Рішення № 6513460, 27.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.09 р.                     Справа № 36/19                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Артіль” м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка

про: стягнення 613028грн. 37коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача:           Агєєва І.І. по дов.;

від відповідача:           Борняков І.О. по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна Артіль” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 613028грн. 37коп., яка складається з основного боргу по договору №02/Л від 30.01.08р. з урахуванням індексу інфляції в сумі 541459грн. 16коп., пені в сумі 62325грн. 68коп., 3% річних в сумі 9243грн. 53коп.

Під час розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та просить суд стягнути з відповідача суму боргу за товар, поставлений поза договором, у розмірі 488341грн. 96коп.

Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням уточнення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на договір №02/Л від 30.01.08р., податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі, претензію №1 від 09.06.08р., розрахунок.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що жодна видаткова накладна чи акт приймання-передачі не містять в собі посилання на договір №02/Л від 30.01.08р., а тому не можуть бути доказом поставки товару саме за цим договором. Також відповідач посилається на те, що поставка товару за накладними №Л-0006 від 01.04.08р. на суму 29471грн. 97коп., №Л-0007 від 02.04.08р. на суму 42352грн. 20коп., №Л-0008 від 03.04.08р. на суму 41304грн. 78коп., №Л-00011 від 07.04.08р. на суму 5666грн. 70коп. не підтверджені даними бухгалтерії його підприємства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

30.01.08р. сторони уклали договір №02/Л, згідно якого позивач зобов’язався передавати відповідачу, а відповідач зобов’язався приймати та оплачувати товар, кількість, ціна, найменування, асортимент і технічні умови якого зазначені у Специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.

У позовній заяві позивач посилається на те, що на підставі даного договору згідно видаткових накладних та актів приймання-передачі він передав відповідачу товар на загальну суму 558841грн. 96коп.

В підтвердження заявлених вимог позивач надав суду видаткові накладні №Л-0005 від 25.02.08р. на суму 46067грн. 03коп., №Л-0003 від 26.02.08р. на суму 43191грн. 04коп., №Л-004 від 03.03.08р. на суму 39606грн. 10коп., №Л-0005 від 04.03.08р. на суму 45606грн. 80коп., №Л-0006 від 01.04.08р. на суму 29471грн. 97коп., №Л-0007 від 02.04.08р. на суму 42352грн. 20коп., №Л-0008 від 03.04.08р. на суму 41304грн. 78коп., №Л-0009 від 04.04.08р. на суму 40864грн. 56коп., №Л-00010 від 07.04.08р. на суму 47699грн. 77коп., №Л-00011 від 07.04.08р. на суму 5666грн. 70коп., №Л-00012 від 11.04.08р. на суму 47758грн. 38коп., №Л-00013 від 14.04.08р. на суму 46863грн. 88коп., №Л-00014 від 15.04.08р. на суму 50486грн. 07коп., №Л-00015 від 08.05.08р. на суму 31902грн. 68коп., а також акти приймання-передачі від 25.02.08р., від 26.06.08р., від 03.03.08р., від 04.03.08р., від 07.04.08р., від 11.04.08р., від 14.04.08р., від 15.04.08р., від 08.05.08р.

Однак відповідач у відзиві на позов (т.1 а.с.90) заперечує проти того, що поставка товару здійснювалась на підставі договору №02/Л від 30.01.08р., оскільки жодна видаткова накладна або акт приймання-передачі не містять посилань на цей договір, специфікації до договору позивач не представив.

Оскільки поставка товару за договором №02-Л від 30.01.08р. не була оформлена специфікаціями, у видаткових накладних відсутнє посилання на цей договір, позивач в ході розгляду спору уточнив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 488341грн. 96коп. за поставлений поза межами договору товар згідно вищевказаних видаткових накладних.

Відповідач у свою чергу, в доповненні до відзиву на позов (т.1 а.с.97) зазначив, що поставка товару за видатковими накладними №Л-0006 від 01.04.08р. на суму 29471грн. 97коп., №Л-0007 від 02.04.08р. на суму 42352грн. 20коп., №Л-0008 від 03.04.08р. на суму 41304грн. 78коп., №Л-00011 від 07.04.08р. на суму 5666грн. 70коп. не підтверджується даними бухгалтерії його підприємства, у зв’язку з чим заявив клопотання про призначення по справі судової бухгалтерської експертизи.

Заявлене відповідачем клопотання суд задовольнив та ухвалою від 12.05.09р. призначив по справі судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручив Лабораторії судово-економічних досліджень Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, і відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження по справі.

01.10.09р. до господарського суду Донецької області надійшов висновок судово-економічної експертизи №2186/25 від 15.09.09р., у зв’язку з чим ухвалою від 05.10.08р. господарський суд згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновив провадження по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу продукцію за видатковими накладними №Л-0005 від 25.02.08р. на суму 46067грн. 03коп., №Л-0003 від 26.02.08р. на суму 43191грн. 04коп., №Л-004 від 03.03.08р. на суму 39606грн. 10коп., №Л-0005 від 04.03.08р. на суму 45606грн. 80коп., №Л-0006 від 01.04.08р. на суму 29471грн. 97коп., №Л-0007 від 02.04.08р. на суму 42352грн. 20коп., №Л-0008 від 03.04.08р. на суму 41304грн. 78коп., №Л-0009 від 04.04.08р. на суму 40864грн. 56коп., №Л-00010 від 07.04.08р. на суму 47699грн. 77коп., №Л-00011 від 07.04.08р. на суму 5666грн. 70коп., №Л-00012 від 11.04.08р. на суму 47758грн. 38коп., №Л-00013 від 14.04.08р. на суму 46863грн. 88коп., №Л-00014 від 15.04.08р. на суму 50486грн. 07коп., №Л-00015 від 08.05.08р. на суму 31902грн. 68коп., а всього на суму 558841грн. 96коп., що також підтвердив експерт у своєму висновку на арк.9-10.

Також експерт зазначив, що в ході проведення дослідження наявних в матеріалах справи документів встановлено, що крім видаткових накладних, в ході проведення операцій по поставці продукції від позивача на адресу відповідача складені акти приймання-передачі продукції від 25.02.08р. на підставі видаткової накладної №0005 від 25.02.08р., від 26.06.08р. на підставі видаткової накладної №0003 від 26.02.08р., від 03.03.08р. на підставі видаткової накладної №004 від 03.03.08р., від 04.03.08р. на підставі видаткової накладної 0005 від 04.03.08р., від 07.04.08р. на підставі видаткової накладної 00010 від 07.04.08р., від 11.04.08р. на підставі видаткової накладної №00012 від 11.04.08р., від 14.04.08р. на підставі видаткової накладної №00013 від 14.04.08р., від 15.04.08р. на підставі видаткової накладної №00014 від 15.04.08р., від 08.05.08р. на підставі видаткової накладної №00015 від 08.05.08р.

Таким чином, загальний обсяг продукції, переданої від позивача до відповідача складає 207,330м.куб., що на 105,178м.куб менше, ніж обсяг продукції, поставка якої є підтвердженою видатковими накладними, що у грошовому вигляді складає 133050грн. 17коп.

В ході проведення співвідносного аналізу видаткових накладних та актів приймання-передачі, а також з урахуванням листа позивача від 28.08.09р., експертом зроблений висновок про те, що акти приймання-передачі на поставку від 01.04.08р., 02.04.08р., 03.04.08р., 04.04.08р., 07.04.08р. відсутні, але при цьому все ж визнано підтвердженим факт поставки позивачем відповідачу продукції на суму 558841грн. 96коп.

Крім того, експерт у висновку вказав, що оскільки видаткові накладні та акти приймання-передачі не містять посилання на договір, в рамках якого була проведена поставка товару, він не може встановити в рамках якого договору відбувалася поставка продукції від позивача відповідачу.

Таким чином, у відповідності з заявою позивача про зміну підстав позову, у зв’язку з відсутністю у первісних бухгалтерських документах посилання на договір, в рамках якого відбувалася поставка товару, поставка продукції на адресу відповідача розглядається експертом не в рамках договору від 30.01.08р. №02/Л, а як окремі операції, проведені в результаті видаткових накладних.

З огляду на вищевикладене, оцінивши в сукупності всі наявні в матеріалах справи докази та висновок експерта, суд вважає, що договір між сторонами у письмовій формі не укладався, а цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Як підтверджено матеріалами справи та висновком експерта, у рахунок оплати отриманого за вищевказаними накладними товару відповідач перерахував позивачу 70500грн. (банківські виписки від 15.05.08р. на суму 40000грн., від 31.10.08р. на суму 15000грн., від 06.11.08р. на суму 3000грн., від 13.11.08р. на суму 5000грн., від 14.11.08р. на суму 5000грн., від 24.12.08р. на суму 2500грн.).

Таким чином, факт заборгованості в сумі 488341грн. 96коп. підтверджений матеріалами справи та висновком судово-економічної експертизи.

Враховуючи те, що сторони належним чином не визначили строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманого товару, суд застосовує до спірних правовідносин положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ухвалами від 29.04.09р., 05.10.09р., господарський суд зобов’язав позивача надати вимогу згідно ст. 530 Цивільного кодексу України з проханням сплатити за поставлений поза договором товар, а також докази направлення цієї вимоги відповідачу.

На виконання ухвали суду позивач надав письмову вимогу №15/05/1 від 12.05.09р., яка була направлена відповідачу 13.05.09р., про що свідчить поштове повідомлення №1004752.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Однак на момент звернення позивача до суду з позовною заявою його права не були порушені, оскільки письмова вимога в порядку ст. 530 ч.2 Цивільного кодексу України була пред’явлена відповідачу вже після пред’явлення позову.

Наявна в матеріалах справи претензія №1 від 09.06.08р. не може вважатися письмовою вимогою про оплату товару, поставленого поза договором, оскільки в означеній претензії позивач просить оплатити товар по договору №02/Л від 30.01.08р.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд у задоволенні позовних вимог з урахуванням уточнення відмовляє.

Витрати по оплаті держмита в сумі 6130грн. 28коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118грн. покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, витрати по проведенню експертизи в сумі 10038грн. згідно рахунку №1556 від 21.09.09р. господарський суд покладає на відповідача, оскільки саме на підставі клопотання відповідача було призначено проведення судової бухгалтерської експертизи, яка підтвердила факт неоплати відповідачем отриманого від позивача товару в сумі 488341грн. 96коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

           Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна Артіль” м.Донецьк до Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка з урахуванням уточнення.

Стягнути з Приватного підприємства „Дінікс-Компані” (84637, Донецька область, м.Горлівка, пр.Перемоги, 103) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м.Донецьк, вул. Ливенка, 4, р/р35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02883147) витрати по проведенню судової бухгалтерської експертизи №2186/25 згідно рахунку №1556 від 21.09.08р. в сумі 10038грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.10.09р. оголошено повний текст рішення.

Суддя