Ухвала суду № 65123543, 28.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1221/17 Справа № 201/10833/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Дніпро

28 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Куценко Т.Р.

суддів Демченко Е.Л., Максюта Ж.І.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості кредитним договором, грошових коштів та витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2015 року ПАТ «КБ «Актив Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості кредитним договором, грошових коштів та витрат /т.1 а.с.2-7/.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року позовні вимоги банку задоволено /т.2 а.с.215-219/.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь ПАТ «КБ «Актив Банк» загальний борг за кредитним договором від 03 березня 2008 року в сумі 8842974 грн. 43 коп. (еквівалентно 417726.37 доларів США), з яких: 4177869 грн. 97 коп. (еквівалентно 197355.14 доларів США) сума заборгованості за просроченим кредитом і 4665104 грн. 46 коп. (еквівалентно 220371.23 долар США) сума заборгованості за просроченими відсотками по кредиту. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 судовий збір по 913 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог банку відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи та рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права /т.2 а.с.229-240/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 05 березня 2008 року між позивачем ПАТ КБ «Актив Банк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0305/02 /а.с.8-9/.

Відповідно до умов договору банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на поточні потреби й надав йому кредит, ліміт заборгованості за яким в сумі не перевищував 178200 доларів США зі сплатою обумовлених 15.00% річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту до 02 березня 2012 року.

В подальшому додатковими угодами відсоткова ставка була збільшена до 16.00% річних і уточнено графік погашення заборгованості і тіла кредиту /а.с.10-11.

В забезпечення виконання зобов'язань по вказаним кредитним договором між банком та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_2 05 березня 2008 року було укладено три окремих договори поруки /а.с.12-17/.

Згідно умов договорів поруки відповідачі взяли на себе зобов'язання відповідати по кредитним зобов'язанням ОСОБА_3 (у вказаних в договорі межах) та разом з ним нести солідарну відповідальність перед відповідачем банком - у повному обсязі цих зобов'язань, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (штрафу, пені).

Банк виконав умови кредитного договору та на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 надав йому кредитні кошти у розмірі 178200 доларів США.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору відповідач зобовязаний повернути кредит позивачу у відповідності до графіку, що наведений у п. 1.2 цього договору.

В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору і договорів поруки відповідачі свої зобовязання за вказаними договорами належним чином не виконали, внаслідок чого станом на 05 травня 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 417726,37 доларів США, з яких 197355,14 доларів США сума заборгованості за простроченим кредитом і 220371,23 доларів США сума заборгованості за простроченими відсотками по кредиту, що підтверджується наданим Банком розрахунком заборгованості /а.с.18-19/.

Встановивши зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції належним чином перевірив фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог банку та стягнення з відповідачів заборгованість за кредитнимдоговором у повному обсязі.

Апелянт в своїй скарзі посилається на те, що на момент укладання Договору не міг передбачити, що грошове зобовязання збільшиться до такого розміру, як заявлено в позові.

На думку колегії такі доводи не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянтомне доведено, що при укладенніДоговорувін не мав уяви, що зміна курсу гривні до долара США, враховуючи динаміку зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти гривні та її девальвації, не настане. Укладаючи договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу.

Щодо посилання скаржника на те, що він не згодний з зазначеною сумою, то колегія суддів зазначеного до уваги не приймає, оскільки наданий банком розрахунок обґрунтований, відповідачем іншого розрахунку надано не було.

Крім того, питання щодо припинення дії кредитного договору є підставою для звернення відповідачів з таким позовом, тому колегія погоджується з судом першої інстанції, що стягненню підлягає заборгованість за кредитом в повному обсязі.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2016 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

ОСОБА_7