Рішення № 6511289, 15.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2009Справа №2-1/3461-2009 за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», (98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Кривошти, 27), до відповідача Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 5),

про стягнення 16999,06 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача Нетесов Д.О. – представник, дов. від 31.08.2009р.,

від відповідача не з’явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до ЗАТ «Кримвтормет» про стягнення 16999,06 грн., у тому числі 15150,50 грн. основного боргу, річних в сумі 235,05 грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 1 613,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором поставки металобрухту № 32 від 15.12.2006р. в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. У зв’язку з чим справу розглянуто у порядку ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2006р. між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (постачальник) та ЗАТ «Кримвтормет» (покупець) укладений договір поставки металобрухту № 32 від 15.12.2006р. (далі - договір).

30.12.2007р. термін дії договору №32 від 15.12.2006р. продовжений додатковою угодою до 31.12.2008р.

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити металобрухт, що утворився в ході здійснення діяльності позивача.

У пункті 3.1. договору сторони обумовили, що ціна за поставлений металобрухт встановлюється згідно з протоколом узгодження цін.

Пунктом 3.5. встановлено, що розрахунок за поставлений металобрухт здійснюється відповідно до акту прийому-передачі в продовж місяця з дня його складання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем поставлено, а ЗАТ «Кримвтормет» прийнято металобрухту на загальну суму 15150,50грн., що підтверджується відповідними актами приймання металів чорних (вторинних).

У порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором № 32 від 15.12.2006р. в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару не виконав.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять, а відповідачем у супереч положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів сплати заборгованості за отриманий металобрухт, у зв’язку із чим, позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет» 15150,50грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За такими обставинами, виходячи з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, суд вважає позовні вимоги про стягнення річних в сумі 235,05 грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 1613,51 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 5, банківські реквізити: рахунок 26005300002558 в СФ АКБ «Форум», м. Сімферополь, МФО 384890, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00190638) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», (98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, банківські реквізити: рахунок 26004310070001 у ЯФ АБ «Південний», МФО 384522, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 03348005) заборгованість в сумі 15150,50 грн., 3% річних в сумі 235,05 грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 1613,51 грн., державне мито в сумі 170,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.