Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.08.09 р. Справа № 37/141
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,
присекретарі Прилуцьких М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Акціонерного товариства закритого типу „Торговий дом Астрон”, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 20387067
до Відповідача: Приватного підприємства „Юридична фірма Позов”, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 36081985
про: стягнення основного боргу 5816,5грн., індексації по орендній платі 224,71грн., 3% річних від простроченої плати по орендній платі - 48,99грн., пені в розмірі 391,95грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача – не з’явився;
від Відповідача – не з’явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України у судове засідання відкладалось з 18.06.2009р. на 09.07.2009р., з 09.07.2009р. на 23.07.2009р., з 23.07.2009р. на 26.08.2009р.
СУТЬ СПРАВИ:
Акціонерне товариство закритого типу „Торговий дом Астрон”, м. Краматорськ (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Юридична фірма Позов”, м. Краматорськ (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції 5982,38грн., 3% річних - 32,58грн. та пені в розмірі 260,67грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди №Кр 36/25-11 від 25.11.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, та 3% річних.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №Кр 36/25-11 від 25.11.2008р. з додатком, свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача, акт приймання-передачі приміщення від 01.12.2008р., рахунки та акти наданих послуг, право установчі документи.
Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.66-69), а заявою (а.с.а.с.59-62), що надійшла до матеріалів справи 23.07.2009р., виклав свої вимоги у наступній редакції: стягнути з Відповідача основний борг 5816,5грн., індексацію по орендній платі 224,71грн., 3% річних від простроченої плати по орендній платі - 48,99грн., пеню в розмірі 391,95грн.
У клопотанні, що надійшло до матеріалів справи 25.08.2009р. (а.с.75), Позивач просив розглянути справу у судовому засіданні 26.08.2009р. без участі свого представника.
Відповідач надав документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.43-51), серед яких пояснення №0107 від 03.07.2009р., в якому зазначено про неотримання від Позивача претензії за несплату рахунку та позовної заяви.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомлених представників сторін та окремі не надані Відповідачем документи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
25.11.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди № Кр 36/25-11 (а.с.а.с.9-912), згідно п. 1.1., 1.2 та 1.5. якого Орендодавець зобов’язується передати Орендарю в строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення площею 25,1кв.м., розташовані в об’єкті нерухомості за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 10, 2-ий поверх, кім. №27 (№19 згідно нумерації за технічним паспортом БТІ), на період з 01.12.2008р. до 01.11.2009р.
Згідно умов п.п.1.4., 4.1, 4.2., 4.4. та 4.6. договору Орендар оплачує послуги з надання приміщень в оренду, плата за які нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі із базового розрахунку 45грн. за 1 кв.м. разом із ПДВ с подальшим наступним щомісячним корегування на індекс інфляції в строк до 10 числа поточного місяця. При цьому, орендна плата не включає в себе комунальні платежі, і відповідні витрати згідно п. 4.7. договору відшкодовуються Орендодавцю в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виставленого рахунку Орендодавцем виходячи з витрат за попередній місяць по фактичним даним приборів обліку або розрахунковим шляхом пропорційно орендованої площі у разі відсутності приборів обліку, а також – по тим послугам, фіксація витрат Орендодавця по яких неможлива за приборами обліку згідно додатку №2 до договору (а.с.13).
Пунктом 4.8. договору передбачено, що готівкові платежі здійснюються через банківську установу, а п.п.4.10., 10.4. встановлюють відповідальність Орендаря за несвоєчасність сплати орендної плати та інших передбачених договором платежів у вигляді пені у розмірі 0,5% від розміру місячної орендної плати, але не більше подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.
01.12.2008р. відповідно до п. 2.1. договору об’єкт оренди був переданий Орендарю, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.15).
В перебігу орендних правовідносин Позивачем задля забезпечення належного виконання грошових зобов’язань виписувалися рахунки №3/11-08 від 11.03.2009р. (а.с. 16), №1/13-16 від 13.01.2009р. (а.с.18), №2/12 -23 від 12.02.2009р. (а.с.20) та №4/14-10 від 14.04.2009р. (а.с.22) відносно орендної плати та комунальних платежів.
Крім того, за вказаними рахунками (крім рахунку №4/14-10 від 14.04.2009р.) сторонами складалися і підписувалися акти виконаних робіт (а.с.а.с.17, 19, 21) на підтвердження факту надання Орендодавцем та отримання Орендарем відповідних послуг, які (акти) містять посилання на відповідні рахунки, що підтверджує факт виставлення останніх.
Посилаючись на несплату зазначених рахунків, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, в якому, крім проіндексованої з рахуванням інфляції заборгованості, вимагає стягнення нарахованої пені та 3% річних.
Заявою (а.с.а.с.59-62), що надійшла до матеріалів справи 23.07.2009р., виклав свої вимоги у наступній редакції: стягнути з Відповідача основний борг 5816,5грн., індексацію по орендній платі 224,71грн., 3% річних від простроченої плати по орендній платі - 48,99грн., пеню в розмірі 391,95грн.
Відповідач своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довів, надавши пояснення №0107 від 03.07.2009р (а.с.43), в якому зазначив про неотримання претензії щодо несплати рахунків та позовної заяви. Однак, при цьому правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України на ознайомлення із матеріалами справи не скористався, тоді як наявні в матеріалах справи поштова квитанція та бланк опису вкладеного (а.с.а.с.5, 6) належним чином підтверджує надсилання позовної заяви Відповідачу.
Суд розглядає справу в контексті всіх позовних вимог, викладених у позовні заяві, з урахуванням заяви (а.с.а.с.59-62), що надійшла до матеріалів справи 23.07.2009р., оскільки їх (вимог) сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги є грошовими, пов’язані наданими доказами та підставами виникнення, а їх сумісний розгляд не перешкоджає з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.
