Ухвала суду № 65125191, 21.02.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10946/14-ц

Провадження № 4-с/638/66/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря Голуб Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на дії та бездіяльність Валківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та державного виконавця Валківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 березня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № DNH4KS40030561 від 31.08.2005 року у розмірі 13030.23 грн., а також стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «УФА «Верус» та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № DNH4KS40030561 від 31.08.2005 року у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

15.03.2016 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК звернувся з заявою до Валківського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Харківській області про примусове виконання виконавчого листа у справі № 638/10946/14-ц виданий 28.08.2015 року, що видав Дзержинський районний суд м.Харкова про стягнення витрат постягнення заборгованності за кредитним договором з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на загальну суму 13030.23грн.

11.01.2017 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження представнику ПАТ КБ «Приватбанк» стало відомо про наявність постанови від 26.09.2016 року про повернення виконавчого документу стягувачеві згідно п.2 ч.1 ст 47 ЗУ Про виконавче провадження(стара редакція) в межах виконавчого провадження ВП №50511712, винесеної державним виконавцем Валківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області ОСОБА_1

23 січня 2017 року безпосередньо до суду подано скаргу, якою просили суд визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.09.2016 року ВП№50491351, винесеної державним виконавцем Валківського ВДВС ГТУЮ в Харківській області Партала І.В. на підставі виконавчого листа у справі №№641/4516/14-ц від 26.08.2014 року, що видав Комінтернівський районний суд м.Харкова, а також визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Валківського ВДВС ГТУЮ в Харківській області Партала І.В. щодо не вжиття повного комплексу виконавчих дій щодо розшуку майна боржника.

В обґрунтування скарги вказано про те, що Державним виконавцем не здійснено вихід за адресою проживання боржника та не складено опис майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. В матеріалах виконавчого провадження відсутній зазначений законом акт про відсутність майна боржника. В матеріалах виконавчого провадження відсутні інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, у звязку із чим заявник вважає повернення виконавчого документу передчасним.

У судове засідання сторони попри належне не зявились, заявником подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, про причини неявки державного виконавця та представника ДВС суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги у звязку із наступним.

На підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним скаргу задовольнити у зв`язку із наступним.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року N 1396/97, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики. Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як роз'яснено у п.4 Постанови ПВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 2, 5 ч.1 ст 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу у разі, якщо:

-у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

-у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, зясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, у звязку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Постановою від 15.03.2016 року відкрито виконавче провадження № 50511712 (а.с.49). Постановою від 26.09.2016 року виконавчий лист № 638/10946/14-ц від 28.08.2015 повернуто стягувачу.

У відповідності до ч.1, 2 ст.11, ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» №606 від 21.04.1999 року та ч.2 ст.1, ч.2 ст.3, ч.2 ст.4, ч.4 ст.6, ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу» №202 від 24.03.1998 року, державний виконавець зобовязаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, протягом якого повинні бути вжиті всі заходи для своєчасного і повного примусового виконання рішення.

При цьому, принцип своєчасності виконання рішень полягає в тому, що рішення має бути виконане суворо у термін, передбачений законом, або самим рішенням, а принцип повноти виконання рішення - що рішення має бути виконане в повному обсязі, в точній відповідності з його змістом. Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають обєктивні підстави вважати, що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про виконавчу службу», ст. ст. 3, 5, 6, 7, 11, 18, 19, 25, 27, 31, 32, 45, 52, 63, 82, 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 383 388, 210, 293 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» на дії та бездіяльність Валківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та державного виконавця Валківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати бездіяльність протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.09.2016 року ВП№50491351, винесеної державним виконавцем Валківського ВДВС ГТУЮ в Харківській області Партала І.В. на підставі виконавчого листа у справі №№641/4516/14-ц від 26.08.2014 року, що видав Комінтернівський районний суд м.Харкова

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Валківського ВДВС ГТУЮ в Харківській області Партал а І.В.. щодо не вжиття повного комплексу виконавчих дій щодо розшуку майна боржника.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з моменту отримання її копії.

Суддя: О.В. Шишкін