Ухвала суду № 65133301, 01.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року м. Львів № 876/551/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б.

прокурора: Пиць Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гримайлівської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.12.2016р. у справі за адміністративним позовом Першого заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури в інтересах неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 до Гримайлівської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

29.09.2016р. Прокурор в інтересах неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Гримайлівської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради про визнання протиправними дій та стягнення одноразової грошової допомоги у розмірі встановленому ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.12.2016р. позов задоволено. Суд визнав протиправними дії Гримайлівської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради щодо невиплати випускнику з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі, передбаченому ч.7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Крім того, суд зобов'язав Гримайлівську санаторно загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради донарахувати та виплатити частину невиплаченої одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 8936 гривень.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Гримайлівська санаторна загальноосвітня шкока-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.12.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.

Прокурор Пиць Н.В. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною, яка позбавлена батьківського піклування та до 25.08.2016 р. навчався в Гримайлівській санаторно загальноосвітній школі-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради

Після здобуття базової загальної середньої освіти, у зв'язку із закінченням навчання у школі-інтернат ОСОБА_1 вступив до Державного навчального закладу «Борщівський професійний ліцей».

З огляду на закінчення навчання у школі-інтернат неповнолітньому ОСОБА_1 як випускнику школи-інтернату, згідно наказу Гримайлівської санаторно загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради № 57 від 25.08.2016 року виплачено грошову допомогу у розмірі 250 гривень.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (частина 2 статті 9 цього Закону).

Із змісту частини 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» видно, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Абзацом 16 статті 1 цього Закону передбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання.

При цьому, частина 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 травня становить 1531 грн.

Аналіз правових норм дає підстави дійти висновку, що неповнолітній який закінчив своє перебування у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування у зв'язку із закінченням навчання повинен отримати одноразову грошову допомогу не менше ніж 9186 грн, а не 250 грн, як виплачено відповідачем.

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови № 226 дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом.

Проте, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом, не узгоджується з розміром такої одноразової грошової допомоги за Положенням № 226.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Положення № 226 прийняті до набрання чинності Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми цього закону, згідно якого одноразова грошова допомога підлягає виплаті позивачу у розмірі 6 прожиткових мінімумів.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову оскільки, у зв'язку із закінченням неповнолітнім навчання та відповідно перебування його у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, випускник такого закладу повинен отримати одноразову грошову допомогу не менше ніж 9186 грн.

Висновки суду узгоджуються з позицією яка викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 р. в справі К/800/21885/16.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Гримайлівської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради залишити без задоволення, а постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 07.12.2016р. у справі за № 596/2059/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя М.В. Костів

Суддя Р.М. Шавель

Ухвала складена в повному обсязі 06.03.2017 року.