Відносно зміни розміру вимог за заявою, оголошеною у судовому засіданні 23.07.2009р., суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення змінювати предмет вимог та збільшувати розмір суми вимог.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені та 3% річних.
Враховуючи статус сторін та об’єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, та умовами укладеного договору оренди № Кр 36/25-11 від 25.12.2008р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов’язань з компенсації витрат Орендодавця за надані комунальні послуги узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № Кр 36/25-11 від 25.12.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежу з орендної плати щомісяця в строк до 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до умов договору оренди, а також – здійснення відшкодування витрат в порядку, передбаченому п. 4.7. договору.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надані, Орендарем не була сплачена орендна плата за користування майном за період з січня по березень 2009р. включно, та не були відшкодовані витрати з комунальних послуг у розмірі, визначеному в рахунках №3/11-08 від 11.03.2009р. (а.с. 16), №1/13-16 від 13.01.2009р. (а.с.18), №2/12 -23 від 12.02.2009р. (а.с.20), тоді як наявні в матеріалах справи акт виконаних робіт належним чином підтверджують факт користування і отримання відповідних комунальних послуг
Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як їх порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що розмір заявлених до стягнення вимог щодо орендної плати і комунальних послуг за рахунками №3/11-08 від 11.03.2009р. (а.с. 16), №1/13-16 від 13.01.2009р. (а.с.18), №2/12 -23 від 12.02.2009р. (а.с.20) відповідає умовам договору та підтверджений Відповідачем підписаними актами виконаних робіт, суд задовольняє вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та з відшкодування витрат за надані комунальні послуги у загальній сумі 5172,96грн.
Відносно суми позовних вимог, визначених за рахунком №4/14-10 від 14.04.2009р. (а.с.22) у розмірі 643,54грн., позиція суду полягає у наступному.
За структурою ця стягувана сума не містить у собі орендної плати, а формується з суми відшкодувань витрат за надані комунальні послуги. Твердження Позивачем протилежно до уваги не приймається, оскільки спростовується змістом відповідного рахунку. При цьому, суд зауважує, що умови договору оренди не містять положень, які б дозволяли відносити компенсацію антикризової знижки до орендної плати, оскільки взагалі не передбачають такого виду платежу. В свою чергу, за змістом п. 4.6. договору оренди відшкодування витрат Орендодавця за комунальні послуги здійснюється на підставі наданого рахунку, проте, наявний рахунок №4/14-10 від 14.04.2009р. не містить відміток про його отримання Відповідачем, а будь-яких інших належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів його надсилання (вручення). При цьому, судом враховується, що за змістом п. 5.1.4. договору обов’язок виставлення і передання відповідного рахунку покладений саме на Орендодавця.
Крім того, Позивачем не надано доказів понесення ним відповідних витрат (платіжних документів на підтвердження здійснення розрахунків із постачальниками (виконавцями) комунальних послуг за відповідні періоди) і їх обґрунтованого розрахунку в частині, що припадає на Відповідача, відповідно до п.4.7. договору.
Викладене у сукупністю із відсутністю підписаного сторонами акту наданих послуг щодо цієї суми вказує на недоведеність вимог Позивача в частині стягнення заборгованості за рахунком №4/14-10 від 14.04.2009р. у сумі 643,54грн. Отже, суд відмовляє у позові в цій частині.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України у разі прострочення грошового зобов’язання боржник, крім суми боргу, має сплати інфляційну індексацію та 3% річних.
Перевіривши наданий Позивачем уточнений розрахунок (а.с.а.с.61, 62) цих вимог станом на 20.07.2009р. з урахуванням наведеного вище висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог за рахунком №4/14-10 від 14.04.2009р. за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд встановив:
- щодо інфляційної індексації – сума, яка може бути нарахована на визначену Позивачем в межах встановленої судом заборгованості базу нарахування у визначений період, становить 217,66грн. ;
- щодо 3% річних – суд також задовольняє вимог в частині нарахувань, що не включають у себе грошові зобов’язання за рахунком №4/14-10 від 14.04.2009р. – у розмірі 46,6грн.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення сплати визначених у договорі платежів сформульована безпосередньо у п.п. 4.10., 10.4. договору оренди № Кр 36/25-11 від 25.12.2008р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги висновки суду щодо розміру доведеності розміру визначеної Позивачем бази нарахування пені у досліджуваний період, визначений у розрахунку (а.с.а.с.61,62) станом на 20.07.2009р., використання ставки розрахунку пені, яка відповідає встановленому ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, перевіривши розрахунок вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, вважає за можливе задоволення вимог щодо пені у сумі 367,31грн.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „Торговий дом Астрон”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 20387067) до Приватного підприємства „Юридична фірма Позов”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 360819850) про стягнення основного боргу 5816,5грн., індексації по орендній платі 224,71грн., 3% річних від простроченої плати по орендній платі - 48,99грн., пені в розмірі 391,95грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Юридична фірма Позов”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 360819850) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Торговий дом Астрон”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 20387067) заборгованість в сумі 5172,96грн., інфляційну індексацію в сумі 217,66грн., 3% річних у сумі 46,6грн. та пеню в сумі 367,31грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Стягнути з Приватного підприємства „Юридична фірма Позов”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 360819850) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Торговий дом Астрон”, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 20387067) витрати зі сплати державного мита в розмірі 91 грн.33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 279 грн. 83 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 26.08.2009р. оголошено та підписано повний текст рішення.
6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 6513274, Господарський суд Донецької області було прийнято 26.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 37/141. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: