Ухвала суду № 65135827, 01.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 756/6441/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц/796/3198/2017Головуючий у суді першої інстанції - Шумейко О.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Крижанівська Г.В.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої державної субсидії,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення надміру виплаченої державної субсидії.

В обґрунтування заявлених вимог вказувало, що відповідач звернувся із заявою на отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Позивачем було призначено щомісячну субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг щомісячно на сім місяців у загальній сумі 3 745,52 грн., починаючи з жовтня 2014 року по квітень 2015 року. В результаті проведеної управлінням перевірки даних, наданих заявником, встановлено, що ОСОБА_4 надана недостовірна інформація про доходи і майновий стан осіб, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів субсидії. Внаслідок дій відповідача протягом періоду з жовтня 2014 року по квітень 2015 року субсидія ОСОБА_4 нараховувалась на підставі недостовірної інформації, що призвело до надмірної виплати субсидії на житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим виникла переплата допомоги в сумі 3 745,52 грн.

У зв'язку з викладеним, позивач просив стягнути з відповідача на окремий рахунок управління суму незаконно отриманих коштів державної субсидії в сумі 3 745,52 грн., вирішити питання розподілу судових витрат (а.с. 2-5).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.10.2016 позов задоволено - стягнуто з ОСОБА_4 на користь Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації суму незаконно отриманих коштів державної субсидії у розмірі 3 745,52 грн. та судовий збір у сумі 1 378 грн. (а.с. 32-34).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, а провадження у справі закрити. Вказує, що даний спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки спори фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень та спори за зверненням суб'єктів владних повноважень, у відповідності до ст.ст. 17, 18, 50 КАС України, відносяться до компетенції адміністративних судів.

Відповідач та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просилив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства і в порядку цивільного судочинства справа розглянута судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що дана справа не підлягає в порядку цивільного судочинства, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 15 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК Україниу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України, ГПК УкраїниКПК Україниабо КУпАПвіднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

Пунктом 31 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що ч. 4 ст. 50 КАС Українипередбачено, що громадяни України можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Такими випадками, наприклад, є: відповідно до ч. 2 ст. 2та ч. 1 ст. 11 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено суб'єктів здійснення місцевого самоврядування, до яких належать й виконавчі органи ради. Згідно з підпунктом 25 п. 4 Типового положення про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 № 790, таке управління відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848врегульовано умови призначення та порядок надання громадянам субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг, повернення перерахованої (виплаченої) надміру суми субсидії.

Даний спір виник між Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, яке є суб'єктом владних повноважень і виконує делеговані йому законом функції контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, та ОСОБА_4 з приводу повернення надмірно виплачених коштів державної субсидії на часткове відшкодування витрат по оплаті житлово-комунальних послуг.

Отже, з огляду на предмет спору і суб'єктний склад сторін, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що узгоджується з вимогами КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК Українирішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205, 207цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, а саме скасування ухваленого судом рішення та закриття провадження у справі з підстав, передбачених ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 205, 303, 304, 310, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої державної субсидії - скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

Г.В.Крижанівська