Ухвала суду № 65133226, 28.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р. Справа № 876/10209/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську до Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулось до суду з позовом до ЗАТ «Прикарпатжитлобуд», яким просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.12.2012 року до 01.03.2013 року в сумі 18696,67 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що наявність заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за спірний період підтверджується розрахунками суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Згідно з наявними в матеріалах справи письмовими доказами сума заборгованості відповідача по пенсіях, призначених на пільгових умовах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за Списком № 2, за період з 01.12.2012 року до 01.03.2013 року становить 18 696,67 грн. Доказів сплати вказаної суми відповідач не надав, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що єдиними доказами, якими суд обґрунтовує наявність спірної заборгованості є розрахунки цих витрат за відповідні періоди. Однак, на думку відповідача, на день прийняття судом оскаржуваної постанови, розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.12.2012 року до 01.03.2013 року в сумі 18696,67 грн. не був узгоджений, оскільки дані розрахунки були оскаржені ним в судовому порядку і судові рішення в цих справах не набрали законної сили. В зв'язку з цим він заявляв клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справ про оскарження зазначених вище розрахунків, але суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання, що є грубим порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Також відповідач вважає, що суд безпідставно стягнув з нього спірні витрати, оскільки це суперечить нормам п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що відшкодування цих витрат повинне здійснюватись через професійні та корпоративні фонди.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями наведених норм спростовуються твердження відповідача про те, що спірні витрати повинні відшкодовуватись не ним, а через професійні та корпоративні фонди.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розроблену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією, зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються товариствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції товариства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це товариства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у встановленому законодавством порядку та у визначені строки направляло ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам цього підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за період з 01.12.2012 року до 01.03.2013 року, а факт їх отримання відповідачем підтверджується наданими позивачем повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заборгованість відповідача в загальному розмірі 18696,67 грн. підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом, а саме зазначеними вище розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В свою чергу будь-яких доказів сплати зазначених витрат відповідач суду не надав.

Щодо доводів відповідача про те, що він оскаржив у судовому порядку розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.12.2012 року до 01.03.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 року у справі № 809/3033/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року, було відмовлено у задоволенні позову ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання зменшити місячну суму відшкодування пільгових пенсій, визначених в розрахунку від 11.02.2013 року № 147/04, для пенсіонерів: ОСОБА_1 на 649,92 грн., ОСОБА_2 на 1158,75 грн., ОСОБА_3 на 1589,75 грн., ОСОБА_4 на 945,30 грн., ОСОБА_5 на 877,64 грн. та ОСОБА_6 на 1287,12 грн.

Своє рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував тим, що Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2013 рік, направленого 11.02.2013 року за № 147/04, вірно визначило місячний розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаним вище особам.

Також постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року у справі № 809/1524/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року, було відмовлено у задоволенні позову ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання виключити з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 17.09.2012 року № 512/04 пенсіонера ОСОБА_5

Своє рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував тим, що призначення відповідачем ОСОБА_5 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.04.2011 року та включення його в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2012 рік від 17.09.2012 року № 512/04 є законним, правомірним та таким, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені судові рішення набрали законної сили з моменту проголошення рішень апеляційного суду.

А відповідно до ч. 1 ст. 72 цього Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 809/1031/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську до Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 03.03.2017 року