Ухвала суду № 65122061, 24.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10736/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Бажан О.А., за участі слідчого Хоменка Д.М., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Хоменка Д.М. про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

23.02.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Хоменка Д.М. за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Калюс О. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016110040000848.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене 12.03.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110040000848, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 366 КК України.

Орган досудового розслідування вважає встановленим, що на початку 2016 року невстановлені особи здійснили несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що призвело до підробки інформації щодо прав власності ТОВ «Зелене шатро» (код ЄДРПОУ 30942376) на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 2 та як наслідок, змінила власника вказаної земельної ділянки, чим заподіяло значну шкоду ТОВ «Зелене шатро».

Слідчий вказує, що земельна ділянка та недобудований майновий комплекс, які перебувають у власності іншої юридичної особи, а саме ПП «Техно Дім» (код ЄДРПОУ 40283662) набуті в результаті вчинення зазначеного кримінального правопорушення, з метою запобігання можливості відчуження земельної ділянки та недобудованого майнового комплексу та збереження речових доказів.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Як визначено ч. 5 цієї ж статті, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з долученого до клопотання витягу з кримінального провадження № 12016110040000848, в рамках означеного кримінального провадження про підозру не повідомлено жодній особі та відсутні будь-які відомості, які б переконливо свідчили про необхідність накладення арешту на вказане майно, адже досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого часу, а тому з викладеного вбачається, що слідчий, який звернувся з клопотанням, не довів необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, для досягнення визначеної ним в клопотанні мети, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Хоменка Д.М. про арешт майна - залишити без задоволення.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.В. Литвинова