наявні правові підстави для стягнення з боржника інфляційних нарахувань в розмірі 358 552,53 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 39 839,17 грн. у зв'язку з простроченням виконання фінансового зобов'язання.
Задовольняючи позовні вимоги та, стягуючи з ОСОБА_3 інфляційні нарахування та три відсотки річних в сукупному розмірі 398 391,70 грн., суд першої інстанції виходив з того, що заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва 07 грудня 2009 року, яким з відповідача стягнуто 442 657,45 грн. заборгованості по кредиту, наразі не виконано, а тому, враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись в повній мірі не може, оскільки він не відповідає вимогам закону та дослідженим судом доказам, з наступних підстав.
Так, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15, індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Разом з тим, як вбачається з положень укладеного між сторонами кредитного договору №06/1983к-07, між Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_3 існує зобов'язання по поверненню кредитних коштів, наданих банком позичальнику в іноземній валюті, а саме в доларах США. (пункт 1.1. Договору)
Графіком погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною кредитного договору №06/1983к-07, було визначено, що виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань також підлягає в доларах США.
Яке встановлено заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва 07 грудня 2009 року, присуджена до стягнення сума в розмірі 442 657,45 грн. є еквівалентом існуючої у позичальника заборгованості в розмірі 57 487,98 доларів США, що розрахований за офіційним курсом валют НБУ станом на дату вчинення розрахунку заборгованості.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 було прострочено виконання грошового зобов'язання по поверненню кредитних коштів, наданих в іноземній валюті, а тому, положення статті 625 ЦК України щодо нарахування на суму боргу індексу інфляції не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув, зміст кредитного договору №06/1983к-07 та графіку погашення до нього належним чином не дослідив, правову природу інфляційних нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, не з'ясував, та дійшов помилкового висновку про те, що обчислені Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» інфляційні нарахування в розмірі 358 552,53 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_3.
Так як з досліджених судом доказів достовірно встановлено, що боргове зобов'язання між Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_3 виникло на підставі прострочення повернення кредиту, наданого в іноземній валюті, оскільки валюта кредиту - долар США, не підлягає індексації, положення ч.2 статті 625 ЦК України щодо стягнення боргу з урахування індексу інфляції на існуючі між сторонами правовідносини не поширюється, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 358 552,53 грн. не ґрунтуються на положеннях закону та не підлягають задоволенню.
Крім того, як встановлено статтею 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статі 550 ЦК України, проценти на неустойку не нараховуються.
Для цілей цієї статті, під процентами слід розуміти як проценти за користування чужими грошовими коштами, стягнення яких передбачене ст. 536 ЦК, так і проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, які стягуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК.
При цьому, сума пені, стягнута за судовим рішенням, не змінює своєї правової природи та залишається нарахованими штрафними санкціями за порушення строків виконання зобов'язань, не трансформуючись в окреме зобов'язання в розумінні ст. 509 ЦК України, а тому положення ст. 625 ЦК України до таких правовідносин не підлягають застосуванню.
Таким чином, виходячи з сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства, колегія суддів вважає, що три відсотки річних не нараховуються на суму заборгованості, яка виникла по сплаті неустойки (пені).
Разом з тим, як встановлено з заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року, сума боргу в розмірі 442 657,45 грн., на яку позивач Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» здійснювало нарахування трьох відсотків річних, включає в себе як тіло кредиту в розмірі 50000,00 доларів США та відсотки в розмірі 6094,48 доларів США, так і пеню в розмірі 1 064,26 доларів США.
Суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув, складові визначеної заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва 07 грудня 2009 року сукупної суми заборгованості не з'ясував, правильність вчиненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних належним чином не перевірив та стягнув з ОСОБА_3 три відсотки річних, нарахованих на суму боргу, яка включає в себе також і пеню за прострочення виконання зобов'язань.
Так, передбачені ст. 625ЦК України три відсотки річних підлягають обчисленню за формулою У = S * Q * 3%/366, де S - сума заборгованості, Q - кількість днів прострочення, У - розрахована сума трьох відсотків річних.
Як вбачається з розрахунку, вчиненого Публічним акціонерним товариством «Універсал банк», кількість днів прострочення ОСОБА_3 виконання зобов'язання по сплаті боргу, визначеного рішенням суду, станом на дату вчинення розрахунку, складає 1095 днів.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що вказаний період розраховано позивачем неправильно та він має менший розмір, відповідачем суду не надано.
Як встановлено з заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року, розрахунок заборгованості ОСОБА_3 вчинено Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» станом на 05 січня 2009 року.
Відповідно до офіційних відомостей Національного Банку України, станом на 05 січня 2009 року курс долара США по відношенню до гривні становив 770,00/100, тобто 7,7 грн./1 долар США.
З огляду на таке, еквівалент суми заборгованості ОСОБА_3 по тілу кредиту та відсоткам, за діючим на момент вчинення розрахунку офіційним курсом, складає 431 927,49 грн. (тіло кредиту в розмірі 50 000,00 доларів США + відсотки в розмірі 6 094,48 доларів США) * 7,7 )
Виходячи положень ст. 550 ЦК України, саме на таку суму боргу підлягають нарахуванню три відсотки річних в порядку ст. 625 ЦК України.
Таким чином, належна до стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» сума трьох відсотків річних за невиконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року становить 38 873,47 грн. = 431 927,49 грн. * 1095 * 3%/365.
Доводи апеляційної скарги про те, в матеріалах справи відсутні докази невиконання відповідачем заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року, а тому в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» необхідно відмовити в повному обсязі, колегія суддів вважає безпідставними з наступних підстав.
Так, за змістом ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Заперечуючи проти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», відповідач ОСОБА_3 жодного доказу на підтвердження повного чи часткового виконання ним заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав.
Крім того, як вбачається з наявної у справі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 02 грудня 2014 року, виконавчий лист № 2-2865/09, виданий на підставі заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року, було прийнято на виконання 02 грудня 2014 року.
В подальшому, постановою від 16 листопада 2015 року, виконавчий лист № 2-2865/09 було передано за належністю до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за територіальним місцем працевлаштування відповідача ОСОБА_3. В цій постанові також зазначено, що борг, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не стягнуто.
Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві фактичне виконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року не проводилося, оскільки постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 01 квітня 2016 року було скасовано, після чого постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 12 квітня 2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2865/09.
За таких обставин, враховуючи, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних була подана до суду 18 лютого 2016 року, тобто, після винесення постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про направлення справи за належністю, в якій прямо зазначено, що в ході виконавчого провадження борг не стягнуто, та до прийняття виконавчого листа на виконання Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, факт невиконання ОСОБА_3 заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2009 року є таким, що підтверджений належним чином.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 є частково обґрунтованими, заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» трьох відсотків річних в розмірі 38 873,47 грн.. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Крім цього, враховуючи, що судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову, вирішенню також підлягає питання щодо відшкодування судових витрат.
Так, згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При поданні до суду позову Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» було сплачено судовий збір в розмірі 5 975,88 грн..
В урахуванням положень ст. 88 ЦПК України щодо пропорційності відшкодування судових витрат розміру задоволених позовних вимог, вказана сума підлягає частковому відшкодуванню шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» на відшкодування судових витрат 583,25 грн..
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 549, 550, 625 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 задовольнити частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (код ЄДРПОУ 21133352) три відсотки річних в розмірі 38 873 гривні 47 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (код ЄДРПОУ 21133352) у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 583,25 грн..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 65136008, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 02.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/3346/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: