Ухвала суду № 65123834, 28.02.2017, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

28.02.2017

ЄУН № 389/2346/15-ц

Провадження №2-п/389/3/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Знамянський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Берднікової Г.В.

при секретарі Чукановій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2015 року у справі №389/2346/15-ц (провадження №2/389/534/15) задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її користь на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 2000 грн. щомісячно, до повноліття дочки, тобто до 19 листопада 2025 року, розпочавши стягнення з 13 липня 2015 року. Рішення суду мотивоване, ненаданням відповідачем матеріальної допомоги на утримання малолітньої дочки, яка знаходиться на повному утриманні позивача, проживаючи з нею, відсутністю даних щодо регулярності та стабільності доходу відповідача, незадовільного стану здоровя чи знаходження на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сімї, яких він зобовязаний утримувати.

Адвокатом ОСОБА_4 як представником ОСОБА_1 від його імені, подано заяву про перегляд заочного рішення з посиланням на те, що останній не знав про пред'явлений ОСОБА_2 до суду позов про стягнення з нього аліментів на утримання їх дочки ОСОБА_5 та ухвалення за наслідками його розгляду заочного рішення про задоволення позовних вимог. Судову повістку про виклик до суду, копію заочного рішення, будь-які інші документи він не отримував, оскільки на момент ухвалення рішення перебував за кордоном і наразі там проживає, про що позивач зазначала у позовній заяві. Про ухвалення заочного рішення дізнався від позивача лише у січні 2017 року. Через те, що не брав участі у судовому розгляді справи, він не зміг скористатися своїми правами, передбаченими ст.ст. 27,31 ЦПК України, що позбавило його можливості надати суду докази щодо обставин справи, які не вивчалися у судовому засіданні і мають значення для встановлення всіх обставин справи, а також подати заперечення проти позовних вимог ОСОБА_2 За викладених обставин вважає, що він не ухилявся від участі у судовому засіданні, а мав поважні причини своєї відсутності та відсутності його представника під час провадження у справі.

Заявник також вказав, що в силу того, що у суду на час розгляду справи були відсутні дані стосовно його стану здоровя чи знаходження на утриманні інших дітей або непрацездатних членів сімї, яких він зобовязаний утримувати та позивачем не було надано даних щодо регулярності та стабільності його доходу, заочне рішення прийняте без дослідження всіх доказів та без урахування дійсних обставин справи, повязаних з його матеріальним забезпеченням. Таким чином вважає, що вимоги позивача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. є нічим не обґрунтованими, а тому підлягають перегляду судом з урахуванням його думки і дійсного доходу.

Заявник (відповідач), його представник як і позивач у судове засідання не зявились, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Представником заявника подано до суду заяву, в якій він просить розглядати справу за його відсутності та скасувати заочне рішення. Причина неявки позивача суду не відома. Відповідно до ч.1 ст.231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Серед основних засад судочинства, згідно з п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, є «обовязковість рішень суду».

Обовязковими судовими рішеннями є лише ті, що набрали законної сили, тобто набули статусу остаточних.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі Преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Відповідно до ч.2 ст.228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Про розгляд справи відповідач неодноразово повідомлявся за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1, проте в судові засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло як і заперечень проти позову, у звязку з чим суд, керуючись положеннями ст. 224 ЦПК України, ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечувала позивач.

Дійсно, відповідач судові повістки фактично не отримував, але про розгляд справи повідомлявся за місцем реєстрації, а тому в силу положень ч.5 ст. 74 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідач у період розгляду справи, перебував за кордоном, судові повістки фактично не отримував, а тому не міг знати про розгляд справи в суді, тобто мав поважні причини неявки до суду.

Копію заочного рішення відповідачу було надіслано 30 вересня 2015 року також за місцем реєстрації, тож фактично він його не отримував. Повторно копія рішення направлялася представнику відповідача 31 січня 2017 року. Відтак суд вважає, що строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення відповідачем не пропущено.

Разом з цим, за змістом положень статті 232 ЦПК України умовою перегляду заочного рішення є не лише встановлення судом при розгляді відповідної заяви обставин того, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а одночасно судом має бути встановлено, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто ці дві обставини мають існувати одночасно.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року "Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах") другу умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку. Заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

В заяві про перегляд заочного рішення представник ОСОБА_6 наводить причини неявки відповідача в судове засідання, просить скасувати заочне рішення також посилаючись на те, що судом було ухвалено рішення без урахування дійсних обставин справи, зокрема без врахування дійсного доходу (заробітку) відповідача, однак зрештою посилань і конкретних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були відомі суду на час розгляду справи, тобто обставин, які б давали підстави для скасування заочного рішення та які відповідач зобовязаний зазначити саме у заяві про перегляд заочного рішення, а не після його скасування, не вказує.

Посилання відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізовувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі безпідставні.

Так, у заяві про перегляд заочного рішення підтверджено, що відповідач тривалий час проживає за кордоном як на час розгляду справи про стягнення аліментів, так і на час подачі заяви про перегляд заочного рішення. Вказуючи на те, що судом не було взято до уваги обставин стосовно дійсного його доходу, сам відповідач у заяві про перегляд заочного рішення тим не менш не спростовує обставин нерегулярності/мінливості свого доходу, не зазначає доказів, що підтверджують його регулярність та стабільність, розмір. Також відповідачем у заяві не наведено обставин щодо власного матеріального становища, стану свого здоров'я, знаходження на утриманні інших осіб, і загалом обставин, які не дозволяють йому сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.

Отже, враховуючи те, що представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення не зазначено доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були відомі суду на час розгляду справи, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.

Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам положення ч.1 ст.192 СК України, якою передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

На підставі викладеного та керуючись ст. 231 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2015 року - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У відповідності до ч.4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Г.В. Берднікова