Ухвала суду № 65118018, 21.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/966/15-к Номер провадження 11-кп/786/128/17Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.

суддів: Корсун О.М., Костенка В.Г.

з секретарем судового засідання Журою Н.Л.

з участю

прокурора Яроцького Р.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170280000128 від 24.05.2015 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

за апеляційними скаргами прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.09.2016 року

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.122,75 КК України на три роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Цивільний позов ОСОБА_5В до ОСОБА_3 про стягнення шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 9 865 грн. 76 коп. витрат на лікування, а також 20 000 грн. моральної шкоди.

По справі вирішено долю речових доказів.

В апеляційній скарзі обвинувачений та його захисник просять скасувати вирок суду, виправдати ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та закрити провадження у справі. Вважають вирок суду необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у звязку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Стверджують, що обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях.

Вказують, що показання потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надані ними під час досудового розслідування відрізняються від показань наданих у суді. Стверджують про відсутність та недоведеність умислу ОСОБА_3 на заподіяння потерпілому будь-яких ушкоджень, оскільки постріли з рушниці проведені ОСОБА_5 він розцінив як реальну загрозу життю його та дітей. Наголошують на тому, що наближаючись до ОСОБА_3 потерпілий перший почав наносити удари в обличчя, а обвинувачений вчинив захисні дії вже лежачи після отриманого удару,.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначення занадто мякого покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі.

Додатково просить стягнути з обвинуваченого вартість проведеної балістичної експертизи на користь держави в сумі 245,52 грн.

Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.

Потерпілий та його представник подали письмові заперечення проти поданих апеляційних скарг зі змісту яких вбачається, що вони згодні з вироком суду та просять залишити його без змін.

Зі змісту телефонограми, яка 20.02.2017 року отримана секретарем Апеляційного суду Полтавської області вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_8 підтримують апеляційну скаргу прокурора та заперечують проти апеляційних вимог обвинуваченого та його захисника. Просять проводити апеляційний розгляд без їх участі.

Як зазначено у вироку суду, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме - закінченого замаху на умисне вбивство, за наступних обставин.

23.05.2015 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_3 разом зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_9 на власному автомобілі «Москвич-ІЖ-412» з причепом приїхав на територію колишньої молочнотоварної ферми (МТФ), що розташована в с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області, де вони стали збирати залишки ракушняка з напівзруйнованого сараю МТФ.

У цей момент на територію МТФ прийшли місцеві мешканці ОСОБА_5 та ОСОБА_10, які висловили ОСОБА_3 та ОСОБА_9 своє невдоволення з приводу збирання останніми ракушняка та порушення тиші. Після цього між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, у ході якого у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення вбивства ОСОБА_5

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 завдав ОСОБА_5 два удари обухом сокири у ділянку голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню важкості, крововиливу під м'які мозкові оболонки головного мозку, забитої рани лівої скроневої ділянки голови, гематоми правої скронево-тім'яної ділянки голови, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Після цього ОСОБА_3 втік з місця вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_5 був доставлений до лікарняного закладу, де йому було надано своєчасну медичну допомогу.

Безпосередньо дослідивши докази та провівши їх системний аналіз, суд дійшов висновку про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 прямого умислу на вбивство ОСОБА_5 та змінив правову кваліфікацію інкримінованого йому кримінального правопорушення з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України (закінчений замах на умисне вбивство) на ч.1 ст.122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя).

Заслухавши доповідь судді-доповідача; обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів своєї апеляційної скарги та їх заперечення проти апеляційної скарги прокурора; прокурора Яроцького Р.В., який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та заперечував проти апеляційної скарги сторони захисту; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч.1 с.412 КПК України).

За змістом ст.374 КПК України, у мотивувальній частині обвинувального вироку має бути зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення на наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного вироку, суд цих вимог кримінального процесуального закону не дотримався.

Так, з мотивувальної частини вироку вбачається, що суд зазначив , що вважає недоведеною версію обвинувачення вчинення ОСОБА_3 закінченого замаху на вбивство ОСОБА_5 та перекваліфікував дії ОСОБА_3 з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.122 КПК України.

При цьому, навівши формулювання обвинувачення зазначене в обвинувальному акті, суд всупереч вимогам ст.374 КПК України не зазначив у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Колегія суддів вважає таке порушення вимог кримінального процесуального Закону істотним та вважає, що відсутність у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним перешкоджає перевірці апеляційним судом доводів апеляційних скарг щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. На думку колегії суддів, цей істотний недолік вироку суду не може бути виправлений під час його апеляційного перегляду. Відтак, вимоги апелянтів щодо скасування вироку суду є слушними та в цій частині підлягають задоволенню, а вирок суду підлягає скасуванню із призначенням нового судового розгляду.

З огляду на вище наведене, решта доводів апеляційних скарг, як сторони захисту, так і сторони обвинувачення є передчасними та підлягають перевірці під час нового судового розгляду.

Враховуючи, що на даний час в Лубенському міськрайонному суді Полтавської області неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду цього кримінального провадження, колегія суддів, з урахуванням вимог ст.34 КПК України, передає кримінальне провадження на розгляд Гребінківського районного суду Полтавської області.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404,407,409,412,415,418 КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_4 частково задовольнити.

Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.09.2016 року щодо ОСОБА_3 скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в Гребінківському районному суді Полтавської області.

Ухвала апеляційного суду не підлягає оскарженню.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_12