Ухвала суду № 65125774, 28.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 641/151/16-ц Головуючий суддя І інстанції Богдан М. В.

Провадження № 22-ц/790/1513/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори про спадкове право

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Гуцал Л.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Пашнєвої Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановила:

У січні 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, мотивуючи який зазначили, що 18 березня 2015 року помер їх батько ОСОБА_5, у звязку з чим відкрилась спадщину до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 ( колишня вул. Слинька) в м. Харкові. 04 січня 2016 року вони звернулись із заявами про прийняття спадщини до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори, але їм було відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину в звязку з пропуском строку її прийняття. Посилаючись на те, що дружина батька - відповідач ОСОБА_4 чинили їм перешкоди у спілкування з батьком, не повідомила про його смерть, внаслідок чого вони пропустили строк для прийняття спадщини, позивачі просили визначити додатковий строк тривалістю два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги зазначив, що строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, оскільки відповідач своїми діями унеможливила спілкування позивачем з батьком.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що зявились, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, позивачі без поважних причин пропустила передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та ними не надано доказів, які свідчать про наявність перешкод для подачі такої заяви.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 лютого 2007 року ОСОБА_2 на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 (після перейменування - бульвар Жасміновий) в м. Харкові.

18 березня 2015 року ОСОБА_2О помер.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття, але закон зобовязує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_4 19 вересня 2015 року звернулась до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_2, а 19 вересня 2015 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті батька лише 05 січня 2016 року, тобто після спливу передбаченого ст.. 1270 ЦК України строку.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

При цьому слід враховувати, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій із прийняття спадщини.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Саме до цього зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 4 листопада 2015 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Жодних доказів на підтвердження існування причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій із прийняття спадщини, позивачами не надано.

Встановивши, що будь-яких перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у позивачів не було, а наведені ними причини пропуску передбаченого законом строку для прийняття спадщини з урахуванням положень ст. 1272 ЦК України не є поважними, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини та відмовив ОСОБА_2 у задоволенні відповідного позову.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді