Постанова № 65117091, 03.03.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/1686/17

Провадження №2-а/592/189/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Чайки Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанов,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги обґрунтовує тим що постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 20.01.2017 ВП № 37969593 скасовано документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» з примусового виконання виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.05.2013 № 2а-2207/09 про зобовязання головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до вимог постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 та наказу Міністра оборони України від 28.07.2008 № 377.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 від 20.01.2017 відновлено виконавче провадження № 37969593.

Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 від 20.01.2017 про відновлення виконавчого провадження № 37969593 головне управління отримало 26.01.2017.

Оскаржувана постанова начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 20.01.2017 ВП № 37969593 не була надіслана до головного управління як до сторони у виконавчому провадженні. Про існування зазначеної постанови головне управління дізналось з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень 07.02.2017.

Головне управління не погоджується з вказаними постановами відповідача, вважає їх такими, що винесені з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», виходячи з наступного.

По-перше, представник позивача вважає, що начальник відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ юстиції у Сумській області ОСОБА_2 перевищив надані йому повноваження, скасовуючи документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження».

Відповідно до абз. 4 ч. З ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику віллілу. якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Таким чином, приймати рішення повинен керівник вищого органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Сумській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Сумській області. До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

Пунктом 10.12 зазначеного вище Положення начальник Управління забезпечує здійснення перевірки законності виконавчих проваджень відповідно до вимог закону.

Таким чином, начальник Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Сумській області має право у разі виявлення порушень вимог закону визначити їх своєю постановою та надати доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Натомість ОСОБА_2 є начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_2 як начальник відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ юстиції у Сумській області перевищив межі наданих йому повноважень скасувавши документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 03.12.2014, що видав ОСОБА_4, керуючись абз. 4 ч. З ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

По-друге, представник позивача вважає, що у відповідача не було законних підстав скасовувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2014 та поновлювати виконавче провадження.

В обґрунтування підстав для скасування постанови відповідач посилається на покладення на боржника штрафів за невиконання судового рішення та висновок судової економічної експертизи від 15.01.2016 по матеріалам кримінального провадження.

Водночас, постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.01.2015 у справі № 592/12795/14-а, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2015, скасовано постанови державного виконавця про накладення на головне управління штрафів за невиконання судових рішень.

Скасовуючи постанови про накладення штрафів, суди дійшли до висновку: «... отже, головне управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки виконало рішенню суду, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням всього грошового забезпечення відповідно до довідки Сумського обласного військового комісаріату...»

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, питання виконання судового рішення вже було предметом спору, є рішення суду, якими відконстатовано, що головне управління виконало всі зобовязання, покладені судовим рішенням, тому підстав поновлювати виконавче провадження немає.

Посилання на висновок судової економічної експертизи від 15.01.2016 по матеріалам кримінального провадження є безпідставним.

На виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 та постанови відповідача від 16.05.2013 про відкриття виконавчого провадження ВП № 37969593 головним управлінням з 25.03.2013 у серпні 2013 року проведено перерахунок розміру пенсії стягувача відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 та наказу Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008

Перерахунок пенсії стягувача здійснено на підставі довідки Сумського обласного військового комісаріату від 05.08.2013 № 11/857 з урахуванням розміру грошового забезпечення, за посадою старшого викладача кафедри стрільби, яку стягувач займав на день звільнення.

У результаті проведеного перерахунку згідно з рішенням суду розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився. Пенсія в новому розмірі 4373,20 грн. та доплата до пенсії за рішенням суду за період з 25.03.2013 по 31.08.2013 в розмірі 2689,47 грн. була перерахована на особовий рахунок пенсіонера у вересні 2013 року.

Крім того, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 20.08.2014 у справі № К/9991/96037/11 відмовляючи головному управлінню в задоволенні заяви про роз'яснення відконстатував, що рішення суду виконане, про що також свідчить постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Отже, запитання, яке було поставлено експерту щодо правильності виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 з 01.09.2008 суперечить зобовязанням, покладеним на головне управління.

Крім того, висновок судової економічної експертизи не має наперед встановленої сили, тому не може бути застосований посадовими особами державної виконавчої служби.

Тому представник позивача просить скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 20.01.2017 ВП № 37969593 та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 від 20.01.2017 № 37969593.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, надав письмові заперечення проти адміністративного позову в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити, справу просив розглядати в його відсутності.

Третя особа, ОСОБА_1, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебувало виконавче провадження ВП № 37969593 з примусового виконання виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.05.2013 № 2а-2207/09 про зобовязання головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до вимог постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 та наказу Міністра оборони України від 28.07.2008 № 377.

Виконавче провадження ВП № 37969593 з примусового виконання виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.05.2013 № 2а-2207/09 закінчено 03.12.2014 р.

На адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області 19.01.2017 року надійшла скарга від ОСОБА_1, в якій він не погоджується з виконанням виконавчого листа №2-а-2207/09 від 07.05.2013 року виданого Ковпаківським районним судом м. Суми.

На підставі цього, постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 20.01.2017 ВП № 37969593 скасовано документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» з примусового виконання виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.05.2013 № 2а-2207/09 про зобовязання головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до вимог постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 та наказу Міністра оборони України від 28.07.2008 № 377.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 від 20.01.2017 відновлено виконавче провадження № 37969593.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ст.ст. 255, 257 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час прийняття оспорюваних рішень) державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час прийняття оспорюваних рішень) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного встатті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Отже, державний виконавець закінчив виконавче провадження згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» не перевіривши, що УПФУ виконало судове рішення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням, досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх задоволення, оскільки відповідачем, який заперечує проти адміністративного позову в своїй заяві, не доведено правомірність свого рішення про закінчення виконавчого провадження та, в свою чергу,рішення про відновлення виконавчого провадження.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-11, 69-71, 94, 99, 159, 160-163, 167, 181, 183-3, 186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанов задовольнити.

Скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 20.01.2017 ВП № 37969593.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_3 від 20.01.2017 № 37969593.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення виготовлено 06.03.2017 р.

Суддя Б.В. Хитров