Ухвала суду № 65132964, 02.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 367/5639/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кухленко Д.С. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

апелянт ОСОБА_3

пр-к відповідача Шелевей Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 15 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради про визнання дій неправомірними,

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати припис № 1306/1 від 13.06.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову № А-2906/3 від 29.06.2016 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1, ч.5 ст.96 КУпАП у вигляді штрафу.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 15 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення, та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, Головним спеціалістом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі звернення гр.ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_3 щодо об'єкту будівництва реконструкція частини житлового будинку АДРЕСА_1.

Перевіркою встановлено, що земельна ділянка АДРЕСА_1 належить гр. ОСОБА_3 на підставі рішення Гостомельської селищної ради № 522-20-V від 27.09.2007, договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2007 серія ВЕР № 842847, зареєстрованого в реєстрі за № 1915, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія ССЕ № 159266 від 18.08.2007 реєстраційний номер 18636497, площею 0,0304 га. Відповідно до технічного паспорту № 360 від 27.01.2014, виготовленого КП КОР «Північне бюро технічної інвентаризації» Замовник - ОСОБА_3 виконав будівельні роботи з перебудови приміщення мансарди житлового будинку розмірами 6,7 х 5.3 м. без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.34 «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, встановлено, що Замовником не були виконані всі необхідні інженерно-технічні заходи, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі та карнизів будинку на територію суміжних ділянок, чим порушено вимоги пункту 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

Виявлені порушення зафіксовані в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.06.2016 року та видано припис від 13.06.2016 року № 1306/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано усунути виявлені порушення в термін до 13.09.2016.

Протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2016 року А-2306/1 позивача повідомлено про дату та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення в.о.начальника Інспекції прийнято постанову від 29.06.2016 року № А-2906/3, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 950 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав наявними виявлені відповідачем порушення у сфері містобудівної діяльності.

Надаючи правову оцінку встановленими обставинам та фактам, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудівної діяльності» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Підпунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно із статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 1 Порядку № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.11 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У відповідності до пунктів 16-17 вказаного Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Вказаним Порядком визначено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою собою інспекції за результатами перевірки. Протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

Позивач стверджує, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, оскільки добудова мансарди була проведена на підставі рішення виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області № 224 від 02.12.2009 року. Також, вказує, що в подальшому приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Шурпіновим В.І. було внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до положень ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI (далі - Закон №3038) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області від 02.12.2009 № 224 за наслідками розгляду матеріалів поданих управлінням архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів вирішено надати дозвіл ОСОБА_3 обладнати приміщення мансарди розміром 5.30х 6,70 м. в АДРЕСА_2.

Положеннями статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва.

Пункту 9 підпункту «а» частини 1 вказаної статті передбачалося, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.

З 15.04.2009 року набрали чинності зміни до пункту 9 підпункту «а» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачені підпунктом 1 пункту 7 розділу 1 Закону України від 16.09.2008 №509-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву», якою виключено з відання органів сільських, селищних, міських рад надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності та яку викладено в редакції, відповідно до якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Нормами Закону України від 16.09.2008 №509-VІ визначено, що дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктами 1 - 4 та абзацом п'ятим підпункту 6 пункту 9 розділу I Закону України від 16 вересня 2008 року N 509-VI, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності Законом України від 16 вересня 2008 року N 509-VI, а щодо об'єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва.

Натомість, відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».

Статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій» визначалося, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Положеннями статті 29 вказаного Закону визначалося, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

В подальшому, статті 24 та 29 Закону України «Про планування і забудову територій» було внесено зміни Законом України від 16.09.2008 №509-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» викладено в новій редакції, відповідно до яких право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Замовник або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи

Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.

При цьому, дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, приписами вказаних норм права визначався обов'язок отримання дозволу на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Такий дозвіл позивачем отриманий не був. Позивачем вказаний факт не заперечується.

Отже, рішення виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Київської області № 224 від 02.12.2009 року не є належним дозволом на виконання проведених позивачем будівельних робіт.

Також, колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про планування і забудову територій» (втратив чинність 12.03.2011).

Відповідно до частини 9 Розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

- індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;

- збудовані до 12 березня 2011 року:

- громадські будинки I і II категорій складності;

- будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об'єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не звертався для легалізації самочинного будівництва до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю в порядку визначеному частиною 9 Розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Не надано доказів щодо цього і суду апеляційної інстанції.

Факт здійснення самочинного будівництва підтверджується відповідною відміткою у технічному паспорті від 27.01.2014, виготовленому КП КОР «Північне бюро технічної інвентаризації».

Крім того, відповідно до пункту 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Наявність вказаного порушення позивачем не спростовано. Жодних доводів з цього приводу не містить ні позовна заява, ні апеляційна скарга.

Статтею 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва.

Зокрема, частиною 5 вказаної статті передбачено, що виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що оскаржуваний припис та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правомірними.

В межах даної справи позивачем не оскаржується правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 15 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 06.03.17.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.