Рішення № 6511270, 27.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2009Справа №2-15/4950-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Училищна, 42а, ідентифікаційний код 03348117) До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» (97520, АР Крим, Сімферопольський район, с. Первомайське, вул.. Д’яченка, 5, ідентифікаційний код 32080768)

Про стягнення 121693,52 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Коцеруба П.А., довіреність № 283н від 22.09.2009 р., у справі

Від відповідача – Чернета А.О., довіреність б/н від 21.10.2009 р., у справі

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Кримгаз» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» про стягнення 121693,52 грн., в тому числі суму основного боргу у розмірі 107881,23 грн., 3% річних у розмірі 1659,45 грн., пеню у розмірі 12152,84 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно договору № 456 від 10.12.2008 р. на поставку природного газу на 2009 р. поставив відповідачу природний газ, однак відповідач обов’язки за договором щодо повної та своєчасної оплати за поставлений газ не виконав належним чином, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 107881,23 грн., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1659,45 грн., пеню у розмірі 12152,84 грн.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач зазначає, що відповідач здійснив повну оплату заборгованості за спожитий природний газ. Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1659,45 грн., пеню у розмірі 12152,84 грн.

Судом вказана заява прийнята до розгляду.

27.10.2009 р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшло клопотання відповідача, в якому він повідомляє суд про оплату основної заборгованості та просить суд відмовити у стягненні річних та пені у зв’язку тяжким фінансовим станом на підприємстві.

Судом вказане клопотання прийняте до розгляду.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» (Споживач) був укладений Договір поставки природного газу № 456. (а.с. 7-10 )

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов’язується в 2009 р. поставити, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити в строки та в порядку, встановлені дійсним договором, природний газ (газ) в об’ємах, встановлених дійсним договором. Вказані об’єми є орієнтовними.

Відповідно до пункту 5.2 Договору про місячний об’єм поставленого газу в строк до 2-го числа місяця, наступного за звітним, складається акт приймання-передачі газу, підписаний представником Постачальника та представником Споживача, скріплений печатками, який є підставою для остаточних розрахунків сторін.

Згідно з пунктом 6.5 Договору Споживач зобов’язаний в строк до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює попередню оплату обсягів газу в розмірі 100% вартості об’єму газу, зазначеного в заяві, наданої в порядку пункту 1.3 договору.

Якщо сума здійсненої Споживачем попередньої оплати менша, ніж вартість зазначеного в акті газу, Постачальник виставляє Споживачу відповідний рахунок. Остаточний розрахунок за спожитий газ Споживач здійснює протягом 5 банківських днів після отримання рахунка. (пункт 6.10 Договору)

Сторонами не представлено суду доказів дострокового розірвання договору, визнання його недійсним у встановленому порядку тощо, отже, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи договір продовжує діяти.

На виконання умов Договору позивачем в період січень – лютий 2009 року поставлявся відповідачу газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі газу (а.с.13-15), підписаними представниками обох сторін, та не заперечується відповідачем.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 107881,23 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за отриманий товар не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 107881,23 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена.

У судовому засіданні представником позивача були надані банківські виписки по рахунку позивача, згідно якої вбачається, що відповідачем було оплачено суму заборгованості.

Судом встановлено, що вказані оплати були здійснені відповідачем після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку. (10.09.2009 р. як свідчить вхідний штам канцелярії господарського суду)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягненя з відповідача заборгованості у розмірі 107881,23 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1659,45 грн., пеню у розмірі 12152,84 грн.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом запрошувався від позивача докладний розрахунок стягуваної суми у відповідності до вимог чинного законодавства з обов’язковим зазначенням періодів нарахування а також документальне обґрунтування позовних вимог ( в тому числі рахунки на оплату поставленого газу). Проте позивачем зазначені вимоги суду виконані не були.

Наданий до позовної заяви розрахунок стягуваної суми не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки не вбачається можливим перевірити правильність встановлення позивачем періоду, за який здійснюється нарахування процентів, штрафних санкцій.

Оскільки пунктом 6.10 Договору на Споживача покладений обов’язок здійснювати остаточний розрахунок за спожитий газ протягом 5 банківських днів після отримання рахунка, отже, момент виникнення у Споживача обов’язку сплатити знаходиться у безпосередньому зв’язку з виставленням Постачальником рахунків.

Судом період виникнення заборгованості, а отже і розрахунок самостійно не може бути визначений у зв’язку з ненаданням позивачем рахунків на оплату спожитого газу, що являє собою вихід за межі позовних вимог.

Так, ненадання витребуваних судом документів, які необхідні для вирішення спору, перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості перевірити правомірність нарахування стягуваних з відповідача сум.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Позивачем не надано суду доказів поважності причин невиконання вимог суду щодо надання витребуваних судом документів (рахунки на оплату спожитого газу, детального розрахунку стягуваних сум), необхідних для вирішення спору, отже суд вважає за необхідне залишити позов Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз» в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1659,45 грн., пеню у розмірі 12152,84 грн. без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нимдо господарського суду в загальному порядку. (частина 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Первомайський» (97520, АР Крим, Сімферопольський район, с. Первомайське, вул.. Д’яченка, 5, ідентифікаційний код 32080768) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Училищна, 42а, ідентифікаційний код 03348117) 107881,23 грн. заборгованості, 1078,81 грн. державного мита та 209,21 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3% річних у розмірі 1659,45 грн., пені у розмірі 12152,84 грн. позов залишити без розгляду.

4.          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.