Ухвала суду № 65113094, 06.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6961/13-ц 06.03.2017 06.03.2017 06.03.2017

Провадження №22-ц/784/546/17

Справа № 489/6961/13-ц

Провадження № 22-ц/784/546/17 Суддя по 1 інстанції Кокорєв В.В.

Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

06 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участю: заявника ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3,

- представника стягувача - ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2013 року, постановлену за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

21 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що 01 лютого 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист у справі № 2-3490 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором, який в подальшому було направлено на примусове виконання.

31 березня 2011 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» було укладено договір факторингу № 1, згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги відносно осіб, які були боржниками ПАТ «УкрСиббанк», у тому числі ОСОБА_4

Посилаючись на умови договору факторингу № 1 та вимоги ст. 378 ЦПК України, заявник просив про задоволення заяви.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2013 року заяву задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження за виданим Ленінським районним судом м. Миколаєва виконавчим листом № 2-3490 від 01 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму в розмірі 217 119 грн. 12 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати ІТЗ в розмірі 120 грн., змінивши стягувача ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником - ТОВ «Кей - Колект»

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на її неналежне повідомлення про судовий розгляд зазначеного процесуального питання, просила скасувати ухвалу суду першої інстанцій.

-2-

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2010 року задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк». Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором споживчого кредиту № 11340622000 від 25 квітня 2008 року в сумі 217 119 грн. 12 коп., а також 1 820 грн. на відшкодування понесених судових витрат (а.с.99-100). На підставі цього рішення, 01 лютого 2011 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 2 - 3490, а 31 березня 2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.99-100,102,116 - 117).

12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» уклали Договір факторингу № 1, згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги, а ТОВ «Кей-Колект» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржника ОСОБА_4 за кредитним договором № 11340622000 від 25 квітня 2008 року (а.с. 107-115).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Постановляючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із положень ч. 1 ст. 378 ЦПК України, згідно з якими у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого

-3-

провадження її правонаступником. У зв'язку з чим, обґрунтовано постановив ухвалу про задоволення заяви ТОВ «Кей-Колект».

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що суд неналежно повідомив про судовий розгляд зазначеного процесуального питання боржника ОСОБА_4

Проте, апеляційна скарга не містить жодних заперечень проти заяви ТОВ «Кей - Колект» щодо заміни сторони виконавчого провадження. Не наведено таких заперечень і в суді апеляційної інстанції.

За такого, на думку колегії суддів, саме по собі не прийняття участі боржника у судовому засіданні не вплинуло на правильність висновків суду та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції невірно вирішено по суті порушене процесуальне питання.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315, 378 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

П.П. Лисенко